Постійні напади на журналістів та інші утиски свободи слова у Білорусі викликають глибоке занепокоєння міжнародної спільноти. Про це йдеться в оприлюдненій 24 вересня заяві виконавчої групи Коаліції за свободу ЗМІ, до якої входять Канада, Німеччина, Латвія, США, Нідерланди та Велика Британія. Заяву цитує «Укрінформ».

Підписанти занепокоєні тривалими нападами на свободу слова, що відбуваються навколо президентських виборів у Білорусі 9 серпня. «Свобода ЗМІ – важлива складова демократичних суспільств та є необхідною для захисту прав людини й основоположних свобод», – наголошують вони.

Автори заяви стурбовані достовірною інформацією про те, що білоруська влада переслідувала, жорстоко побила, затримала та позбавила акредитації журналістів та інших працівників ЗМІ, які висвітлювали виборчу кампанію й протести. «Очевидно, що ці репресії спрямовані конкретно проти журналістів з метою позбавлення білоруського народу права на свободу думки й вираження», – зазначають вони.

Підписанти заявляють про неприпустимість вимкнення інтернету – це обмежує свободу ЗМІ та заважає журналістам і правозахисникам повідомляти про порушення прав людини. «Вимкнення впливають на всіх користувачів, непропорційно шкодячи жінкам, дівчатам та меншинам, а також можуть порушувати права людини й основоположні свободи, в тому числі право на мирні демонстрації та свободу думки, вираження й об’єднання, які формують основу демократичних суспільств. Люди потребують доступу до вільних ЗМІ для отримання точної інформації та аналізу, що дозволяє тримати уряд підзвітним», – йдеться в заяві.

Автори заяви закликають владу Білорусі гарантувати свободу ЗМІ, утриматися від вимкнення інтернету та поважати права людини. «Журналісти й інші працівники ЗМІ у Білорусі мусять мати змогу виконувати свою роботу без страху затримання, розправи чи обмежень (онлайн чи офлайн), що суперечитиме праву на свободу слова. Несправедливо затримані журналісти й інші працівники медіа повинні бути негайно звільнені. Відповідальні за напади на журналістів та співробітників ЗМІ мусять бути притягнені до відповідальності», – наголошують підписанти.

Нагадаємо, після президентських виборів у Білорусі, що відбулися 9 серпня, тисячі людей виходять на акції протесту проти офіційних результатів виборів, за якими Олександр Лукашенко начебто отримав близько 80% підтримки виборців. За інформацією опозиції, реально за Лукашенка проголосували менше 20%. Акції протесту жорстоко розганяють силовики, тисячі людей були затримані протягом всього часу мітингів, сотні постраждали від насильства.

Дісталося й медійникам: іноземним журналістам не надавали акредитацію для роботи, їх затримували та депортували з країни, крім того були затримані та постраждали від насильства представники білоруських ЗМІ.

Результати виборів у Білорусі не визнають в ЄС та в Україні, а дії силовиків стосовно протестувальників та опозиції засуджують.

23 вересня в Мінську відбулась «таємна інавгурація» самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. ЄС та Україна не визнали Лукашенка легітимним президентом. Після інавгурації сотні мешканців Мінська та інших міст вийшли на вулиці протестувати. Силовики розганяють їх водометами та жорстко затримують, б'ють палицями по автівках, які намагаються блокувати вулиці чи якось підтримувати протестувальників.