Зменшення шкоди та суспільний інтерес: п’ять порад для журналістів-розслідувачів

Зменшення шкоди та суспільний інтерес: п’ять порад для журналістів-розслідувачів

22 Листопада 2020
2175
22 Листопада 2020
11:00

Зменшення шкоди та суспільний інтерес: п’ять порад для журналістів-розслідувачів

2175
З якими викликами стикаються журналісти, які працюють під прикриттям, чи існують етичні стандарти роботи для розслідувачів та як убезпечити себе від витоків інформації — ці та інші теми обговорювали під час вебінару «Етичні виклики для розслідувань та розслідувачів».
Зменшення шкоди та суспільний інтерес: п’ять порад для журналістів-розслідувачів
Зменшення шкоди та суспільний інтерес: п’ять порад для журналістів-розслідувачів

Онлайн-дискусію організувала Комісія з журналістської етики. У розмові взяли участь журналіст «Слідства.Інфо», співавтор фільму-розслідування «Я — бот» Василь Бідун та медіатренер, старший радник з питань медіа Internews Network, член Ради директорів Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN, член Комісії з журналістської етики Олег Хоменок.

Ось кілька основних і найцікавіших порад від учасників дискусії.

1. Зажди пам’ятайте про професійні ризики.

Журналіст-розслідувач у своїй роботі може стикатися з різноманітними ризиками, каже Олег Хоменок.

По-перше, це ризик витоку інформації з анонімних та конфіденційних джерел. Навіть якщо сам журналіст не розкриває своїх джерел, витоки інформації все ж можуть траплятися — від цього ніхто не убезпечений. А самі ж джерела є вразливими, бо інформація, яку вони передають, може стати приводом для того, щоб ті, про кого ця інформація, захотіли «закрити рота» джерелам.

«Дуже часто героями розслідувань журналістів стають можновладці або досить могутні люди — ті, у кого є велика кількість ресурсів для того, щоби впливати не тільки на самого журналіста, а й на медіа, з якими він працює», — запевняє пан Хоменок.

По-друге, є ризик того, що ваші джерела можуть використовувати вас у своїх цілях. Так, наприклад, компрометуючу інформацію про людину — скажімо, про можновладця — вам надає його перший заступник, який хоче посісти його місце, додає експерт: «Зрозуміло, що мотив тут — корисливий. І нам треба вирішити, як діяти у такому випадку. Чи розкривати джерело, чи ні».

По-третє, є ризик невірно потрактувати інформацію. Під час розслідування журналіст може помилятися у своїх висновках. Адже часто матеріали, з якими працюють розслідувачі, — це дуже складні схеми й великі масиви інформації, попереджає Олег Хоменок.

Крім того, історії, які висвітлюють журналісти-розслідувачі, люди не завжди хочуть чути. Такі історії, за словами експерта, суспільство може сприймати неоднозначно та навіть відразливо. І до цього теж треба бути готовим.

2. Детально аналізуйте, яким способом можна дістати потрібну вам інформацію.

Дуже часто журналісти-розслідувачі обирають такий метод, як робота під прикриттям — можуть видавати себе за іншу особу, називатися іншим ім’ям тощо.

Саме так діяв і журналіст «Слідства.Інфо» Василь Бідун, коли працював над фільмом «Я — бот». Так, журналіст влаштувався на роботу на ботоферму — писав коментарі за гроші на замовлення, зокрема й від різних політичних сил, з фейкових акаунтів. Суть такої роботи — тиражувати потрібні замовнику меседжі в мережі, таким чином впливаючи на громадську думку.

Василь Бідун каже: до цього методу вдалися, коли зрозуміли, що іншим способом потрібну інформацію дістати не вдасться. При цьому, він розумів, що його в будь-який момент можуть викрити.

3. Не забувайте, що кожен має право на висловлення своєї точки зору.

Про що важливо пам’ятати — це надання можливості висловитися всім фігурантам розслідування та прокоментувати те, про що буде йтися в статті або сюжеті, наголошує Василь Бідун. З ним погоджується й Олег Хоменок.

«Це один зі стандартів не лише журналістської етики, а й професійної поведінки. Це те саме, що й коли під час суду злочинцям надають можливість сказати останнє слово — щось у своє виправдання. Так і журналісти, які займаються розслідуваннями й отримали якісь викривальні матеріали стосовно когось, повинні надати можливість цій людині відповісти», — додає пан Хоменок.

4. Пам’ятайте про таке поняття, як суспільний інтерес.

Суспільний інтерес — це така інформація, право суспільства знати яку переважає над правом власника інформації тримати її в таємниці. Наприклад, суспільно значуща інформація — це така, розкриття якої може попередити злочин, пояснює Олег Хоменок.

«Коли ми збираємо інформацію у прихований спосіб, якщо розповідаємо нашим фігурантам, героям або джерелам розслідування не все, варто згадати про такий термін, як легітимність мети. Саме тут ми керуємося суспільним інтересом — це ключовий фактор. Всі етичні міркування стають більш легітимними, коли ми розуміємо, що інформація, яку ми збираємо, має суспільний інтерес», — каже експерт.

Василь Бідун розповідає, що таким принципом вони з колегами керувалися і під час створення свого фільму. Наприклад, обличчя рядових співробітників ботоферм, які просто працюють в офісі за комп’ютером, виконуючи свою щоденну роботу, замалювали. Але обличчя людини, яка безпосередньо керувала цим процесом — організатора ботоферм — вирішили показати відкрито. «Суспільна значимість щодо того, чи треба показати його обличчя, на нашу думку, переважала над його особистим життям», — пояснює журналіст.

5. Керуйтеся трьома важливими принципами.

Для того, щоб залишатися професійним журналістом, Олег Хоменок радить слідувати трьом основним принципам.

Перший принцип — це пошук суспільно значущої інформації, про що вже згадувалося вище. У своїй роботі журналісти мають оцінювати інформацію та чітко розуміти, у яких випадках суспільний інтерес — тобто право людей знати цю інформацію — переважає.

Другий принцип — зменшення шкоди. Коли журналіст збирає потрібну для розслідування інформацію, він повинен аналізувати ймовірні наслідки для фігурантів його розслідування, для джерел або для тих, хто якимось чином потрапив у камеру. Головне — не нашкодити.

Третій принцип — відстороненість журналіста й нейтральність його поглядів. Журналіст не повинен бути упередженим у своїй роботі.

Фото: скриншоти вебінару

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2175
Читайте також
18.01.2021 14:13
Андрій Куликов, Комісія з журналістської етики
4 685
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду