Про що зазвичай не говорять у День журналіста

Про що зазвичай не говорять у День журналіста

5 Червня 2021
2310
5 Червня 2021
17:11

Про що зазвичай не говорять у День журналіста

2310
Про що зазвичай не говорять у День журналіста
Про що зазвичай не говорять у День журналіста

А давайте поговоримо чесно ще до того, як Фейсбук заповнять вітання з Днем журналіста і тим, яка це прекрасна професія.

Бо віталочки раз на рік глобально цілий пласт проблем не вирішують.

Отже, у нас:

  • Зарплати можуть бути нижчими, ніж в касирів у супермаркетах, але при цьому маєш писати про мільйонні оборудки, вплив тих чи інших політичних рішень на всю країну і макти експертизу, за яку в бізнес-секторі платять по 2 тищі долярів.
  • Твою роботу і тебе часто знецінюють, ну бо «шо оце ти весь день витратила, щоб якісь 2 хв вийшло в ефір», «та шо про ту медицину/освіту/соціалку писати, легко!» і тд.
  • Тебе часто принижують, бо ти ж мусиш розбиратися у всьому - від біології до роботи реактора, бо «це ж елементарно»,«ви шо там усі, тупііі?», а за пропущену букву у слові готові розіпнути.
  • Часто ти працюєш не на одну ставку, а закриваєш одразу кілька - пишеш, редагуєш, шукаєш ілюстрації, верстаєш на сайт, смм-миш, а платять за це ніби ти пів дня десь попиваєш каву.
  • Робити чисто журналістську роботу в адекватному темпі - привілегія для окремих авторів, а не загальна практика. Зате тобі можуть тицяти в ніс їхньою роботою з «а вот таааам..., а ми чого таке не робимо?». Але при цьому ні часу, ні грошей, ні підтримки на це не дають.
  • Ти часто живеш в режимі «курвашоапятьгорить». Око сіпається від сповіщень у мільйоні месенджерів, які не встигаєш читати, інакше б тексти взагалі не виходили, ти часто залежиш від порядку денного і того, що може вистрілити як о 9 ранку в понеділок, так і в 7 вечора в суботу.
  • Від тебе часто хочуть взаємовиключні речі. Наприклад, щоб текст був і суперісторією, і одразу залетів у пошуковик гугла.
  • Ти часто не можеш навіть сходити в декрет нормально і побути з малюком хоча б рік - як через те, що на 860 грн від держави не наїсишся, так і тому, що мало яка редакція чекатиме так довго, не заповнюючи твою посаду, і ти втрачаєш кваліфікацію, випадаючи з порядку денного. І це стосується декрету як чоловіків, так і жінок. Тому ти працюєш ледь не з перших днів/місяців після народження дитини.
  • Як наслідок - ти вигораєш. Та так стрімко і сильно, що, буває, не можеш встати з ліжка. І або знаходиш примарний баланс жити так далі, або йдеш з професії.

Це - дуже умовний короткий перелік, зібраний як з власного 8-річного досвіду в професії, так і розповідей колег з різних медіа. І от про це мені хотілося б більше говорити, шукати рішення, підіймати рівень дискусії. Бо без цього розвиток нашої професії приречений. Коли журналісти 30+ масово ідуть в піар і навколо, бо так можна прожити і сім'ю прогодувати, а їм на зміну приходять 20-річні без жодної пам' яті про минулі події і їхній вплив на контекст і майбутнє. І так по колу топчемось, за винятком небагатьох колег, які змогли лишитись в професії і задавати планку.

Можете кидати тапками напередодні «свята».

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2310
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Невдячний читач
229 дн. тому
*кинув капцями*
Підтримай нас! Стань частиною проєкту!
Щодня наша команда готує для вас найсвіжі та незалежні матеріали. Ми будемо надзвичайно вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваша підтримка – це можливість зробити ще більше!
Підтримати нас
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду