Інститут Медіа Права пропонує створити наглядовий орган у сфері доступу до публічної інформації

Інститут Медіа Права пропонує створити наглядовий орган у сфері доступу до публічної інформації

21 Квітня 2015
1809

Інститут Медіа Права пропонує створити наглядовий орган у сфері доступу до публічної інформації

1809
Інститут Медіа Права пропонує створити наглядовий орган у сфері доступу до публічної інформації
Інститут Медіа Права пропонує створити наглядовий орган у сфері доступу до публічної інформації

В Інституті Медіа Права (ІМП) констатували, що попри позитивні зрушення минулого року, практика застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» не відповідає високим міжнародним стандартам, тому необхідним є створення незалежного  та ефективного наглядового органу у сфері доступу до публічної інформації. Про це йдеться у заяві організації з нагоди річниці Закону №1170 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації"».

 

В ІМП нагадали, що19 квітня минулого року набув чинності Закон № 1170, що передбачив зміни до 57 законодавчих актів і узгодив їх положення з нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції Закону України «Про інформацію».

 

«Прийняття цього Закону стало важливим та довгоочікуваним кроком на шляху до підвищення прозорості влади та суттєво підвищило можливість громадян повноцінно реалізовувати своє право на доступ до публічної інформації. Закон передбачив скасування презумпції недостовірності критики, вдосконалив підстави для звільнення ЗМІ від відповідальності за поширення недостовірної інформації, виключив норму щодо автоматичного віднесення персональних даних до конфіденційної інформації, прямо заборонив обмежувати доступ до матеріалів генеральних планів міст тощо», - йдеться у заяві.

 

Одним із найбільш важливих досягнень ухваленого документу стала імплементація конституційної гарантії доступу громадян на засідання органів влади, зокрема до Регламенту Верховної Ради внесли зміни, які вперше передбачили можливість вільного відвідування відкритих пленарних засідань українського Парламенту. Аналогічні  можливості щодо вільного відвідування засідань, закон передбачив і щодо органів місцевого самоврядування.

 

Ще одним досягненням змін у законодавстві став відкритий доступ до відомостей із декларацій усіх високопосадовців на офіційних сайтах органів державної влади, а не тільки у друкованих ЗМІ.

 

«Разом з тим, багато положень нового закону все ще очікують свого втілення. Так, Кабінет Міністрів України досі не затвердив  Порядок обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію,зібрану в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країниПрийняття цього підзаконного акту мало б покращити практику застосування законодавства про доступ до інформації, зокрема, усунувши випадки неправомірного віднесення даних до службової інформації», - нагадали в ІМП.

 

Відповідно до Перехідних положень Закону №1170, від 20 квітня 2015 року втрачають чинність всі грифи «Для службового користування» та інші обмежувальні грифи (крім секретності), які були надані до 13 травня 2011 року (дата набрання чинності Законом «Про доступ до публічної інформації»). «Якщо такі грифи не були в подальшому переглянуті та підтверджені, відповідні документи віднині підлягають розкриттю та наданню у відповідь на запити», - пояснили в організації.

 

Однак експерти Інституту медіа права вважають, що попри позитивні зрушення минулого року, практика застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» досі не відповідає міжнародним стандартам.

 

«Неузгодженість судової практики, окремі неточності в законодавстві та відсутність ефективних і швидких механізмів усунення порушень права на доступ до інформації та притягнення до відповідальності винних осіб створюють перешкоди на шляху до реальної імплементації принципів прозорості та підзвітності влади в Україні. У зв'язку з цим, Інститут Медіа Права наголошує на необхідності створення незалежного  та ефективного наглядового органу у сфері доступу до публічної інформації, який забезпечить всебічний контроль за дотриманням законодавства та стане дієвим інституційним механізмом реалізації конституційного «права знати»», - заявили в організації.

 

Нагадаємо, у березні Інститут Медіа Права в інтересах журналістки Ірини Соломко  через суд домігся від Апарату Верховної ради України надати повний перелік помічників-консультантів народних депутатів українського парламенту VI скликання. Їх було розміщено у вільному доступі. 

 

 «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1809
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду