Англійською читайте тут.

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» та його організації-учасниці висловлюють свою підтримку законопроєкту «Про медіа», підготовленого до повторного першого читання (№ 2693-д від 02.07.2020), і, разом з тим, цією відкритою заявою закликають виправити низку положень, що викликали негативну реакцію з боку медіаспільноти.

Необхідність модернізації законодавства про засоби масової інформації назріла давно. Чинне законодавство, яке регулює діяльність медіа, створювалося у 1990-ті й не враховує сучасного стану як щодо нових викликів, зокрема збройної агресії з боку країни агресора, так і розвитку інформаційних технологій. Зокрема, чинне законодавство України не визначає статус інтернет-ЗМІ (онлайн-медіа), містить застарілі норми щодо друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств тощо. Також Україна має врегулювати діяльність телерадіомовників у відповідності до європейського законодавства. Тому необхідність створення нових правил регулювання є нагальною потребою всього суспільства. Ми відмічаємо суттєву роботу і великі зміни порівняно з редакцією проєкту закону «Про медіа», що подавався на перше читання (№ 2693 від 27.12.2019). Ми всіляко вітаємо включення до зазначеного проєкту захисту української мови, впровадження декомунізації, обмеження інформаційного впливу з боку країни-агресора, виключення зі структури власності захованих в офшорних зонах власників тощо.

Водночас даний проєкт має певні положення, які викликали негативну реакцію з боку медіаспільноти. На превеликий жаль, Медіарух вимушений констатувати, що і в редакції до повторного першого читання ці положення залишилися незмінними або зазнали лише косметичних змін. Головними проблемами, закладеними в проєкт закону «Про медіа», на погляд Медіаруху, є:

1. Занадто широкі повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо регулювання та контролю за поширенням інформації, причому не тільки щодо телерадіомовників, а й щодо будь-якої інформаційної діяльності, включаючи розповсюдження інформації друкованими ЗМІ, незареєстрованими онлайн-медіа, блогерами і дописувачами соціальних мереж.
2. Впровадження інституту співрегулювання без чіткого визначення повноважень учасників такого співрегулювання і розділення повноважень між ними.
3. Суто декларативні норми щодо дотримання професійних стандартів журналістики.
4. Збереження старих неефективних норм законодавства, які мали б запобігати надмірній концентрації аудіовізувальних медіа в руках одного власника.

Враховуючи вищенаведене, Медіарух звертається до народних депутатів України з проханням доопрацювати проєкт закону «Про медіа», підготовлений до повторного першого читання (2693-д від 02.07.2020). 

Зі свого боку, медійні громадські організації, що входять до Медіаруху, готують свої пропозиції з правками до цього законопроєкту, готові надати їх робочій групі та народним депутатам і планують оприлюднити свої пропозиції найближчим часом. 

Нагадаємо, Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали «UA: Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Національна асоціація медіа, «Донецький інститут інформації», «Інститут демократії імені Пилипа Орлика», Центр прав людини Zmina та інші організації, окремі журналісти — загалом понад 70 учасників. Вступити до Медіаруху або підтримати його можна, звернувшись до координатора Вадима Міського: vadim.miskyi@gmail.com.