«Круто відчувати, як працює редакція зсередини», – учасник «Хабу медіа мобільності»

«Круто відчувати, як працює редакція зсередини», – учасник «Хабу медіа мобільності»

18 Травня 2019
3438

«Круто відчувати, як працює редакція зсередини», – учасник «Хабу медіа мобільності»

3438
14 травня розпочалася чотирнадцята сесія проекту Фундації «Суспільність» «Хаб медіа мобільності». Ця журналістська програма ставить за мету налагодити систему стажування студентів випускних курсів бакалаврату та магістратури шкіл журналістики з усієї країни в провідних медіа за прикладом світового досвіду інтернатури.
«Круто відчувати, як працює редакція зсередини», – учасник «Хабу медіа мобільності»
«Круто відчувати, як працює редакція зсередини», – учасник «Хабу медіа мобільності»

«Хаб медіа мобільності» передбачає вивчення щоденної практики провідних медіа країни, передових журналістських навичок, перенесення досвіду роботи авторитетних медіа на регіональний рівень, залучення молодих журналістів до професійних журналістських об’єднань.

Учасниками проекту стали молоді люди віком від 18 до 27 років з Києва, Вінниці, Дніпра, Запоріжжя, Львова, Сєвєродонецька, Одеси та Харкова. Пройшли відбір двадцять одна людина: 14 дівчат і семеро хлопців. Заявки на участь подавало до 150 осіб.

Учасники проекту навчаються у закладах вищої освіти. Вони приїхали з таких вишів: Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, Український державний хіміко-технологічний університет, Запорізький національний університет, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Одеський національний політехнічний університет, Херсонський державний університет, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Київський університет культури, по двоє студентів з Українського католицького університету та Харківської державної академії культури, троє студентів зі Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, шестеро студентів з Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

«Ця чотирнадцята сесія унікальна тим, що зібрала людей з різних куточків України, які мають абсолютно різну спеціалізацію: тут і студенти економісти, юристи, магістри, першокурсники, рекордна кількість хлопців. Такого різнобарв’я у нас ще не було», — зауважив президент Фундації «Суспільність» Тарас Петрів на організаційній зустрічі учасників, яка відбулася 14 травня в залі МГО «Інтерньюз Україна».

На цій зустрічі студенти розповідали про себе, про навчання, інтереси, ким себе бачать у журналістиці, які дипломні проекти готують. Усе це супроводжувалося жвавими коментарями колег-студентів і пана Петріва. Живе обговорення торкнулося різних журналістських тем: маніпулювання ведучих, фейкові новини, тенденції розвитку, читання газет і електронних видань.

Настанови Адріана Кармазина

Гостем зустрічі став Адріан Кармазин — журналіст, керівник Української служби «Голосу Америки» у 1987-2015 роках. Він говорив на тему «Виклики для журналістики та суспільства». Здебільшого розповідав про роботу американських ЗМІ, про співпрацю президента США Дональда Трампа із журналістами, про фейкові заяви політиків і як діють журналісти в таких випадках.

«Фактчекінг — головна проблема. Цензура вже не проблема», — наголосив пан Кармазин. Щодо перевірки подій на правдивість, він радив зважати на якісні видання, яким ви можете довіряти. Як для себе він навів The Washington Post та The New York Times.

«Нема якоїсь технології, шаблону, що допомогли б вам завжди визначати правдиві новини. Звичайно, є методи, але вони не завжди вам допоможуть. Набивайте голову та здобувайте досвід», — зазначив пан Кармазин.

Трохи розповів про свою біографію. Пов’язує пана Кармазина з Україною те, що його батьки — вихідці з Галичини, які емігрували до США після Другої світової війни. Сам він народився у Клівленді, штат Огайо. Там він навчився української мови, відвідуючи суботню українську школу. Планував працювати в парламенті, але йому запропонували працювати в «Голосі Америки», і він погодився.

Серед того, що йому не до душі в українських медіа, — це формати ток-шоу деяких телеканалів, де, на його думку, дуже багато емоцій, прямої мови політиків, але недостатньо корисних для реципієнтів фактів.

Студенти ставили запитання про його діяльність в «Голосі Америки», про меми в ЗМІ, про політичну ситуацію. Коли виникали питання, на які спікер не знав відповіді, він це визнавав і пробував шукати відповідь разом з іншими учасниками.

Студентські дебати

Після організаційної зустрічі учасники відвідали онлайн-дебати «Ефективне управління в час війни: президентська чи парламентська республіка?» Спікерами стали: директор Центру політичних і соціологічних досліджень «Соціовимір» Сергій Таран та надзвичайний і повноважний посол Роман Безсмертний.

До заходу долучилися також студенти Інституту міжнародних відносин та Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, а онлайн – студенти інших вишів. Це перші з серії молодіжних тематичних дебатів за програмою Smart online debates. Основна мета — знаходити спільно з експертами ефективні моделі розв’язання суспільних проблем шляхом просування культури змістовних дебатів.

Під час програми обговорювали питання освіти та науки, екології, працевлаштування, медичного страхування, гендерних проблем, електронної демократії, молодіжної політики.

Якомога більше практики

Тарас Петрів наголошував, щоб учасники «Хабу» насолоджувалися своїм перебуванням у Києві, «не витрачали час на сон», щоб проявляли себе в редакціях максимально активно і якщо виникають проблеми або дають мало завдань – одразу зверталися до організаторів «Хабу». Студенти також отримали завдання наприкінці подати трихвилинне відео з місця стажування, вести облік годин практики та робити фотознімки.

Місця практики студенти шукали собі самі напередодні проекту. Вони мали знайти відповідну редакцію, написати лист-прохання взяти на стажування та отримати відповідь. Організатори «Хабу» контролювали ситуацію, домовлялися з редакціями, коли виникали труднощі у студентів.

Учасники «Хабу» обрали для практики телеканали Прямий, ICTV, «1+1», 5 канал, Новий канал, «Радіо Свобода», «Детектор медіа», ТОВ «Ко-оп Медіа», жіноче онлайн-видавництво LeMonade.style.

Перші враження

Ділиться своїми думками після кількох днів практики Євгеній Пилипчук, редакція радіо «Крим Реалії» (проект «Радіо Свобода»): «Насправді, дуже круто, відчути, як зсередини працюють великі редакції. А ще крутіше, коли ти бачиш свій власний вклад у великі та масштабні проекти. Коли відчуваєш, що стаєш частиною чогось більшого, чогось, що може допомогти змінити світ на краще. Дуже вдячний Хабові за те, що допоміг мені це відчути».

Анна Підлужна, стажер ICTV: «Мені подобається підхід ICTV до практикантів. Дуже гарне ставлення, регулярно дають завдання, перевіряють і вказують на помилки, якщо вони є, та шляхи їх вирішення. Взагалі, я там лише два дні і вважаю, що ще багато хорошого попереду».

Також розповідає Кирило Чумаченко, 5 канал: «Завчасно планував потрапити саме на 5 канал і раптом, завдяки такому крутому проекту, з'явилася можливість потрапити саме туди. Побачив справжній цех, який безперервно продукує новини. І це корисно, це мотивує, це випробовує, це загартовує. Я задоволений на всі 100%. Буду рекомендувати іншим».

Що очікує студентів?

Протягом усього періоду стажування учасників також очікує ще кілька зустрічей. 18 травня — спілкування з випусковим редактором каналу ICTV, керівником міжнародного відділу Андрієм Гетьманом і зустріч із продюсером суспільно-політичних програм Суспільного мовлення Оленою Шаховою.

28 травня учасники на заключній зустрічі отримають сертифікати про проходження програми «Хаб медіа мобільності» та дізнаються, чому саме вони пройшли відбірковий тур.

Ця журналістська інтернатура стала можливою за підтримки проекту USAID «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews, та за допомоги приватних благодійників.

Фото: учасників «Хабу медіа мобільності» 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3438
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду