Про це йдеться в результатах анонімного опитування, проведеного ГО «Інститут масової інформації».

87% українських журналістів, які стикалися з кібербулінгом, пов’язують це зі своєю професійною діяльністю.

«Щодо типів онлайн-тиску, респонденти вказали, що найчастіше ставали жертвами атак ботів або тролів (42% опитаних). На другому місці серед загроз виявилися злами акаунтів (15%), третє місце посіли листи з погрозами, про які зазначили 14% респондентів. Рідше медійники стикалися з прослуховуванням розмов (10%) та фішингом (7%)», – йдеться в повідомленні.

Опитування показало, що інтернет-булінг переважно виявляється в формі флеймінгу (обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками з використанням комунікаційних технологій) – 38% респондентів – та обмовленні / зведенні наклепів (поширення принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій) – 20% респондентів. Щодо інших видів кібербулінгу, 14% медійників заявили, що страждають від нападок (це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву з перевантаженням персональних каналів комунікації), 13% повідомили про відчуження (блокування акаунту, видалення з груп, спільнот, список небажаної пошти тощо) і 7% ставали жертвами самозванства в мережі (коли переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію).

Загалом 36% випадків онлайн-булінгу стається після написання журналістами постів у соцмережах, 31% – після публікації журналіських матеріалів і 25% – після коментування в соцмережах (25%).

На думку опитаних, переважна більшість цькувальників є ботами (43%) або героями журналістських матеріалів (21%). 13% опитаних журналістів вказали представників влади як тих, хто вчиняє (або замовляє) онлайн-булінг.

Дослідження проводилося методом анонімного анкетного опитування. Всього було отримано 195 відповіді від журналістів, з них 81% – журналісти з усіх регіонів України, 19% – журналісти з міста Києва. Дослідження проводилося протягом червня-липня 2019 року.

Нагадаємо, Інститут масової інформації в липні зафіксував 25 порушень свободи слова в Україні, з яких 19 випадків стосувалися фізичної агресії.

Фото: ІМІ