Про своє спілкування з українськими правоохоронними органами та президентом представники CPJ розповіли 12 липня на презентації звіту «Відмова від правосуддя: Розслідування вбивства Павла Шеремета в Україні не дало результатів», приуроченого до річниці вбивства українського, білоруського та російського журналіста Павла Шеремета.

Запитання без відповідей: про стеження і прослуховування, про роль Ігоря Устименка та батальйону «Азов»

Автор звіту Крістофер Міллер розповів, що розпочав роботу над матеріалом наприкінці січня, коли вже минуло півроку від моменту вбивства Павла Шеремета. «Моєю метою було не розслідувати саме вбивство, а провести оцінку розслідування. Я знаю про проблемну історію безуспішних розслідувань злочинів в Україні, зокрема вбивств журналістів», – зауважив він.

За словами пана Міллера, у справі Шеремета він теж виявив проблему: «Справу заморожено. Жодного мотиву не підтверджено, велику кількість часу і зусиль людей витратили на пошуки так званих слідів злочину, які базувалися на малій кількості або відсутності доказів. Натомість іншим доказам приділили замало уваги. Особи вбивць, яких видно на камерах спостереження, коли вони закладали бомбу, не встановлені, не кажучи вже про затримання поліцією. Ключові відеодокази стали відомими виключно завдяки зусиллям журналістів-розслідувачів з OCCRP та «Слідства.інфо». Відомства, залучені до розслідування, видаляли відеодокази та заважали роботі одне одного. Потенційні свідки та колеги Павла Шеремета кажуть, що слідчі їх ретельно не допитували. Родичі, друзі та колеги Павла Шеремета, з якими я спілкувався, звинувачували владу в некомпетентності, недбалості або саботажі. Усі ці факти є підставною для серйозного занепокоєння щодо спроможності, правдоподібності, мотивації, об’єктивності та прозорості слідства. Що ми маємо зараз у справі Шеремета – це неповне розслідування, яке дало дуже мало результатів, знайдених у перші години після вбивства».

При підготовці звіту представники CPJ зустрічалися з представниками всіх трьох правоохоронних органів, які займаються розслідуванням убивства Павла Шеремета: Генеральної прокуратури, Національної поліції та Служби безпеки України. «Ми висловили їм свою стурбованість і були досить розчарованими, оскільки не змогли дізнатися нічого нового про розслідування. На зустрічах ми говорили про нестачу довіри до розслідування, і слідчі органи визнали цю проблему», - розповіла координаторка Програми у Європі та Азії Комітету захисту журналістів Ніна Огнянова.

Крістофер Міллер та Ніна Огнянова

Представники CPJ ставили слідчим низку запитань щодо розслідування, на які так і не отримали відповідей. Наприклад, хто відповідальний за розслідування – чи це генпрокурор, чи це голова Нацполіції? Зі слів пані Огнянової, відомства «переводять стрілки» одне на одного. «Нам потрібна ясність та одна конкретна людина, яка підзвітна за встановлення правосуддя», - наголосила пані Огнянова.

CPJ не отримав від українських слідчих відповідей на запитання про прослуховування журналістів «Української правди» та стеження за Павлом Шереметом та Оленою Притулою. «Ми підняли питання про те, що до сьогодні немає ясності в тому, хто прослуховував і погрожував співробітникам «Української правди» перед убивством і хто відповідальний за стеження за Павлом Шереметом і Оленою Притулою протягом місяця до вбивства. Жодне з відомств, з якими ми зустрічалися, не дало нам відповіді, більш того – нас ніхто й не запевняв, що ці речі активно розслідуються», - розповіла пані Огнянова.

CPJ цікавився в слідчих можливою причетністю до справи колишнього співробітника СБУ Ігоря Устименка, про якого стало відомо з фільму «Слідства.інфо» «Вбивство Павла». «Слідчі сказали нам, що підтвердили його алібі, але не надали ніяких подробиць, які б переконали нас у їхніх висновках», - сказала пані Огнянова. «Коли ми запитали представників СБУ, чи досліджували вони членів батальйону «Азов», які зустрічалися із Шереметом у ніч перед убивством, ті відповіли, що СБУ виконує допоміжну роль у цьому розслідуванні, підтримуючи інші відомства, коли їм потрібна інформація, та не має незалежної ролі. Нацполіція ж просто відповіла, що всі можливі зв’язки були досліджені», - розповіла представниця CPJ.

Пані Огнянова визнала, що розслідування вбивства Шеремета – це складна справа, проте констатувала, що за рік після вбивства фактично відсутні результати розслідування: «Слідчі кажуть, що справа налічує сотні томів, у кожному з яких зібрано сотні даних. Вони неодноразово зазначали, що вважають справу пріоритетною і активно працюють над розслідуванням. Проте зараз, через рік після убивства, досі немає встановлених підозрюваних, немає арештів, немає судових проваджень, немає торжества правосуддя. Ми очікуємо більше, ніж просто активна робота – ми хочемо бачити результат. Безкарність у справі Шеремета – це не просто виклик для свободи слова, це виклик для верховенства права».

CPJ вимагає від Європейського Союзу зробити справу Шеремета одним з індикаторів успішності реформ в Україні. «Сьогодні в Києві розпочинається саміт Україна-ЄС. На порядку денному – реформи в Україні. Якщо Україна віддана європейським принципам, вона повинна показати чіткий прогрес у розслідуванні убивства Шеремета. ЄС, зі свого боку, повинен оголосити це питання першочерговим пріоритетом і включити його до показників успіху реформ в Україні»,- наголосила пані Огнянова.

Про що CPJ говорили з президентом Порошенком

Напередодні презентації звіту, 11 липня, представники CPJ та члени родини загиблого Павла Шеремета (мама, донька та цивільна дружина Олена Притула) мали зустріч із Президентом України Петром Порошенком. Виконавчий директор CPJ Джоел Саймон зазначив, що під час цієї розмови з’явилися сподівання на певні зрушення у справі. Він повідомив три позитивні новини.

По-перше, президент запропонував підключити до розслідування відомого іноземного фахівця. «Президент Порошенко на нашій зустрічі запропонував включити в українську групу слідчих іноземного фахівця зі світовим іменем, зі згоди родини Павла Шеремета. Створення цього механізму потребує згоди і підтримки українського громадянського суспільства, але це додасть авторитету розслідуванню і забезпечить незалежне спостереження розслідування», – сказав Джоел Саймон.

Джоел Саймон

По-друге, автори документального фільму-розслідування «Вбивство Павла» (представники телепроекту «Слідство.інфо») погодилися ділитися зі слідчими інформацією, яку вони зібрали під час власного незалежного розслідування, і навпаки. Тобто сторони на добровільних засадах обмінюватимуться доказами й зібраними матеріалами. Мета такої співпраці – просування розслідування у справі та незалежний нагляд.

По-третє, CPJ отримав підтвердження, що представники Нацполіції та ГПУ проведуть 20 липня, у річницю вбивства Павла Шеремета, прес-конференцію, на якій звітуватимуть про хід розслідування справи.

CPJ сподівається почути на цій прес-конференції відповіді на свої запитання:

1. Хто відповідальний за розслідування? На думку CPJ, це має бути одна конкретна особа з конкретного відомства, яка матиме всі необхідні ресурси для розслідування, політичну підтримку та незалежність.
2. Хто прослуховував «Українську правду»? «Журналісти в Україні не будуть почуватися безпечно, доки влада не надасть відповіді на це запитання», - зазначив пан Саймон.
3. Чому влада не оприлюднила чіткого зображення жінки, яка закладала вибухівку під автомобіль Павла Шеремета? На думку CPJ, було б логічно показати публіці це зображення і це допомогло б ідентифікувати жінку.

Ніна Огнянова поділилася враженнями від зустрічі з президентом з «Детектором медіа»: «Президент був щиро стурбований і співчував родині, оскільки в нас була зустріч разом із членами родини Павла. Проте ми не отримали чіткого повідомлення, що справа рухатиметься вперед. Ми очікували отримати більше, ніж просто зобов’язання замість конкретних кроків на шляху до прогресу. Але є одна позитивна річ, про яку ми вже згадували. Президент Порошенко запропонував включити професійного надійного міжнародного розслідувача, який зможе взяти активну роль у розслідуванні. Ми будемо допомагати в цьому всім, чим можемо. Однак набагато важливіше, щоб Україна мобілізувала власні зусилля та бажання, щоб рухати розслідування вперед».

Чому минув рік, а вбивство досі не розслідувано? Пані Огнянова вважає, що бракує політичної волі: «Я не думаю, що причина в тому, що розслідування некомпетентне. Я думаю, що причина в нестачі політичної волі для мобілізації всіх ресурсів усіх слідчих органів. Є певні проблеми зі структурою розслідування, неясність у процедурних питаннях: хто відповідальний, хто дублює, до якої міри. Ці речі мають бути чітко врегульовані, а розслідування – активізовано».

Джоел Саймон теж наголосив, що для розслідування вбивства Павла Шеремета потрібна політична воля. «Лідери країни мають показати цю політичну волю. Ми будемо й далі чинити тиск на українську владу й вимагати, щоб вона розслідувала це вбивство», - резюмував він.