Про це повідомляє ІМІ.

Організація вважає, що оприлюднення цієї інформації ставить під загрозу безпеку журналістів та просить СБУ негайно провести розслідування, встановити канал витоку інформації, і вжити всіх необхідних заходів, щоб захистити українських та іноземних журналістів, які працюють в зоні АТО.

Зокрема, сайт «Український вибір» оприлюднив детальну інформацію про пересування кореспондентки агентства Associated Press Інни Варениці, співробітників агентства France-Presse – журналіста Ю.Суркова, фотограф А.Філіппова, оператора С.Вольського і звукооператора Є.Максимова, фотокореспондента А.Степанова, про кореспондента Радіо Свобода А.Єгорова, журналіста Б.Іванова з оператором Є. Головіним, кореспондент Радіо Свобода О.Калениченка і оператора Є.Климентьєва, співробітників європейського прес-фотоагентства С.Ваганова і І.Горбасова, а також співробітників ВВС - кореспондента Т.Баріджа, продюсера Д.Майера і оператор А.Шпигунова.

«Злив інформації про пересування журналістів ставить під загрозу життя журналістів, які працюють в зоні АТО. Якщо відомі маршрути пересування журналістів, номери машин, то вони потенційно можуть стати жертвами нападів, викрадень або провокацій. Ми звертаємося до СБУ з вимогою негайно провести розслідування, встановити канал витоку інформації і покарати винних, а також вимагаємо від влади вжити всіх необхідних заходів, щоб захистити життя і здоров’я журналістів, які працюють в зоні АТО», - зазначила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

На думку медіаюриста ІМІ Романа Головенка, рух Віктора Медведчука ставить під загрозу безпеку українських та іноземних журналістів, а також їхню можливість здійснювати професійну журналістську діяльність.

При цьому велике питання викликає те, як сайт «Український вибір» інтерпретує події на Донбасі. Зокрема, він зазначає, що на Донбасі у ніч на 29 січня начебто почалися «повномасштабні військові дії української армії». Негайна ескалація збройного конфлікту, зауважує рух Медведчука, нібито стала реакцією українського керівництва на розмову президента РФ Володимира Путіна і глави США Дональда Трампа, яка відбулася 28 січня.

«Український військовий наступ отримав значну інформаційну підтримку - на Донбасі висадився “десант” співробітників західних ЗМІ», - йдеться в матеріалі на сайті руху. При цьому рух Медведчука зазначає, що з 31 січня по 3 лютого «команда журналістів і фотокореспондентів об'їхали зону збройного конфлікту з метою висвітлення “російської агресії”» (пунктуація «Українського вибору» збережена. - ДМ).

Крім того, як зазначає «Український вибір», результати робіт журналістів були опубліковані в провідних світових засобах масової інформації начебто «з метою створення конфлікту між Росією і США, які паралельно супроводжувалися закликами про продовження санкцій проти Росії».

 «Їх ефект не змусив довго себе чекати – вночі 5 лютого президент України Порошенко провів першу телефонну розмову з президентом США Трампом, під час якої вони обговорили питання зміцнення “стратегічного партнерства між Україною і США”, а також врегулювання ситуації на Донбасі і досягнення миру політико-дипломатичним шляхом», - зазначає рух Медведчука.

Нагадаємо, 7 травня на сайті «Миротворец» був оприлюднений перелік персональних даних близько 4 тисяч журналістів, які свого часу отримували так звану «акредитацію» в «ДНР», отриманий начебто завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів. При цьому сайт «Миротворец» звинувачує усіх цих журналістів у співпраці із сепаратистами.

Кілька десятків українських та іноземних журналістів виступили із вимогою до сайту «Миротворец» негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані співробітників ЗМІ.

Своє занепокоєння публікацією персональних даних журналістів на сайті «Миротворец» висловили «Репортери без кордонів», Комітет захисту журналістів, Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, посол Європейського союзу в Україні Ян Томбінські, генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд, агенція «Франс-Пресс», а також заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова, уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, Комітет ВР з питань свободи слова та інформаційної політики, віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Тим часом українські журналісти зі списку, опублікованого «Миротворцем»,почали отримувати погрози.

11 травня Прокуратура Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів шляхом оприлюднення їхніх персональних даних (на сайті «Миротворець».).

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що після публікацій сайтом «Миротворец» списків українських та іноземних журналістів, які отримали так звану «акредитацію» в «ДНР», слідчі в рамках порушеної кримінальної справи за ст. 182 КПК перевіряють, чи був порушений закон про персональні дані.

13 травня проект «Миротворец» оголосив про своє закриття. Але вже 19 травня на сайті «Миротворец» знову стали оступні списки акредитованих в «Л/ДНР» журналістів з їхніми персональними даними. До того ж «Миротворец» опублікував новий список журналістів різних країн світу, які отримали так звану «акредитацію» в «ДНР». При цьому центр вибачився за попередню публікацію списку акредитованих журналістів, бо він був «не першої свіжості».

Після цього медійні громадські організації Інститут масової інформації, «Детектор медіа», Незалежна медіапрофспілка України та Національна спілка журналістів України висловили вимогу до української влади негайно вжити заходів, щоб зупинити цькування українських та іноземних журналістів, розгорнуте редакцією сайту «Миротворець» і деякими політиками.

Міжнародні журналістські правозахисні організації Комітет захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» в офіційних листах на адресу Президента України Петра Порошенка закликали його засудити дії сайту «Миротворец» і спонукати Міністерство внутрішніх справ розслідувати оприлюднення персональних даних журналістів, яке поставило їхні життя під загрозу.

Наприкінці травня – на початку червня публікацію «списків Миротворца» і відсутність належної реакції української влади на порушення прав журналістів засудили голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські та Посол Німеччини в Україні Крістоф Вайль, посол США Джеффрі Пайєтт, а такожпосли країни «великої сімки» (G7).

2 червня міністр інформаційної політики Юрій Стець у своїй офіційній заявівисловив шкоду щодо погроз на адресу журналістів зі списку «Миротворца», але водночас закликав іноземних журналістів виявити повагу до українських законів та українського народу.

3 червня Президент України Петро Порошенко під час своєї прес-конференціїзасудив публікацію на сайті «Миротворец» персональних даних понад 4000 журналістів, які отримували акредитацію в так званій «ДНР» і яких «Миротворец» звинуватив у співпраці з терористами. Він також заявив, що гарантує журналістам безпеку.

Опитані «Детектором медіа» журналісти й експерти пов’язують скандал із сайтом «Миротворцем» зі спробою встановити контроль за інтернет-сайтами.

На початку серпня сайт «Миротворец», на якому опубліковані особисті дані сепаратистів і журналістів, акредитованих у «ЛНР/ДНР», оголосив, що зареєструвався як ЗМІ.