Від асоціації місцевої преси до бізнес-асоціації: як створюється НАУМ

Від асоціації місцевої преси до бізнес-асоціації: як створюється НАУМ

25 Серпня 2016
4476

Від асоціації місцевої преси до бізнес-асоціації: як створюється НАУМ

4476
Нову асоціацію редакцій комунальних газет України планують створити напередодні прийняття урядової постанови, якою розпочнеться практична реалізація закону про реформування комунальних і державних газет. Називатиметься структура НАУМ – Національна асоціація українських медіа. А ще наприкінці минулого року, коли в парламенті було ухвалено цей закон, було оголошено про створення Асоціації місцевої преси. «Детектор медіа» розбирався, як і для чого створюється нова асоціація.
Від асоціації місцевої преси до бізнес-асоціації: як створюється НАУМ
Від асоціації місцевої преси до бізнес-асоціації: як створюється НАУМ

26 серпня в Києві відбудеться установча конференція Національної асоціації українських медіа (НАУМ). Лист із таким анонсом 22 серпня отримали головні редактори місцевих і регіональних медіа. У порядку денному конференції — питання затвердження структури бізнес-асоціації, умов набуття членства, пріоритетних завдань, статутних документів, обрання керівних органів. На установчу конференцію запрошують редакторів друкованих, теле-, радіо- медіа (які є офіційними представниками юридичних осіб-редакцій).

Членами ініціативної групи зі створення НАУМ зазначені:

Олександр Назаренко — ГО «Асоціація регіональних ЗМІ», голова, редакція газети «Наше слово», м. Мена Чернігівської області, головний редактор, заслужений журналіст України;

Тетяна Котюжинська — ГО «Асоціація медіа-юристів», президент, НСЖУ, член правління, секретар;

Валерій Горобець — редакція Новотроїцької районної газети «Трудова слава», редактор, секретар НСЖУ, заслужений журналіст України;

Дмитро Кліманов — Видавничий дім «Телегазета», Луганська область, генеральний директор;

Наталя Калініченко — ГО «Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини», голова, редакція газети «Білопільщіна», головний редактор.

Місця проведення заходу організатори не розголошують — його буде повідомлено тим, хто пройде онлайн-реєстрацію. Одразу після установчої конференції для членів новоствореної асоціації Тетяна Котюжинська проведе семінар «Покроковий опис реєстраційних процедур для перетворення редакції комунального друкованого ЗМІ у суб'єкт господарювання відповідно до Закону про реформування. Рекомендований проект статуту перетвореного суб'єкта господарювання».

Про плани частини активу Національної спілки журналістів України створити Національну асоціацію українських медіа стало відомо на початку серпня. Саме тоді редактори комунальних газет отримали листи з пропозицією підтримати створення такої асоціації, анкету й перший номер інформаційного бюлетеню НАУМ (дайджесту асоціації).

«На відміну від НСЖУ, яка є творчою спілкою і об'єднує журналістів, а не редакції, завданням нашого об'єднання є створення бізнес-асоціації для розвитку місцевих медіа, збільшення їх прибутку, росту їх долі (мається на увазі частка. — Ред.) в медіа-ринку … Головним результатом об'єднання ми будемо вважати збільшення прибутковості і зміцнення кожного видання або іншого медіа-проекту учасників асоціації», — йшлося в листі.

У планах асоціації — проведення вузькоспеціалізованих тренінгів для членів, організація стажування й обміну досвідом, експертного аудиту, залучення грантових коштів донорів для навчання та обмінів між редакціями в Україні й за кордоном, запуск інтернет-ресурсу асоціації, допомога у створенні локальних рекламних пулів (у межах областей) і навіть створення при асоціації власного рекламного агентства.

Редакціям запропоновано сплачувати вступний внесок у розмірі 1000 грн і надалі щомісячні внески по 250 грн, але одразу за півроку (тобто 1500 грн) — як передплату за дайджест асоціації. Тобто за перший рік виходить 4 тис. грн із редакції. Ці кошти запропоновано перерахувати як безповоротну фінансову допомогу на рахунок ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» з міста Мена Чернігівської області. За даними державного реєстру, ця ГО існує з 20.01.2006 року, а головою її правління є один із ініціаторів НАУМ Олександр Назаренко, заступником голови — Ірина Примак. Як ідеться в листі, ця ГО «на час вирішення організаційних питань і розбудови структури буде провайдером» НАУМ.

У листі до редакцій ішлося про те, що НАУМ — це продовження ідеї, яку було задекларовано в грудні 2015 року на Першій всеукраїнській конференції редакторів комунальних друкованих ЗМІ. Тоді було проголошено створення всеукраїнської Асоціації місцевої преси, ідею якої підтримала НСЖУ. НАУМ стверджує, що «на сьогодні готовність до об'єднання в асоціацію (йдеться про Асоціацію місцевої преси. — Ред.) висловили вже близько 300 редакцій місцевих ЗМІ з усіх регіонів України, її відділення створено у 19 областях». Утім, у державному реєстрі відсутні об’єднання громадян чи юридичні особи з назвою «Асоціація місцевої преси». Відсутність реєстрації підтвердив «Детектору медіа» й один із ініціаторів НАУМ Валерій Горобець: «Юридично — ні (не була зареєстрована. — Ред.). Це ж треба було затвердити керівні органи, статут тощо. Це була оголошена ідея. І всі одноголосно проголосували, що нам це потрібно».

Нагадаємо, що конференція за участю 150 редакторів ЗМІ з усієї України відбулася 10 грудня 2015 року в рамках проекту «Підтримка реформування комунальних друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження», який впроваджується НСЖУ за фінансової підтримки Європейського Союзу та Ради Європи в рамках спільної програми «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Тобто в межах грантового проекту НСЖУ було оголошено про створення об’єднання редакторів — і НСЖУ на початку підтримувала цю ідею, аж поки вона не стала розвиватися як бізнес-проект і як приватна ініціатива, до якої НСЖУ вже не має жодного стосунку — про що нині заявляють ініціатори НАУМ керівництву спілки.

Джерело «Детектора медіа» в секретаріаті НСЖУ теж наголошує, що на конференції в грудні не йшлося про структуру з членськими внесками — йшлося про самоорганізацію редакторів комунальних ЗМІ. Очікувалося, що процедури з реєстрації Асоціації місцевої преси здійснить Тетяна Котюжинська, але зрештою цю організацію так і не було зареєстровано. Натомість за півроку проект асоціації перетворився з ідейного об’єднання на бізнес-асоціацію, де вже йдеться про гроші та їх адміністрування. Відповідно, за словами співрозмовника ДМ, для створення такої організації потрібна нова установча конференція.

Перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко нагадує, що НСЖУ визначила одним зі своїх пріоритетів надання допомоги місцевим редакціям у процесі реформування комунальної та державної преси й цей напрям в НСЖУ курували певні люди, які нині ініціюють НАУМ: «Лобіювавши закон про реформування, ми бралися вести наших колег-редакторів крізь реформу, надавати їм допомогу і сприяти. І ми вважаємо, що реформа буде успішною тоді, коли в нас будуть приватні газети й вони почуватимуться незалежними на ринку і покладатимуться на власні сили. У нашому секретаріаті були визначені колеги, які на громадських засадах відповідають у спілці за допомогу газетам у реформуванні. Це секретарі спілки Тетяна Котюжинська (медіаюрист), Валерій Горобець і Костянтин Григоренко (редактори районних газет), Олександр Бухтатий. Ці колеги справді вели цей напрям від НСЖУ, але в процесі реалізації проекту, проведення семінарів вони визначили, що хотіли б розвивати й іншу структуру — бізнес-асоціацію. Із перелічених секретарів не підтримує ідею такого “бізнесу Костянтин Григоренко, головний редактор газети “Обрії Ізюмщини”».

Сергій Томіленко вважає дії колег некоректними щодо НСЖУ: «Я вважаю некоректним, що ідея, створення і розвиток нової структури відбувається без публічних дискусій, зокрема, не ставиться до відома актив НСЖУ, голови обласних організацій. Одна справа, коли ми розглядали цю асоціацію винятково як клуб редакторів для самоорганізації та ефективнішої допомоги, а інше — коли виникає питання вступних внесків, членських внесків. Редактори комунальних газет телефонують до голів обласних організацій і до мене й запитують, чи це проект НСЖУ, чи це ми встановили ці внески. І мені доводиться пояснювати, що це не погоджено зі спілкою, що це абсолютно приватна ініціатива, певний бізнес-проект. Більше того — наші колеги-секретарі, яким я висловив претензії, вимагають від мене не втручатися в справи іншої структури й заявили мені, що НАУМ — це не НСЖУ, відповідно, права в мене втручатися немає. Я вважаю, що це некоректно, що колеги, які в спілці відповідають за певний сектор, не повинні автоматично цей сектор виводити на якісь альтернативні проекти. Їхнім найпершим завданням було допомогти газетам у процесі реформування і посилити зв’язки між редакціями та НСЖУ. Але на сьогодні ми бачимо, що паралельно з певною допомогою газетам водночас послаблюється їхній зв’язок із НСЖУ».

Отже, як бачимо, ініціатива з НАУМ призвела до конфлікту між кількома секретарями НСЖУ, в. о. голови НСЖУ, першим секретар Сергієм Томіленко, який наразі цим планам чинить опір, бо переконаний, що секретарі спілки не мають розвивати альтернативних проектів.

У першому листі ініціаторів НАУМ до редакторів комунальних газет (на початку серпня) було наведено перелік «членів керівних органів Національної асоціації місцевої преси, що підтримали цей лист» — загалом 21 особа (секретарі НСЖУ та головні редактори місцевих газет):

  1. Бурченя Василь Володмирович
  2. Бухтатий Олександр Євгенович
  3. Вікторук Анатолій Федорович
  4. Горобець Валерій Германович
  5. Гриджук Іван Миколайович
  6. Думбрава Алла Сергіївна
  7. Дьомін Юрій Олексійович
  8. Іванців Микола Євгенович
  9. Калініченко Наталя Євгенівна
  10. Кліманов Дмитро Вікторович
  11. Котюжинська Тетяна Григорівна
  12. Леус Ігор Сергійович
  13. Мальчук Віра Олександрівна
  14. Мельник Михайло Андрійович
  15. Мирошник Василь Савич
  16. Михальчук Антоніна Андріївна
  17. Назаренко Олександр Васильович
  18. Скібчик Сергій Євгенович
  19. Смовж Павло Якович
  20. Сусід Вікторія Володимирівна
  21. Тітова Галина Едуардівна

А вже в запрошенні на установчу конференцію НАУМ на 26 серпня перелічено імена лише п’ятьох, і титровано їх як «ініціативну групу зі створення НАУМ» (Назаренко, Котюжинська, Горобець, Кліманов і Калініченко).

«Детектор медіа» поспілкувався з декількома членами ініціативної групи.

Дмитро Кліманов, видавець приватної «Телегазети» з міста Старобільська Луганської області, в коментарі «Детектору медіа» заперечував, що він є одним із ініціаторів НАУМ, але виступив активно на підтримку асоціації та з критикою інших нинішніх галузевих асоціацій:

— Для більшості комунальних газет це об’єднання є доцільним. Тому що воно передбачає підвищення кваліфікації за рахунок обмінних програм, тренінгової діяльності. Жодна з цих газет самостійно цього собі дозволити не може. Найбільша загроза, яка нависла над комунальними газетами, — це шлях самостійності, до якого вони не готові. І якщо більшість із них не об’єднається, то більшість газет, на жаль, припинить своє існування. Я вважаю, що асоціація — це єдина структура, яка в принципі здатна підняти кваліфікацію керівників редакцій і забезпечити їм самовиживання. Тому що жодна з наявних структур такої функції не несе. Якщо ми візьмемо інші конкурентні організації, то вони пішли вже далеко вперед, їх цікавлять зовсім інші проблеми. Їх цікавлять тільки внески, не більше. А з комунальною пресою треба починати все з базових основ.

У грудні йшлося про створення Асоціації місцевої преси, в якої були одні цілі, а нині йдеться про бізнес-асоціацію з бізнес-цілями. Чому так змінилася ідея?

У нас від початку спрямованість була на бізнес-об’єднання. Тому що ці редакції — вже бізнес-структури.

Чому вирішили розширити сфери діяльності?

Це всього лише назва. А якщо буде майданчик, який забезпечить зростання медіа — як газет, так і інших, — то слава Богу. Подивіться, що відбувається з радіо. Подивіться, що відбувається з телебаченням. Телебачення валиться більше за інші медіа. В нас залишаються тільки дотовані олігархічні канали.

Ми повинні говорити в широкому сенсі про асоціацію медіа-бізнесу, тому що я не бачу на сьогодні структур, які б могли це все об’єднати і сприяти розвитку.

Є, наприклад, Асоціація видавців періодичної преси, яка якраз нещодавно змінила назву на Українську асоціацію медіа-бізнесу.

Правильно. Я є одним зі співзасновників цієї асоціації. Я точно розумію, що це структура, яка не може виконувати цих функцій.

А Асоціація незалежних регіональних видавців?

І скільки там членів у тій асоціації? Її ми створювали в той момент, коли асоціація Погорєлова руйнувалася. Я теж у цій асоціації один зі співзасновників. Вони не виконують своїх функцій до кінця. Якби вони їх виконували, скільки б у них було членів? Асоціація Погорєлова складалася здебільшого з видань «Українського медіа холдингу», тому що більшість із неї пішли.

На вашу думку, вони більшою мірою захищають інтереси загальнонаціональної преси, ніж місцевої?

Я вважаю, що вони захищають корпоративні інтереси, а не національні.

Маленький приклад: я сам із зони АТО, у мене забрали там медіабізнес, забрали житло, у приміщенні редакції зараз розташований штаб росіян. Два з половиною роки тому я виїхав звідти. Зустрівся з Погорєловим, почав обговорювати одне досить серйозне корпоративне питання, пов’язане з постачанням паперу в Україну. І замість того, щоб запитати, як у мене справи, він мені сказав: «Ти внески в асоціацію заплатив?». Про який корпоративний дух ідеться, якщо я не бачу жодної заяви від асоціації Погорєлова щодо проблем, які в нас у Криму й на сході? Що вони зробили? Чи займалися підвищенням кваліфікації, адаптацією журналістів, які виїхали з зони конфлікту? В нас більшість проблем не вирішується ніким. Довіряти Погорєлову вирішення цієї проблеми я не можу. Два роки в нас конфлікт, і він нічого не робить в межах асоціації.

І що робитиме нова асоціація з вирішенням цих проблем?

Хто що робитиме — це питання до тих, хто робитиме.

А ви увійдете в керівні органи асоціації?

Якщо запросять — увійду.

А наразі у вас який там статус?

Ніякого. Я людина, яку можуть запросити, а можуть не запросити.

Асоціація буде реєструватися як нова організація чи на базі наявних?

Ви мені ставите запитання не за адресою, я не знаю, що на нього відповісти.

А хто зможе відповісти? Нам повідомили, що ви один з ініціаторів НАУМ (розмова з паном Клімановим відбувалася до того, як ДМ отримав копію запрошення на установчу конференцію НАУМ, у якому пана Кліманова зазначено одним із ініціаторів).

От хто вам таке каже — до того і звертайтеся з цими запитаннями.

Може, ви порадите, до кого звернутися з організаційними запитаннями?

Я не пораджу.

Про організаційні плани «Детектору медіа» розповів редактор новотроїцької районної газети «Трудова слава» з Херсонської області, секретар НСЖУ Валерій Горобець:

— Так, ми створюємо Національну асоціацію українських медіа, тому що настав час і настала потреба її створити. Нині реформується величезний масив медіа — 555 комунальних і державних друкованих видань, у процесі реформи обласне державне телебачення, і так далі. Ми ніколи не задумувалися над тим, що це крім медіа ще й бізнес, що їм треба якось виживати — без дотацій із місцевих чи державних бюджетів. Нині актуальна ця проблема. На першому етапі реформуватимуться більше 200 газет. Вони вже з 1 січня наступного року будуть абсолютно вільні від місцевої влади, і зокрема від дотацій. А всі інші — через півтора-два роки вийдуть на свободу. Їм усім треба зберегти їхні маленькі локальні простори. Ми хочемо навчити їх, як це робити. Для цього створюємо асоціацію. І ще не створену асоціацію клюють з усіх боків…

— У грудні минулого року йшлося про створення Асоціації місцевої преси, а тепер ідеться вже про ширші масштаби і напрями діяльності…

— У грудні минулого року була Перша всеукраїнська конференція редакторів друкованих ЗМІ, на якій були присутні більше 150 редакторів. І тоді на «ура» була сприйнята ідея створити асоціацію місцевих друкованих ЗМІ. Але тепер ініціативна група подивилася на це ширше: чому обмежуватися виключно газетами? Чому б не включити місцеві телерадіокомпанії, які реформуються, й радіо, й інтернетників?

— А чим вас не влаштовують ті асоціації різних видів ЗМІ, які вже існують в Україні: Українська асоціація медіа-бізнесу (колишня УАВПП), Асоціація незалежних регіональних видавців України, Незалежна асоціація телерадіомовників?

— Погорєловська асоціація (Українська асоціація медіа-бізнесу. — Ред.) створювалася саме для тих бізнес-ЗМІ, які тоді тільки народжувалися. Перші приватні газети народжувалися на фоні компартійної преси, вони не вміли працювати, вони не знали нічого. Я років сім-вісім тому поїздив по найуспішніших газетах. Там серед засновників не було журналістів, вони не знали, як робити газети. От вони й об’єдналися в Асоціацію видавців періодичної преси, щоб навчитися цього. Нині я би не сказав, що ця асоціація на підйомі. Вона виконала свою роль, вона навчила цей сегмент бізнесу цього бізнесу.

У нас кардинально різні завдання. В ту асоціацію входять уже маститі, які вже все вміють. А серед нас, комунальної преси, є багато дуже слабких газет, які жили виключно на дотації, які давали дуже поганий медіапродукт. І таких багато, їх треба навчити, як перебудуватися, як зробити кращий продукт, як його продавати, як структурувати номер, як зрозуміти логіку свого економічного розвитку, як мати плани на перспективу.

— Яким чином будете навчати бізнесу та як виживати? Яким коштом буде відбуватися навчання?

— У нас є прекрасні зразки, і серед комунальних видань є газети, які вміють це робити, які мають доходи 1-2 мільйони гривень на рік у невеличких районах. Це буде обмін досвідом, організація семінарів, видання періодичного видання, направленого на навчання та відповіді на запитання конкретних редакцій. Це будуть дружні аудити-виїзди: наприклад, приїхав я, Горобець Валерій, у будь-яку газету з членів асоціації, два-три дні посидів із бухгалтером і головним редактором — і потім видав їм дружні рекомендації після цього дружнього аудиту. Я вже робив це не раз за свою практику, я допоміг вивести кілька газет у люди, якщо вони виконували ці рекомендації. У декого на півмільйона збільшилися доходи протягом одного року після таких рекомендацій.

Яким коштом? За членські внески: 1 тисяча гривень вступних внесків і 250 гривень на місяць. Я вважаю, що одна хороша ідея може дати редакції додаткових 50100 тисяч гривень на рік. А кілька хороших ідей? Якщо створювати асоціацію тільки для того, щоб якісь заклики продукувати — там ніяких внесків не треба. Можна зібратися, створити асоціацію, випити по 100 грам — і більше нічого не треба. А ми хочемо зробити дієву асоціацію, що працює. Адже дружньому аудитору, який їхатиме в іншу область, треба оплатити дорогу, проживання. Бюджет повинен бути — має бути бухгалтер, людина, яка верстатиме видання, мають бути кошти на поточні витрати.

— На базі чого створюється асоціація?

— На базі нуля. З нуля буде створюватися неприбуткова громадська організація.

— А яка буде юридична форма?

— Думаю, що ГО. І там не буде передбачено індивідуального членства — тільки колективи. Медіа як бізнес — це наше гасло. Навчити сприймати свій продукт не тільки як місію, а й як бізнес, і розуміти його як бізнес.

— А ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» з Чернігівщини не буде перетворюватися на НАУМ? На її рахунок зараз пропонується переводити членські внески НАУМ.

— Ви з податкової інспекції, з фіскальних органів чи ще звідкись? Це реально діюча обласна асоціація. Ми її обрали як провайдера. 26 серпня ми створюємо асоціацію, реєструємо її, відкриваємо рахунок — і всі ці кошти будуть надходити на рахунок нової асоціації. Поки що ще жодної копійки коштів не надійшло, якщо вам цікаво знати.

Це не сприймається нами (принаймні ініціативною групою) як альтернатива якимось іншим організаціям, як альтернатива НСЖУ. Абсолютно різні завдання.

— Але вони вас сприймають як альтернативу…

— Усі очільники НСЖУ були на першій всеукраїнській конференції, де оголошувалася ідея, де проголосували за неї. Потім було в спілці кілька засідань робочої експертної групи з питань реформування в розширеному складі разом з активом, який є активом створення цієї асоціації. Ніхто не був проти, зараз чомусь проти цієї асоціації. Я можу припускати, чому, але не буду озвучувати.

Наша редакція зверталася по коментар і до секретаря НСЖУ, співробітника Департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента Олександра Бухтатого, який в НСЖУ опікувався темою реформування преси та фігурував серед «членів керівних органів НАУМ», але серед членів ініціативної групи зі створення НАУМ уже не згадується. Він відмовив у коментарі «Детектору медіа», образившись на статтю Наталі Лигачової й Галини Петренко, в якій його було згадано.

Водночас «Детектор медіа» поцікавився у двох головних редакторів, які фігурували серед «членів керівних органів НАУМ», як вони потрапили до асоціації.

Ми створювали Асоціацію місцевої преси України і голосували за неї, — каже Анатолій Вікторук, головний редактор газети «Шполянські вісті» з Черкаської області. — А Національна — то вже в Києві щось вирішили не так, питайте в Києві. По Національній асоціації присилали мені якісь файли, але я поспішав і просто натиснув “згода” — думав, що то те саме. Ми на Черкащині створювали Асоціацію регіональної преси Черкаської області, яка мала увійти в Асоціацію місцевої преси України. Якщо зараз створили Національну, треба нам переробляти документи… Який сенс?

Ви вказані членом керівного органу цієї асоціації…

Так.

А як так трапилось?

Тому що то вибиралися члени до Асоціації місцевої преси… Ми її створювали, щоб у процесі реформування діяти спільно і вирішувати проблеми, які під час роздержавлення виникають. І захищатися треба разом.

Але ж є ще НСЖУ, а тепер створюється нова організація, починається конкуренція.

Та в тому й проблема, що в Києві не можуть розібратися, а втягують нас, “регіональників”.

Ви вже платили перший внесок?

Нічого не платили. Я телефонував, щоб дали рахунок, але сказали, що бухгалтер у відпустці. Була пропозиція тисячу, півтори дати за вступ. А далі по 250 гривень платити.

У листі до редакторів ідеться, що це буде не просто асоціація, а бізнес-асоціація… Як організація має допомагати виданням збільшувати прибутки?

Раніше це обговорювалось у Києві, в мене десь документи є, треба шукати, до чого ми там дійшли…

Павло Смовж, редактор газети «Трибуна праці» з Іванкова Київської області, теж каже про з’їзд Асоціації місцевої преси як одне ціле з НАУМ:

Ми обирали на з’їзді в грудні керівний орган, сім чоловік, я серед них. Мені надсилали якісь документи по цій Національній асоціації, але я ще їх не розбирав.

Асоціація відрізнятиметься від НСЖУ тим, що вона конкретніше працює. Керівники — Котюжинська та інші — об’їздили всю Україну, давали практичні консультації редакторам, слухали їхні проблеми і так далі. НСЖУ — це щось абстрактне, а Національна асоціація вирішуватиме конкретні проблеми.

Щодо грошей. 3000 грн на рік за цей бюлетень — то задорого. Я не маю чим зараз зарплату працівникам виплатити! Першого внеску в 1000 гривень теж не платив. Спочатку хай покажуть реальні справи, а там буду думати — платити чи ні.

Нова асоціація, судячи з оголошених цілей та потенційних членів, має стати конкурентом Українській асоціації медіа-бізнесу (колишня Українська асоціація видавців періодичної преси), Асоціації незалежних регіональних видавців України та Незалежній асоціації телерадіомовників.

Генеральний директор Української асоціації медіа-бізнесу (УАМБ) Олексій Погорєлов каже, що ставиться до появи нових асоціацій абсолютно нормально. Але закликає кожного гравця ринку робити зважений вибір: «Думаю, ці обіцянки — “здавайте нам гроші, а ми вам щось зробимо” — розраховані на тих, хто не має досвіду комерційної діяльності. Я думаю, що взагалі вся ця історія базується на певних острахах людей, які раптом, через десять років розмов про роздержавлення, дізналися, що все ж таки доведеться цим займатися, а вони не готові працювати з рекламою, керувати своїми бізнесами, маркетингом своїх компаній, не уявляють місцевого ринку реклами, не знають, у яку юридичну форму їм трансформуватися. Власне, на побоюваннях “що робити, куди бігти і за що хапатися” і створюється пропозиція для такого сегменту. Це, звісно, має право на життя. А потенційні члени мають оцінювати всі варіанти й обирати той, у який вони вірять найбільше. Але вибір цей має бути зваженим. Хочу закликати людей, які отримують пропозиції від будь-яких асоціацій, тверезо зважувати, за що вони платять, що вони хочуть отримати і за якими індикаторами вони будуть щомісяця оцінювати ефективність свого членства».

За словами пана Погорєлова, членами УАМБ наразі є лише до десяти комунальних видань. В УАМБ для редакцій, що реформуються, діють найнижчі членські внески — 250 гривень на місяць (3000 гривень на рік). Втім, УАМБ надає частину своїх послуг безкоштовно навіть не членам асоціації. По-перше, це лобістська робота в громадських радах при органах влади та донесення позиції видавничої галузі до законодавця. По-друге, безкоштовна онлайн-розсилка галузевих новин у дайджесті УАМБ. По-третє, безкоштовні гарячі лінії для юридичних і менеджерсько-маркетингових консультацій. По-четверте, освітні проекти, що реалізуються коштом грантодавців і меценатів (більшість учасників освітніх заходів не є членами асоціації, каже пан Погорєлов).

Він досить скептично оцінив одну з кінцевих цілей НАУМ — створення при асоціації власного рекламного агентства: «Я розумію, про що йдеться, але скоріш за все це не спрацює. Це вже кільканадцята ідея створити регіональну рекламну агенцію. На етапі, як ділити шкуру невбитого ведмедя, — ще вдається домовитися, а коли починаються продажі й розміщення — все валиться. Невипадково в Україні є дві фахові рекламні агенції, які працюють із регіональними ЗМІ: “PPN Україна” та “Медіа-регіон”. До речі, за останній рік-півтора відбулася драматична зміна щодо видавничої індустрії. Найбільші рекламні агенції втратили серйозну частку реклами в медіа, а рекламодавці перейшли до прямих контрактів із видавцями. Нині частка реклами в газетах, журналах і видавничих сайтах, розміщеної через агентства, становить близько 35 %. Решту 65 % кожен видавничий будинок продає власноруч, і це прямі контракти з рекламодавцями. Тому створення ще одного рекламного агентства на ринку, який перебуває в такій ситуації, не має під собою ніякої раціональної основи. Далі треба аналізувати персоналії, тому що багато залежить від людини: хто буде в цій агенції працювати. І тоді зможемо поговорити фахово, чи ці люди виконають те, що обіцяють. А поки що я дуже скептичний щодо того, як ця ідея виживе на ринку».

«Перешкоджати створенню будь-якої нової медіа-асоціації ніхто не повинен, наголошує перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко. – Просто треба поважати наших колег з комунальних газет – у них має бути повна інформація, що це ініціатива окремих активістів Спілки, яка не підтримана ні Спілкою, ні Держкомтелерадіо (відомством, відповідальним за реалізацію реформи). У свою чергу НСЖУ продовжуватиме надавати юридичну допомогу, розроблятиме методичні матеріали, проводитиме семінари та тренінги, залучатиме допомогу міжнародних структур. Усі сервіси надаються на безкоштовній основі і жодних внесків чи платежів від редакцій НСЖУ не вимагає».

Фото — «Слово Придністров'я»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Мар’яна Закусило, Ірина Андрейців
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4476
Читайте також
10.08.2016 17:20
Галина Петренко
Наталія Лигачова
Наталія Лигачова, Галина Петренко
14 759
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду