12:20
Понеділок, 11 Лютого 2019

Білоруські журналісти навчаються, як творити якісні медіа, на українському досвіді

Завершився другий навчальний модуль для білоруських журналістів і блогерів у рамках проекту «Школа якісних медіа», організованого ГО «Детектор медіа» в Києві.
Білоруські журналісти навчаються, як творити якісні медіа, на українському досвіді
Білоруські журналісти навчаються, як творити якісні медіа, на українському досвіді

Загалом навчальний курс складається з чотирьох триденних модулів, що пройдуть у Києві протягом грудня 2018 – червня 2019 року. Перший модуль відбувся у грудні 2018 року.

Другий модуль присвячений переважно форматам текстової журналістики, тож протягом 7-9 лютого досвідчені українські журналісти та тренери розповідають білоруським учасникам про основи успішної роботи у конкретному жанрі журналістики.

Про те, як творити якісну та впливову суспільно-політичну журналістику, а також про історію появи і діяльності видання розповіла Юлія Мостова, співзасновниця та головна редакторка тижневика «Дзеркало тижня Україна».

«Ми почали писати про глибинні проблеми країни, про те, як ситуація в Україні виглядає в контексті світових змін. Ми стали заповідником інтелектуального коду людей, які шукали відповіді не на питання “хто винен?”, а на питання “що робити?”. Ми не є виданням, яке спеціалізується на журналістських розслідуваннях, однак, попри те, найбільші афери в Україні розкривалисяна сторінках нашої газети. Про “Росукренерго”, Тендерну палату, “Вишки Бойка”, “Укрспирт”, афери “Приватбанку” тощо. Але при цьому наші розслідування про виведення через схеми мільярдів були менш популярними, ніж розслідування про тендери, де малину закупляли по 600 гривень за кілограм», – каже Юлія Мостова.

Юлія Мостова

Пані Мостова застерегла слухачів, що журналіст має робити вибір між правильним і легким. Бо жовта журналістика зробить багатим, а якісна – ніколи. «Найдефіцитніша спеціальність – писати просто і зрозуміло про важливе. При цьому журналіст має бути гордим, бо гординя журналіста – це єдина пересторога, щоб не продатися, бо він себе поважає і не на помийниці знайшов», – каже пані Мостова.

Про медіакритику як перспективний жанр, щоби розкрутитися журналісту, розповіла шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова. Однак наголосила – перед тим, як братися за медіакритику або будь-який аналітичний жанр журналістики, журналіст має неодмінно кілька років попрацювати в інформаційному жанрі. Адже спершу має отримати досвід, зокрема й того, як збирати інформацію і працювати з джерелами.

Наталія Лигачова

«Критика – це бажання впливати. І це оцінки – тобто те, чого насправді зараз більш за все прагне аудиторія. Головне, щоб вона базувалась на бажанні впливати задля інтересу зробити продукт кращим. Не підняти свій рейтинг або рейтинг свого видання чи когось “замочити” та образити. Критикуючи, важливо уникати надмірності, щоб це не перетворювалось на образу. Тобто, якщо обирати між яскравою, але образливою метафорою та менш яскравою, але більш контструктивною – треба, навіть переступаючи через себе, обрати друге. Бо медіакритика – це не війна, а діалог з авторами програм чи медіа. Діалог, який має зробити продукт кращим. Або, якщо ситуацію не змінити, то показати хоча б аудиторії, чому ця програма або маніпулятивна, або чому це непрофесійно, неякісно», – прокоментувала Наталія Лигачова.

Журналіст, публіцист і телеведучий Павло Казарін розповідав про публіцистику «власних займенників», тобто про колумністику. «Пострадянський простір живе в журналістиці власних займенників – люди читають не видання, а конкретних авторів, байдуже, з яким виданням вони співпрацюють. На зміну інституційним брендам приходять персональні бренди. Авторська колонка – це або проповідь, або сповідь. Оберіть, що ви хочете писати і для якої аудиторії, наскільки детально їй треба пояснити думку, яку хочете донести. Визначтесь: ви будете торгувати емоціями чи додатковим знанням? Висловлювати свої думки і позиції чи “писати лист розумному другові”, якому треба роз’яснити ситуацію?» – каже Павло Казарін.

Павло Казарін

Найкращою перевіркою тексту на те, чи він вдався, пан Казарін називає «кулерний тест»: чи зможете і захочете ви переповісти цей текст своєму колезі за 5 хвилин уранці, коли п’єте каву перед початком робочого дня. Адже якщо цей текст дозволить людям підвищити свою внутрішню соціальну цінність всередині колективу – його залюбки будуть читати, переконаний журналіст.

Крім цього, учасники «Школи якісних медіа» слухали рецепти вдалого репортажу від Марії Паплаускайте, редакторки розділу «Репортажі» онлайн-журналу The Ukrainians, нюанси пошуку та обробки відкритих даних від Олександра Оксимця, аналітика видання «Тексти», а також розмовляли і практикувались у жанрах новин, інтерв’ю, аналітики з Отаром Довженком, керівником Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа».

Марія Паплаускайте

Олександр Оксимець

Проект реалізується спільно з некомерційною організацією Pact за фінансової підтримки Агентства США з питань міжнародного розвитку (USAID).

Фото: Світлана Григоренко, Сергій Кравчук

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
588
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop