Про це йдеться у відповіді заступника глави МВС Олександра Горового і заступник генпрокурора Олександра Буксмана на запит президентської Ради з прав людини, передає «Медуза».

У Генпрокуратурі переконують, що «не затримувалися, у територіальні відділи поліції не доставлялися» журналіст РБК Володимир Дергачов, журналістка «Ведомостей» Олена Вавін, кореспондент «Дождя» Володимир Роменський і журналіст «Сноба» Микита Павлюк-Павлюченко.

У МВС, своєю чергою, повідомили, що ці журналісти «доставлялися» у відділи поліції, але у відомстві ніяк не прокоментували затримання. Міністерство також заперечує, що поліцейські нанесли низку ударів фотографу AP Олександру Земляніченку і кореспондентці «РБК-ТВ» Олені Шевєльовій.

Згідно з повідомленням, єдине порушення, яке зафіксувала Генпрокуратура – це затримання кореспондентки Reuters Марії Цветкової, яку 27 липня доставили до відділу органів внутрішніх справ, де утримували довше трьох годин, у зв'язку з чим прокурор виніс поліції подання про усунення порушень.

Нагадаємо, 27 липня на численному мітингу на підтримку незалежних кандидатів у Мосміськдуму поліція затримала понад тисячу осіб. У ході цього поліцейські завдали ударів двом журналістам та заламали їм носи, один кореспондент отримав тілесні ушкодження в руки та голову, четвертий був побитий у поліцейському фургоні після арешту, а п'ятий отримав тілесні ушкодження від нападу поліції.

Зокрема, був затриманий журналіст DW Сергій Дік, згодом його відпустили. У зв’язку із інцидентом німецька медіакомпанія 28 липня направила до російського МЗС ноту протесту. У відповідь відомство 5 серпня звинуватило DW у тому, що на сторінках видання в соціальних мережах містилися «однозначні заклики до масової участі в неузгоджених протестах», тому працівники Deutsche Welle «не можуть вважатися журналістами, бо є активними учасниками незаконних дій». Німецька медіакомпанія відкинула закиди МЗС та речниці відомства Марії Захарової в нібито втручанні у внутрішні справи РФ. Попри це, 4 вересня голова комісії російської Державної думи з розслідування втручання в справи РФ Василь Піскарьов сказав, що комісія хоче, щоб представник Deutsche Welle особисто взяв участь в обговоренні з питання щодо втручання у внутрішні справи Росії. Видання можуть позбавити акредитації в Росії, якщо працівник медіакомпанії не прийде на комісію. Генеральний директор німецької суспільно-правової медіакомпанії Deutsche Welle Петер Лімбурґ заперечив звинувачення російської сторони на адресу видання.

Крім того, 27 липня до редакції російського телеканалу «Дождь» приходили працівники поліції, які передали головній редакторці Олександрі Перепелова повістку на допит у «кримінальній справі про Мосміськвиборчкомом».

Того ж дня на 30 діб заарештували засновника Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, а напередодні запланованої акції протесту затримали Іллю Яшина. 

Вранці 28 липня Олексія Навального госпіталізували із спецприймальника з невстановленою «алергічною реакцією». На думку його лікаря-куратора, опозиціонер міг бути отруєний невідомою хімічною речовиною. Поліція затримала журналіста російського каналу «Дождь» Данила Сотникова та журналіста «Сноба» Микиту Павлюка-Павлюченка біля лікарні № 64, куди госпіталізували Олексія Навального. Згодом обох журналістів відпустили.

29 липня Олексія Навального виписали з лікарні; 23 серпня він вийшов з московського спецприймальника після відбуття адміністративного арешту.

За даними CPJ, за ці тижні поліція затримала понад 10 працівників ЗМІ, які мали журналістські посвідчення та акредитацію. 

Комітет захисту журналістів (CPJ) 22 серпня приєднався до заклику семи організацій до російської влади припинити утиски та переслідування журналістів, які висвітлюють протести опозиції в Москві. 

31 серпня в Москві пройшла неузгоджена хода проти політичних репресій. За даними ГУ МВС, у ній взяли участь 750 осіб, за оцінкою «Медузи» – кілька тисяч. Увечері 2 вересня російські поліцейські затримали журналісти «Новой газеты» Іллю Азара, йому інкримінують нібито порушення правил проведення мітингів (частина 8 статті 20.2 КоАП) за участь в акції 31 серпня. Згодом його відпустили.

У зв'язку з цими подіями мерія Москви вирішила покращити відеонагляд за масовими акціями. Департамент інформаційних технологій Москви замовив за 260 мільйонів руб. ($3,9 млн) технічний супровід вуличних заходів в IT-інтегратора «Ситроникс».

Фото: Медуза