У рамках Спільного механізму громадських організацій «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» для розгляду скарг на ЗМІ «Медіачек» було подано скаргу щодо Телемарафону Z за 8 березня 2019 року на муніципальному телеканалі Запоріжжя «Телеканал Z», який має ознаки замовного матеріалу. «Детектор медіа» публікує повний текст висновку.

Нагадаємо, нещодавно «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок №2 щодо випуску Телемарафону Z за 8 березня 2019 року

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 12 березня 2019 р. до ініціативи Інституту масової інформації та Детектор медіа надійшла скарга Сергія Лебедя щодо випуску вранішнього Телемарафону Z за 8 березня 2019 р. на муніципальному телеканалі Запоріжжя «Телеканал Z». Скарга мотивована тим, що  «Коммунальный телеканал выпустил 20-минутную джинсу про салон красоты екс-советницы мера».

2. Запис даного випуску телемарафону розміщений в мережі інтернет.

3. Гості телепередачі: Вiкторiя Бобенко, Алла Кругова.

4. Ідеться про значну за тривалістю (20 хв. 35 сек.) частину вранішньої передачі, яка присвячена нововідкритому в м.Запоріжжя салонові краси «Персона». Зміст відповідної частини оскарженого матеріалу наступний.

Ведучий представив гостей передачі (бл. 35 секунди запису), які є працівниками відповідного салону краси й нібито мають допомогти дізнатися глядачам як їм бути красивими. Далі ведучий зазначає, що вони спілкуватимуться про вказаний конкретний салон краси (бл. 1-ої хв.). Далі він зазначає, що відкриття салону відбулося 6 березня. Згодом демонструється репортаж про день відкриття салону краси «Персона» (бл. 4 хв. – 8 хв. 35 сек.), де він названий як «перший салон краси бізнес-класу». Як спеціальний гість відкриття подається «найвідоміша телеведуча» М.Єфросиніна (її коментарі: 4 хв. 39 сек. – 5 хв. 04 сек., 7 хв. 08 сек. – 7 хв. 30 сек., 8 хв. 11 сек. – 8 хв. 25 сек.). Наводяться також контактні дані салону краси (бл. 8 хв. 30 сек.).  Далі продовжується розмова ведучого з вищевказаними гостями студії, він зазначає, що додзвонювач до студії, який поставить найкраще питання, отримає подарунковий сертифікат на 500 грн. від салону «Персона» (8 хв. 55 сек. – 9 хв. 10 сек.), який в кінці даної частини передачі дійсно було вирішено вручити одному з авторів питань до гостей студії (17 хв. 30 сек. – 18 хв. 25 сек.).   

ІІ. Законодавство, яке регулює дану сферу суспільних відносин

1. Конституція України, ст. 34:

«Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.»

2. Закон України «Про рекламу» - абзац одинадцятий ст. 1, ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 9 відповідно:

«реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;»

«Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".

Прихована реклама забороняється.»

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Прихована реклама в українських медіа є, на жаль, поширеним і негативним явищем, оскільки такий протиправний контент фактично вводить в оману глядачів, подаючи їм під виглядом безсторонньої й об̕̕єктивної інформації нібито від самого засобу масової інформації заангажований на користь певного суб̕̕єкта (рідше – проти когось) контент.

2. У вказаному відрізку телепередачі виявлено наступні ознаки:

• обидві гості представляють салон краси «Персона»;
• салон щойно відкрився;
• ведучий із захопленням розповідає як побував на його відкритті;
• демонструється сюжет про урочисте відкриття салону;
• наводяться адреса та номер телефону салону;
• жодної негативної інформації щодо салону краси не наводиться;
• не наводиться інформації про ін. заклади аналогічного профілю діяльності.

Виходячи з даної сукупності ознак вбачається рекламний характер подання інформації про салон краси «Персона» в даній телепередачі, адже вона стосується конкретного товару – послуг у салоні краси – та очевидно мала на меті сформувати обізнаність й інтерес споживачів до вказаних послуг і салону.

3. Звертаємо увагу, що отримання оплати чи ін. майнової винагороди засобом масової інформації за поширення реклами (в т.ч. прихованої) не є юридичною чи будь-якою ін. обов̕̕язковою ознакою реклами. Поширення заангажованого на користь певного суб̕̕єкта контенту може відбуватися в силу специфіки стосунків власника, менеджменту телерадіоорганізації з суб̕̕єктом, який отримує вигоду від розповсюдження реклами. Тому питання отримання оплати за приховану рекламу не є предметом дослідження в таких випадках.

4. Питання щодо розповсюдження рекламної інформації, недопущення прихованої реклами повинні регулюватися редакційним статутом телерадіоорганізації (ч. 4 ст. 57 згаданого Закону «Про телебачення і радіомовлення»). Але наразі на веб-сайті телерадіоорганізації її редакційний статут відсутній (або розміщений в такий спосіб, що не дозволяє знайти його звичайному користувачеві).

З урахуванням вищенаведеного констатуємо, що КП «Муніципальна телевізійна мережа» було порушено вимоги ч.ч. 1, 2 і 5 ст. 9 Закону України «Про рекламу» у випуску вранішнього Телемарафону за 8 березня 2019 р.

27 березня 2019 р.