Про це повідомляє Білоруська асоціація журналістів у себе на сайті.

Станом на 15:45 суд допитав усіх свідків, яких викликав, та оголосив про перерву. Справу продовжать розглядати 13 лютого, повідомляє БАЖ.

Нагадаємо, пані Золотову обвинувачують за ч. 2 ст. 425 Кримінального кодексу Білорусі (Бездіяльність посадової особи). Санкції за цією статтею передбачають від штрафу до п'яти років позбавлення волі. 

На думку слідства, вона допустила, що з 4 січня 2017 року по 4 липня 2018 року редактори порталу здійснювали несанкціонований доступ до інформації «БелТА». У звинуваченні звучить інформація про 150 фактів заходу на сайт «БелТА». 

12 лютого під час судового засідання вона заявила, що провину не визнає. Каже, що в її діях немає складу злочину, в якому її звинувачують.

Нагадаємо, Марина Золотова залишилася єдиною обвинуваченої у «справі БелТА», решта фігурантів – 14 співробітників різних ЗМІ – були звільнені від кримінальної відповідальності з притягненням до адміністративної. Крім штрафів журналісти були зобов'язані відшкодувати пред'явлений збиток. Суми різні – від 3 до 17 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

22 листопада були зняті обвинувачення з редактора інтернет-видання Realt.by Владислава Кутецького та журналіста Deutsche Welle Павлюка Биковського. Вони відшкодували збиток, який нібито нанесли «БетТА». 27 листопада припинено кримінальне переслідування редактора Tut.by Уляни Бобоєд та оглядачки «БелПАНа» Тетяни Коровенкової. Згодом БАЖ повідомив про зняття обвинувачень ще з декількох журналістів, які проходять у справі, а також журналістки Анни Єрмаченко. Вона заплатила адміністративний штраф у розмірі 735 рублів і тепер є свідком у спраі. Підписка про невиїзд скасована, заборона на виїзд з країни знято. 30 листопада слідчі зняли обвинувачення з головного редактора видання «БелПАН» Ірини Левшиної. Про це вона повідомила у Facebook. Наразі пані Золотова - єдина обвинувачена у справі.

Українські медійні організації закликали білоруську владу відмовитися від практики тиску на білоруські ЗМІ та надати можливості вільного функціонування онлайн-видань.

 Фото: БАЖ