Дарія Зарівна: Якісно змінити комунікацію влади й журналістів можливо, просто потрібен час

Дарія Зарівна: Якісно змінити комунікацію влади й журналістів можливо, просто потрібен час

8 Травня 2020
10415

Дарія Зарівна: Якісно змінити комунікацію влади й журналістів можливо, просто потрібен час

10415
Речниця Андрія Єрмака — про свої обов’язки в Офісі президента та власні медійні проєкти.
Дарія Зарівна: Якісно змінити комунікацію влади й журналістів можливо, просто потрібен час
Дарія Зарівна: Якісно змінити комунікацію влади й журналістів можливо, просто потрібен час

11 лютого Дарія Зарівна стала прессекретарем новопризначеного керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Чотири місяці, протягом яких вона працює в Офісі президента, були складними для всього світу, й Україна не стала винятком. Та до загальних проблем додаються специфічно українські, як-от зміна уряду й керівників відомств чи корупційний скандал із братом Андрія Єрмака. Комунікацію президента й уряду із суспільством постійно критикують як прибічники, так і політичні опоненти влади.

Дарія Зарівна, попри те, що прийшла із глянцевої журналістики й мала власні медійні проєкти, неохоче дає інтерв’ю та розповідає про свою нову роботу. «Детектор медіа» поставив запитання їй у перші тижні співпраці з Офісом президента, ще до того, як сталася низка резонансних подій — наприклад, публікація аудіозаписів розмов брата керівника Офісу, Дениса Єрмака. Проте відповіді (письмові) ми отримали тільки тепер.

Даріє, як давно ви працюєте у сфері державних комунікацій і співпрацюєте з Андрієм Єрмаком? Розкажіть, будь ласка, як розвивалася ваша співпраця.

— У червні минулого року я стала радницею з питань комунікацій секретаря РНБО Олександра Данилюка. Коли його призначили на посаду, він запросив мене допомогти з організацією комунікацій РНБО і його особистими комунікаціями.

У серпні ми познайомилися з Андрієм Єрмаком: на той час він був помічником президента, і в нього вже був ряд запитів від зарубіжних медіа. Також було зрозуміло, що у зв’язку з основними векторами його діяльності публічності не оминути.

Він запропонував допомогти йому з international media relations, мені цей напрям був дуже цікавий.

З вересня я почала працювати з Андрієм Єрмаком на громадських засадах, фактично виконуючи обов'язки радника з питань комунікацій. Коли він став керівником Офісу президента, ми продовжили нашу співпрацю, наразі я позаштатна радниця з питань комунікацій.

Чому ви погодилися на цю роботу? Як склався ваш перехід із глянцю до роботи із соціальними проєктами та врешті-решт у державний сектор?

— На певному етапі роботи у глянці я відчула, що формат сильно мене обмежує. Зокрема, мене вже тоді цікавили політичний і соціальний дискурси, які з таким форматом несумісні. Крім того, хотілося самій робити бізнес, а не бути найманим працівником. Тому ми дуже чесно і класно поговорили з моїм видавцем, я пішла у вільне плавання.

Спершу займалася соціальною журналістикою в рамках свого благодійного проєкту Charitum. Це була платформа, на якій ти у форматі онлайн-аукціону міг купити час відомої людини — кожен герой аукціону сам пропонував цікавий досвід або професійну консультацію. Приміром, Андрій Пишний («Ощадбанк») запропонував покататися з ним на інкасаторській машині, відвідати тренінг для інкасаторів і постріляти в тирі. Макс Бахматов продавав персональну екскурсію по Unit.Cіty. Гарік Корогодський катав переможця на своїй «Теслі» й дарував йому свою нову книжку. Мустафа Найєм влаштував екскурсію Верховною Радою, а ввечері пішов із переможцем у бар. Андрій Федорів провів консультацію з маркетингу. Петро Чернишов продав персональну бізнес-консультацію. Гроші передавались у благодійний фонд, який обирав герой аукціону.

У якийсь момент я зрозуміла, що аукціони треба підкріпити контент-складовою, й запустила онлайн-медіа соціальної журналістики, яке очолила Юля Макгаффі, вона нині є головною редакторкою онлайн-версії видання «НВ».

Приблизно в цей час я поїхала у Стенфорд, де пройшла курс зі стратегічного маркетингу, після чого знайомі запросили мене стати співорганізатором конференції Elevate, метою якої було об’єднати українські стартапи й зарубіжні медіа, розповісти про українську стартап-екосистему світові.

У процесі організації конференції я остаточно зрозуміла, що українським стартапам сильно не вистачає якісної комунікації та піару, а оскільки технології вже дуже давно були сферою, яка мене цікавила, я почала допомагати їм на фрилансі як піар-консультант. Потім виникла ідея медіа про креативну економіку з фокусом на IT-індустрії. Так з’явилося креативне бізнес-медіа Vector.

Паралельно розвивалася моя кар‘єра як комунікаційника — окрім стартапів та IT-компаній до мене почали приходити компанії з FMCG-сектору, банківської індустрії, великі івент-проєкти, які потребували піару та якісного контент-маркетингу.

Я зрозуміла, що мені особливо подобається створювати контент і просувати бренди для бізнес-аудиторії, й почала потроху збирати навколо себе класних райтерів, піарників, SMM-ників, які на цьому спеціалізувалися. Так з’явилася комунікаційна агенція VectorPR (коли клієнтів стало більше, треба було швидко якось назватись, і ми не придумали нічого краще, ніж продублювати назву медіа).

Тим часом політичний дискурс потроху ставав усе важливішою частиною мого життя. Значний поштовх цьому дав «Аспен інститут», у який мене відібрали для проходження семінару «Цінності та суспільство».

Рік тому Олександр Данилюк шукав людину, яка допоможе йому побудувати комунікації в РНБО. Декілька спільних знайомих із «Аспен-ком’юніті» порекомендували йому мене. Так я прийшла у сферу державних комунікацій.

Які у вас посадові обов'язки? Як відбувається розподіл обов'язків між вами, Юлією Мендель та Іриною Побєдоносцевою?

— Юлія Мендель є прессекретарем президента, в той час як Ірина Побєдоносцева очолює Департамент інформаційної політики Офісу президента. Я відповідаю за комунікаційний супровід (зокрема, media relations і SMM) діяльності керівника Офісу президента Андрія Єрмака й напрямків роботи, якими він займався до того, як став керівником Офісу. Роботи вистачає на всіх.

На початку тижня проводимо загальну нараду, на якій обговорюємо ключові теми. Щодня проводимо короткі наради. Ми максимально синхронізуємось і постійно на зв’язку. В кожного є свій набір завдань і сфера відповідальності, а коли вони перетинаються, працюємо разом. Це ж стосується великих інфоприводів, роботи з кризовими комунікаціями й питань стратегічних комунікацій.

Що буде з вашими іншими проєктами надалі? Ви залишаєтеся власником «Вектора»?

— Оскільки я позаштатна радниця, зі своїх проєктів не виходила. VectorPR продовжує працювати з клієнтами, договори з якими були підписані до того, як я пішла працювати в Офіс президента на фултайм, це невеликі контентні проєкти. Я наразі свідомо відмовляюся від усіх вхідних запитів і не братиму нових клієнтів, допоки працюю в Офісі президента.

Підкреслю, що я не є операційним менеджером в існуючих проєктах і не маю впливу на операційну роботу VectorPR. А от із медіа Vector ситуація складна. Як і всі незалежні медіа, ми переживаємо непростий період. На минулому тижні запустили кнопку донатів, інакше є велика ймовірність не пережити кризу. Дуже сподіваюся, що читачі підтримають нас.

Наразі в команді працює три людини: редактор новин, дизайнерка й головний редактор. Це якась скажена банда бунтарів, яка відновила мою віру в людей. Я прийшла до них, чесно сказала: «Народ, ситуація дуже погана, реклами нема, треба закриватись». А вони відмовилися здаватись. У кожного був гідний офер від конкурентних медіа, а вони сказали: «Ні, Vector занадто класний, щоб його закривати. Давай урізати зарплатню, але закриватись не будемо».

Я в цей момент дуже чітко зрозуміла: не маю права їх підвести. Переживемо кризу, вийдемо з неї сильнішими. Я дуже вірю в незалежні нішеві медіа. Вірю в українську креативну економіку, про яку пише Vector.

А коли в тебе на додачу є люди, які так сильно вірять у проєкт, треба боротись і йти до кінця. І я впевнена, що у Vector усе буде круто.

Чому, на вашу думку, в голови Офісу президента має бути окремий спікер  Єрмак же не веде публічної комунікації, окремої від президента?

— Звісно, ні. Під час свого першого пресбрифінгу Андрій Єрмак підкреслив, що Офіс президента має бути командою бійців невидимого фронту, які багато працюють і не займаються самопіаром. Як ви розумієте, такий підхід жодним чином не передбачає якийсь окремий канал комунікації.

З іншого боку, ми живемо в часи, коли інформаційний простір заповнюється фейковими новинами й дезінформацією у величезному обсязі. Є багато груп впливу, які зацікавлені в постійному ослабленні позицій і президента, і його головного комунікатора з іншими управлінськими вертикалями.

Для досягнення цих цілей генерується багато недостовірної інформації. Це потребує постійної та системної роз’яснювальної роботи. Це занадто би перевантажило медійний Офіс президента, адже це справді значний обсяг. Тому було прийнято рішення розширити комунікацію керівника Офісу президента через додаткові канали.

Чи ваше життя змінилося після переходу в державні комунікації? Вам було важко змінити сферу діяльності з журналістики на іншу?

— Останні роки я була скоріше видавчинею й комунікаційницею, ніж журналісткою. Тепер я позаштатна радниця з питань комунікацій керівника Офісу президента. Змінилися мої особисті комунікації — стали трохи більш офіційними, хоча все одно намагаюся тримати звичний для себе ton of voice. Здається, вже звикла до постійної роботи з кризами — тепер згадую якісь моменти у своїй колишній роботі й не можу повірити, що якісь дрібнички мене колись так сильно засмучували. Робота в державних комунікаціях загартовує.

До речі, про мої проєкти: дуже рада, що завдяки власному медіа не відриваюся від проблем і актуальних питань журналістського ком'юніті. 50 % мого кола спілкування — медійники. Це дозволяє мені краще розуміти журналістів і отримувати від них чесний та об'єктивний фідбек. І це дуже цінно.

Я впевнена, що якісно змінити комунікацію влади й журналістів можливо, просто потрібен час.

Фото надані Дарією Зарівною

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10415
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду