Журналісти волинської ТРК «Аверс» звернулися до Вищої ради правосуддя зі скаргою на голову Луцького міськрайонного суду Михайла Квятковського, який, за їх твердженням, шантажує їх записами телефонних розмов.

Про це повідомляє Інститут масової інформації.

У сюжеті  телеканалу «Аверс» йшлося про те, що в березні 2017 року вийшла програма «Реверс – швейна справа», у якій на прикладі кількох кримінальних проваджень було показано, як легко одним потрапити за ґрати, а іншим - «вийти сухими з води». За словами журналістів, найбільше з усіх згаданих у сюжеті слідчих, прокурорів і суддів розлютився голова Луцького міськрайонного суду Михайло Квятковський.

Сам пан Квятковський у коментарі для ІМІ заявив, що теж подав заяву до Вищої ради правосуддя, адже програма «Реверс – швейна фабрика», мовляв, містить неправдиві дані і оціночні судження, про що йшлося зокрема під час його зустрічі з журналістами ТРК «Аверс».

Михайло Квятковський, також стверджує, що має докази замовності сюжетів ТРК «Аверс» - записи телефонних  розмов працівників «Аверсу», отримані «у законному порядку негласних слідчих дій про прослуховування».

Михайло Квятковський дав послухати запис працівникам телеканалу, однак вони твердять, що почули незнайомі чоловічі та жіночі голоси.

За словами медіа-юриста Інституту масової інформації Максима Ратушного, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінального процесуального кодексу України здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є можливим у рамках здійснення негласних слідчих дій, уповноваженими на те особами.

Тобто мало мати місце досудове розслідування, одним з етапів якого було проведення такого роду негласних слідчих дій, що передбачають втручання у приватне спілкування.

«Варто відзначити, що цікавим є факт зберігання результатів проведення таких слідчих дій (якщо приймати слова голови суду за істину) у робочому сейфі судді, який до цієї справи не має жодного відношення», – сказав Максим Ратушний.

За певних обставин такий факт можна перевіряти на можливе втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (стаття 343 КК України) чи втручання у діяльність судових органів (стаття 376 КК України), зазначає медіа-юрист. Саме тому варто уважно розібратися у ситуації, а також встановити походження згаданих записів для встановлення кінцевих висновків.

На фото: Михайло Квятковський

Фото: Волинь24