«Громадське телебачення» засуджує цькування в соціальних мережах журналістки «Громадського», авторки і ведучої програми «Громадське. Схід» Насті Станко та речниці Міністерства оборони України Оксани Гаврилюк, яке розпочалося після вручення пані Станко подяки Міноборони. Про це в коментарі «Детектору медіа» сказала виконавча директорка «Громадського телебачення» Катерина Горчинська. На її думку, це приклади анонімного кібербулінгу, з якими слід боротися спільними зусиллями спільноти.

«Це кампанія не просто проти Станко, це тільки один із прикладів цькування журналістів за професійну діяльність. Таких прикладів бачимо багато за останній рік, причому це цькування не тільки тих, хто говорить і пише про стан речей на фронті, але і в царині корупції та державного управління. “Громадське телебачення”, “Радіо Свобода”, “Українська правда”, “Новое время”, OCCRP та загалом журналісти-розслідувачі в країні – всі вони потерпають від подібного цькування. І цей перелік, звичайно, не вичерпний. Крім того, полювання на відьом ведеться не тільки відносно журналістів, а й представників неурядового сектору, політиків. Іноді навіть проти держслужбовців, позиція яких відрізняється від “політики партії” чи вигідного владі наративу. Останнім прикладом такої травлі маємо ситуацію навколо Оксани Гаврилюк. Ми її цькування категорично засуджуємо – попри те, що стосунки з нею в нас не завжди були прості. Але ми за відкриту дискусію та взаємодію, і проти анонімного кібербулінгу у будь-якому разі», – зазначила пані Горчинська.

Публічні нападки на Настю Станко й Оксану Гаврилюк розпочалися після того, як 10 червня журналістка «Громадського» отримала подяку від міністра оборони України Степана Полторака з нагоди Дня журналіста «за значний особистий внесок у справу розвитку вітчизняної військової журналістики, інформаційної політики у Міністерстві оборони та Збройних силах України».

Подяка Міністерства оборони Насті Станко (Анастасії Антонюк)

Сама Настя Станко, коментуючи цю подяку, сприйняла її як вибачення військових за несправедливі претензії під час конфлікту річної давнини між прес-центром штабу АТО і «Громадським телебаченням» щодо зйомок обстрілу промзони Авдіївки. «Тернистий шлях від "коректувальників вогню" до тих, кому дякують за служіння) Служимо далі) Сприймаю – замість вибачення. Але вибачення досі чекаємо) І вибачення було б краще. Квіти були польові і без целофану, і гарно пахнуть», – написала вона у Facebook 10 червня.

Оксана Гаврилюк заперечила вибачення. «Грамота для Насті Станко – це не вибачення. Конфлікт був. Кожен з нас зробив висновки. Ми намагалися не закриватися, зустрічалися і шукали шляхи вирішення. Після того була нормальна співпраця. Ми цінуємо тих, хто, ризикуючи власним життям, намагається донести світу, що відбувається в Україні», – написала вона на своїй сторінці у Facebook 10 червня. А наступного дня уточнила: «…Нагородити Станко було суто моїм рішенням. Ще раз наголошую, це не ВИБАЧЕННЯ МО».

Тим часом у соціальній мережі Facebook довкола цієї подяки спричинився скандал. Низка блогерів і користувачів соцмережі (у тому числі анонімних) почали критикувати міністерство, вимагаючи забрати подяку в журналістки та звільнити Оксану Гаврилюк. Також у соцмережі тиражуються вирвані з контексту цитати Насті Станко й Оксани Гаврилюк, які нібито мають свідчити про їхнє «зрадництво» й «антипатріотизм».

У відповідь на це журналісти запустили у Facebook флешмоби на захист Оксани Гаврилюк і Насті Станко. Переглянути дописи підтримки можна на їхніх сторінках. Проте якщо кампанія проти Оксани Гаврилюк швидко збавила оберти, то обговорення Насті Станко з переходом на особистості продовжується п’ятий день поспіль.

13 червня на сайті «Тверезий погляд» з’явилося «звернення» блогерів до міністра оборони, у якому Настю Станко звинувачують у нібито «демотивації» суспільства і «деморалізації» армії та правоохоронних органів, а вручення їй подяки трактується як «публічне приниження» міністра оборони.

Автори звернення вважають, що «ця подяка заохочує недобросовісних осіб з числа медіаспільноти продовжувати їхню діяльність, додає їм упевненості в безкарності їхніх дій, а також не лікує хвороби нашої журналістики, а загострює їх». Тому вони просять міністра «провести роз’яснювальні роботи з підлеглими, аби вони відповідально ставились до складання списків до нагороди чи подяки...».

Під зверненням підписуються користувачі Facebook, серед яких чимало анонімних, проте є й популярні блогери Мирослав Олешко, Віктор Трегубов.

На запитання, чи відомі «Громадському» ініціатори цього «звернення», Катерина Горчинська сказала: «Єдине, що я про них знаю – це те, що вони боягузи, які діють підло та анонімно. Що для них важлива маніпуляція, і їм чхати на факти. На сайті є перелік цих блогерів».

Катерина Горчинська не знає, хто стоїть за публічними нападками на її колегу в соцмережах, але вважає, що «докопування до витоків – це лише питання часу». Вона нагадала два приклади, коли посадовці говорили про використання ботів політиками. «Нещодавно Юрій Стець дав інтерв'ю, в якому вперше заговорив про масове використання ботів політиками. Це епохальне інтерв'ю, воно є онлайн. До речі, він називав у ньому Станко як одну з жертв таких кампаній. Буквально місяць тому в суді у справі Мартиненка вперше від прокурора САП також почули про використання ботів та діалоги з ними у пошті. Це явище масове, отже, для його викриття потрібен час та зусилля», – зазначила вона.

Відповідаючи на запитання про можливі підстави для звернення до правоохоронних органів, Катерина Горчинська нагадала: Настя Станко зверталася до правоохоронців через погрози в травні 2016 року, але безрезультатно. «Попри те, що наші юристи надсилали запити і намагались все-таки домогтися розслідування, цього так і не відбулося», – повідомила виконавча директорка «Громадського». Також вона нагадала схожу ситуацію з погрозами Христині Бердинських, які теж не розслідувані.

Корінець заяви Насті Станко до правоохоронних органів

«Громадське телебачення» не бачить можливостей у юридичній площині припинити публічні нападки на Настю Станко (наприклад, шляхом позову до суду). Але розмірковує над системною та організованою реакцією спільноти на явище кібербулінгу. «У нас є мало важелів впливу, але ми постійно говоримо про кампанії цькування проти журналістів, тиску тощо. Ми проаналізували юридичну перспективу анонімної заяви. Можемо, звичайно, надсилати листа до сайту з вимогою спростування певних тверджень, але сайт хоститься в Німеччині, домогтися результату буде майже неможливо в цьому випадку. Ми думаємо над більш системною, організованою реакцією спільноти, але про це ще рано говорити вголос», – резюмувала пані Горчинська.

Фото надані «Громадським телебаченням»