Про це він сказав на конференції National Media Talk 25 жовтня у відповідь на запитання голови ГО «Детектор медіа» Наталії Лигачової.

На його думку, потрібно законодавчо визначитися з поняттям пропаганди, щоб «не дарувати можливість опонентам спекулювати» і щоб було легше протистояти й чинити опір пропаганді. До напрацювання такого законопроєкту варто долучити експертів та юристів. І відштовхуючись від цього поняття регулювати ринок каналів та ЗМІ. «Коли це поняття трактують як заманеться, а насправді переслідуються власні цілі, йдуть дискусії, а справи не вирішуються», - додав пан Сущенко.

У своїй промові на National Media Talk Роман Сущенко говорив про трикутник «медіа – влада – суспільство» та, зокрема, про маніпуляції в медіа. Він виокремив такі технології маніпулювання, як спекуляція суспільними цінностями і технологія постправди та фейків. І нагадав, що його родина теж стала жертвою останньої технології, коли 30 серпня була масово поширена неправдива інформація про звільнення політв’язнів: коли виявилося, що це неправда, матері Романа Сущенка стало зле.

Роман Сущенко закликав журналістів бути обережними і ретельно перевіряти інформацію, особливо в контексті висвітлення теми політв’язнів – щоби не нашкодити їм та їхнім родинам. Він також сказав про необхідність дотримання журналістських стандартів для запобігання маніпуляціям. І закликав колег журналістів бути принциповими у виборі місця роботи, «ставити собі планки і намагатися до них дотягнутися, відповідати за свої слова та вчинки».

А для споживачів інформації він назвав такі рецепти протистояння маніпуляціям: виховувати в собі здатність аналізувати інформацію, користуватися різними джерелами, бути активним, а не пасивним споживачем інформації.

Говорячи про різницю між українськими та російськими джерелами інформації, Роман Сущенко сказав, що це «дві різні планети». В ув’язненні він не мав доступу до українських медіа і змушений був користуватися російськими джерелами, серед яких багато пропагандистських ЗМІ. Роман Сущенко позитивно відгукнувся про опозиційні російські видання, які надають якісну аналітику про процеси в Росії та неоднобоку інформацію про події в Україні. За його словами, завдяки опозиційним виданням у нього складалася певна картина, зокрема в питаннях релігії та отримання томосу.

В українських медіа, за спостереженнями Романа Сущенка, є і конкуренція, і креативність. Однак він звернув увагу на те, що українські телеканали занадто зацікавлені журналістикою катастроф, що формує відчуття негативу та тривоги у глядача. «Але існують інші теми, коли повертаєшся від екрану телевізора до екрану комп’ютера», - зауважив він.

Відповідаючи на запитання про недостатню комунікацію української влади із суспільством, Роман Сущенко сказав, що які б креативні речі не вигадувала влада, на кшталт спілкування через YouTube без зворотного зв’язку, усі рано чи пізно повернуться до традиційної комунікації, до спілкування через журналістів. «Без нас, журналістів, комунікація влади і суспільства не можлива. Влада зрозуміє, щоб без ЗМІ вона не матиме результатів, електоральна підтримка знижуватиметься», - зауважив він. Пресмарафон Володимира Зеленського, на його думку, був «тріумфом форми і, можливо, фіаско змісту».

Нагадаємо, у серпні 2019 року тоді ще позаштатний радник Президента України Володимир Бородянський вважає, що поняттю «маніпуляція» варто дати визначення, а в суспільстві мають бути фахові інституції, які вказуватимуть на маніпуляції.

11 жовтня вже міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський запропонував впровадити кримінальну відповідальність за свідоме спотворення громадської думки ЗМІ. Спотворення, на його думку включає маніпуляції, створення і управління ботофермами, поширення фейків і спотворення інформації.

Фото: Світлана Остапа