14:24
Вівторок, 17 Вересня 2019

Медіачек: висновок щодо матеріалу інтернет-видання Politerno

Медіачек: висновок щодо матеріалу інтернет-видання Politerno
Медіачек: висновок щодо матеріалу інтернет-видання Politerno

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 21 щодо матеріалу інтернет-видання Politerno під назвою «За які гроші нардеп Головко купив ринок в центрі Тернополя?»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 24 липня 2019 року до ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина щодо матеріалу інтернет-видання «Politerno» під назвою «За які гроші нардеп Головко купив ринок в центрі Тернополя?», датованого 4.07.19 року. Скарга мотивована неправдивістю інформації в матеріалі.

2. Автор матеріалу не зазначений.

Посилання на матеріал.

3. Зміст оскарженого матеріалу. Він розпочинається ввідним абзацом такого змісту: «За дві каденції у Верховній Раді нинішній кандидат у народні депутати Михайло Головко з бідного-пребідного хлопченяти з розумними очима перетворився на поважного бізнесмена». Далі повідомляється, нібито нардеп «розжився квартирою» в Тернополі й будинком, записаним на дружину, на майже пів тисячі квадратних метрів у Збаразькому району; що вони з дружиною їздять на авто японського виробництва й мають на рахунках кілька тисяч доларів та гривень.

У наступному абзаці розглядуваного матеріалу зазначено: «А за які «шиші» нардеп купив тернопільський ринок «Купон»?» і далі: «…подейкують, що ця торгова площа з павільйонами обійшлася новому власникові до мільйона «зелених»!!!» Після цього вказано, що до нардепа в правоохоронців можуть виникнути питання, але Конституційний Суд скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Завершується матеріал пропозицією ознайомитися з іншим матеріалом під назвою «На Кременеччині Головка назвали брехуном».

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють дану сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста:

  • «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста…» (п. 6);
  • «Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7);
  • «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення..» (п. 9);
  • «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

2. Законодавство

2.1. Закон України «Про рекламу» (270/96-ВР):

  • «реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару» (абзац 11 ст. 1);
  • «прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій» (абзац 10 ст. 1);
  • «Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.» (ч. 1 ст. 9);
  • «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".» (ч. 3 ст. 9);
  • «Прихована реклама забороняється.» (ч. 5 ст. 9).

2.2. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (4061-VI):

  • «Передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.» (ч. 1 ст. 68);
  • «Усі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі.» (ч. 17  ст. 74).

ІІІ. Оцінка матеріалу

1. Питання особистих статків посадових осіб або народних депутатів є суспільно важливою інформацією, особливо з огляду на поширеність в Україні корупції та чиновницьких зловживань.

2. У той же час Ініціатива в своїх попередніх висновках вже неодноразово наголошувала на важливості дотримання професійного стандарту збалансованості подання інформації, наведення всіх вагомих точок зору, а також подання посилань на джерела інформації.

3. Достовірність подання інформації. В розглядуваному матеріалі наводиться доволі багато інформації про майно нібито Михайла Головка. Але жодного разу не вказано, звідки дані про будинок, автомобілі, а щодо суми придбання ринку «Купон» лише зазначено: «подейкують» і «балакають». Хоча в рішенні по справі «Thorgeir Thorgeirson проти Ісландії» від 25.06.92 року (п. 65) Європейський суд із прав людини фактично допускає базування журналістського матеріалу певною мірою й на чутках, але це стосується загального стану законності в правоохоронних органах. На думку Ініціативи, не є припустим подавати в журналістському матеріалі в якості фактів чутки щодо конкретної особи.

Таким чином, у матеріалі порушено професійний стандарт достовірності інформації.

4. Незбалансованість і неповнота подання інформації. У матеріалі не наведено позиції Михайла Головка, членів його сім̕̕ї або незалежних експертів, які досліджували його статки і стиль життя (якщо такі були). Ініціатива вже неодноразово зазначала, що аудиторія «має отримати якомога більш повну інформацію, зокрема почути позицію того, проти кого висуваються звинувачення в матеріалі». Якщо останній відмовився від коментарів, то про це мало би бути чітко зазначено.

Незбалансованість матеріалу призводить і до його неповноти. У цьому випадку до неповноти додається ще й відсутність посилань на хоч якісь джерела наведеної інформації.

5. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок. Фраза «…з бідного-пребідного хлопченяти з розумними очима перетворився на поважного бізнесмена», припущення про напівриторичні питання, які міг би задати читач в контексті розглядуваного матеріалу, про можливі питання від правоохоронних органів – усе це приклади коментарів та оцінок автора матеріалу, який не є авторським. Як уже зазначала ініціатива «МедіаЧек» у своєму висновку № 9: «Власні оцінки журналіста в новинному контенті стають на заваді тому, щоби читачі його матеріалу самі робили оцінки виходячи з наданих в ньому фактів. Якби йшлося про аналітичний контент, то вимоги до власних оцінок не були би такими жорсткими, але в даному випадку розглядається новинний матеріал». Отже, це порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів

6. Упередженість та агітаційний характер матеріалу. Відсутність достовірності й балансу думок у матеріалі, негативні оцінки в бік Михайла Головка вказують на упередженість. Матеріал привертає увагу й підтримує інтерес читача (залежно від того, чи відомо конкретному читачеві про Головка) до народного депутата. Матеріал було розміщено в період передвиборної кампанії. Зважаючи на все це, матеріал був розміщений не з метою інформування аудиторії, а передовсім для спонукання потенційних виборців Михайла Головка не голосувати за нього, тобто є прихованою агітацією. 

Отже, редакцією інтернет-видання «Politerno» у матеріалі «За які гроші нардеп Головко купив ринок в центрі Тернополя?» від 4 липня 2019 року було порушено вимоги п.п. 6, 7, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста, а також ч. 17  ст. 74 Закон України «Про вибори народних депутатів України».  

13 версня 2019 року

Фото: Politerno 

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1459
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду