18 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення за результатами позапланової перевірки, призначеної після скандалу з новорічним ефіром, оголосила телеканалу «Інтер» друге попередження (першу санкцію «Інтер» отримав 15 січня за новорічний ефір). Причини санкції - відхилення від програмної концепції та відсутність прокатного посвідчення на один з фільмів.

Також регулятор розглянув результати позапланових перевірок телеканалів «1+1», ICTV, «Україна» і Tonis, на яких зафіксував подекуди аналогічні порушення, однак щодо них прийняв рішення взяти до відома їх наявність, без винесення попереджень.

«Інтер» уже заявив, що вбачає в діях Нацради тиск і має намір звертатися до суду і Генеральної прокуратури. Якими аргументами послуговувалися на засіданні члени Нацради і представники каналів та про що свідчать ухвалені регулятором рішення - читайте в матеріалі «Детектор медіа».

«Інтер»: відхилення від концепції та «Марьина роща 2» без прокатного посвідчення

Позапланова перевірка телеканалу «Інтер» проводилася 6 лютого за його ефірною аналоговою ліцензією на мовлення на мережі УТ-3. При цьому перевіряльники враховували дані моніторингу від 6 січня та 2-5 лютого.

Результати моніторингу 6 січня зафіксували збільшення обсягу фільмопоказу на 3 години, зменшення обсягу програм власного виробництва на півтори години, інформаційних програм на півтори години, категорії «інше» на дві години, відсутність передбачених ліцензією півгодини розважальних програм та збільшення майже на дві години обсягу національного продукту за рахунок зменшення іноземного.

6 січня «Інтер» транслював фільм «Марьина роща 2» без отримання державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (так зване прокатне посвідчення).

2-5 лютого на «Інтері» демонструвався фільм «Дом у большой реки» за участі російської акторки Ольги Кабо, «яка відома своїми антукраїнськими публічними виступами». На це зауваження «Інтер» у письмових поясненнях відповів, що отримав прокатне посвідчення на фільм, а про якусь заборону трансляції або рекомендації утриматись від показу творів за участю Ольги Кабо відомостей ніде немає.

Згідно з офіційною позицією «Інтера», викладеною в письмових поясненнях Нацраді, результати моніторингу від 6 січня не можуть бути підставою для позапланової перевірки, оскільки за це «Інтер» уже отримав попередження. Результати моніторингу від 2-5 лютого, на думку каналу, теж не можуть бути підставою для позапланової перевірки, оскільки рішення про призначення перевірки було ухвалено раніше - 15 січня. «Замість перевірки виключно тих питань, що стали підставою для перевірки, було здійснено перевірку всієї діяльності, тобто планову перевірку», - також підкреслив канал.

Голова правління «Інтера» Єгор Бенкендорф, виступаючи в Нацраді, наголосив, що «Інтер» приділяє велику увагу збільшенню обсягів національного продукту, у тому числі проектам власного виробництва. «Починаючи з 12 січня в нас пішли в ефір серіали власного виробництва, які «Інтер» зробив разом з Film.ua («Гречанка»). Цього року в нас заплановано більше 230 годин серіалів і фільмів власного виробництва. Ми неодноразово зверталися з проханнями запровадити пільги для виробників кіносеріальної продукції, і хоча цього не було зроблено, ми продовжуємо виробляти власні фільми та серіали», - розповів пан Бенкендорф.

Він повідомив, що канал підготував спеціальне програмування на 18-22 лютого - річницю трагічних подій на майдані Незалежності: «Ми ще минулого тижня видали наказ по телеканалу «Інтер» і прибрали з 18 по 22 число розважальну рекламу, розважальні анонси, змінили сітку до цих днів». Він також порадив подивитися в цю суботу, 21 лютого, після «Подробностей» о 20:30 фільм «Поводир» Олеся Саніна та нагадав, що «Інтер» показував ще одну українську кінопрем'єру - мультфільм «Бабай».

Що стосується моніторингу 6 січня, то пан Бенкендорф визнав, що на каналі була нестача інформаційних програм. Але, наголосив він, така ситуація на всіх каналах, адже перший тиждень після Нового року інформаційно не є насиченим, з огляду на святкові дні. «Я розумію, що є відхилення від ліцензії, але це об'єктивні причини», - зауважив керівник «Інтера».

Відхилення від програмної концепції в частині власного виробництва він пояснив тим, що з 1 січня по 12 січня «Інтер» зняв з ефіру всі розважальні концерти й мюзикли, у тому числі власного виробництва, які були заплановані в сітці.

«Ви з переляку зняли їх з ефіру?», - запитав голова Нацради Юрій Артеменко. «З переляку», - відповів Єгор Бенкендорф. «А в суд ви теж з переляку подали?», - запитала відповідальний секретар Нацради Катерина Котенко, нагадавши, що «Інтер» оскаржує в суді перше попередження від Нацради, отримане за скандальний новорічний ефір. «Ні, не з переляку», - сказав пан Бенкендорф.

«Просимо "понять, простить и отпустить"», - резюмував Єгор Бенкендорф.

Член Нацради Владислав Севрюков вирішив розібратися з прокатним посвідченням на фільм «Марьина роща 2». Під час перевірки прокатного посвідчення не було, але в письмових поясненнях Нацраді «Інтер» написав, що воно вже є. Директор з правових питань «Інтера» Тарас Прозоровський пояснив, що канал ще в грудні подав документи на отримання прокатного посвідчення. Через вимушені зміни в сітці канал поставив фільм в ефір 6 січня, коли прокатного посвідчення ще не було, визнав він, але в лютому посвідчення вже було отримано.

Юрій Артеменко заявив, що в цьому разі «Інтер» свідомо порушував закон, показуючи фільм без прокатного посвідчення.

Побачивши прокатне посвідчення, пан Севрюков зауважив, що в ньому вказано, що «Марьина роща 2» - російського виробництва, а під час перевірки Нацрада зарахувала його до національного продукту, дослухавшись до пояснень «Інтера», що це спільне російсько-українське виробництво. «Тоді нам треба поміняти результати моніторингу щодо національного продукту, бо є підтвердження, що це російський продукт», - зауважив пан Севрюков.

Єгор Бенкендорф пояснив, що багато фільмів спільного виробництва, які знімаються в Україні, з огляду на певні нюанси російського законодавства в Росії визначаються як суто російські. Як приклад він привів серіал «Вера, Надежда, Любовь», у якому й актори, й локації українські, але знімала його російська компанія. Владислав Севрюков зауважив, що прокатне посвідчення фільму «Вера, Надежда, Любовь», на відміну від «Марьиной рощи 2», підтверджує, що це спільний російсько-український продукт.

«Держкіно не завжди правильно визначає країни виробництва в прокатному посвідченні, - зауважив Тарас Прозоровський. - Чому в цьому прокатному посвідченні вони не вказали України - ми самі здивовані і будемо звертатися до Держкіно. За моїми переконаннями, у "Марьиной рощи 2" набагато більше критеріїв для того, щоб визначити його як спільне виробництво».

На прохання члена Нацради Олексадра Ільяшенка Тарас Прозоровський перелічив критерії національного продукту: місце виробництва, участь у виробництві творчих працівників - громадян України, залучення до виробництва українських продакшн-компаній. Щодо «Марьиной рощи 2» - там українські локації та декорації української компанії, додав він.

«Тоді, за вашою логікою, всі голлівудські фільми, які знімаються в Чехії, - чеські», - зауважив Юрій Артеменко.

Враховуючи дискутивність питання, Нацрада запланувала найближчим часом зібрати керівників телеканалів, щоб обговорити критерії національного продукту.

Заступник голови Нацради Григорій Шверк запропонував колегам не судити «Інтер» суворо та не оголошувати йому попередження: «Сьогодні обговорення має інший характер, ніж попереднє засідання (15 січня, коли розглядалися результати моніторингу новорічного ефіру. - ТК). Сьогодні ми бачимо, що колеги визнають, що мали деякі порушення. Тому я вважаю, що не треба застосовувати санкцію та достатньо взяти до відома наявність порушень». На думку пана Шверка, попередження - це застережний захід. «Якщо компанія не визнає провину і вважає, що права, то застережний захід має бути вжитий. Наразі я вважаю за можливе прийняти до відома порушення», - пояснив він.

З ним не погодився Юрій Артеменко, який порівняв результати перевірки «Інтера» та «1+1». «Враховуючи, що всі працювали в однакових умовах, "1+1" пропетляв, виконав програмну концепцію. У мене по "Плюсам" по програмній концепції претензій немає. Тому я буду підтримувати позицію про визнання порушень "Інтера"», - сказав він. Втім, по «1+1» програмна концепція аналізувалася не за 6 січня, а за 28-ме.

Голову Нацради підтримала його перший заступник Ольга Герасим'юк, яка дорікнула «Інтеру» тим, що він оскаржує перше попередження в суді та заявила, що кожен повинен відповідати за свої вчинки й дії: «Мені приємно чути від пана Бенкендорфа про наміри щодо програмного продукту, які він озвучив. Однак я б хотіла думати, що ці наміри викликані не переляком, а свідомістю, яка прокинулася. Те, що ви, Єгоре, збираєтеся провести достойно ефіри поминальних днів, - це закономірна річ, а не виправдання того, що ви робили раніше. Я не вважаю все, що ви сказали, виправдальними аргументами на захист тих порушень, які ви визнали. Перевірка проводилася за результатами подій, які ми всі обговорювали і які викликали бурхливий результат у суспільстві. Я також не згодна з тим, що 6 січня не було новин: зараз країна живе в іншій реальності, і новин було достатньо».

Єгор Бенкендорф уточнив, що він не говорив про те, що 6 січня не було новин - їх було менше, оскільки у Святвечір була трансляція богослужінь з різних храмів. За його словами, «Інтер» ретельно стежить за дотриманням концепції: «У нас усе розраховано щохвилинно - ми кожен день на воду дмухаємо». Однак бувають дні спеціального програмування: «Наприклад, коли було звернення Президента (щодо припинення вогню. - ТК), ми вирішили зробити екстрений випуск новин, і в нас на кілька хвилин збільшилося інформаційне мовлення. Мені здається, такі речі виправдані».

На запитання Катерини Котенко Єгор Бенкендорф розповів про зміни в керівництві новинного продакшну «Національні інформаційні системи» (НІС): «Сергій Логунов призначений директором НІС. Назім Бедіров залишився в НІС, у нього нове завдання - він очолив службу розслідувань і спецпроектів, зараз займається "Чорним дзеркалом" і готує до запуску новинний канал».

На запитання, чи вся відповідальність за новини зараз лежить на Сергієві Логунову, пан Бенкендорф сказав: «На журналістах, на Логунові і на мені». «Я із Сергієм працював на "Інтері", потім на Першому національному. Він розумний, професійний, об'єктивний», - пояснив керівник «Інтера», звідки прийшов пан Логунов, і додав: «Останнє його місце роботи - "112", де він працював місяців п'ять, до цього працював на UBR».

«Чому ж змінилося керівництво? Малазонія та Бедіров слабші?», - перепитала Ольга Герасим'ю. «Вони залишилися. У НІС нічого не змінилося - ніхто не звільнений», - запевнив Єгор Бенкендорф.

На цьому дискусія скінчилася, і Нацрада перейшла до голосування. За попередження проголосували п'ятеро із семи членів Нацради (утрималися Григорій Шверк та Олександр Ільяшенко).

У результаті «Інтер» отримав уже друге попередження за своєю ефірною аналоговою ліцензією. Якщо Нацрада виявить у каналу ще якісь порушення, то після призначення штрафу наступним кроком вона зможе звертатися до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення «Інтера» на ефірній мережі УТ-3. Але гірше для каналу те, що строк дії цієї його ліцензії спливає влітку цього року, і канал уже подав заяву на продовження ліцензії, яку Нацрада має розглянути протягом місяця з дня подачі. А за наявності не скасованих попереджень, як відомо, регулятор ліцензій зазвичай не продовжує.

Щоправда, дію першого попередження «Інтер» призупинив через суд, який нині розглядає його адміністративний позов з оскарження рішення Нацради. Канал має намір відстоювати свої інтереси в суді і щодо другого попередження. А крім того «Інтер» готує звернення до Генеральної прокуратури України у зв'язку з тиском на канал, оскільки вважає дії членів Нацради злочином. Детальну офіційну заяву з цього приводу ви можете прочитати тут. Канал також звернув увагу на упередженість Нацради саме щодо «Інтера»: при перевірці інших каналів до уваги брався моніторинг не святкових днів, а після 20 січня, коли діяло штатне програмування.

«1+1»: чи був Пореченков в ефірі?

Позапланова перевірка каналу «1+1» проводилася 6 лютого за ліцензіями на ефірне аналогове мовлення на мережі УТ-2. При цьому програмна концепція аналізувалася за даними моніторингу 28 січня, також враховувалися результати моніторингу в дні жалоби 15 і 25 січня та вибірковий моніторинг від 12, 16 та 17 січня. Хоча в результатах перевірки відображені й дані за новорічну ніч.

Перевірка зафіксувала в новорічну ніч у програмі «Дискотека 80-х» о п'ятій ранку виступи російського співака Олега Газманова, «який відомий своїми антиукраїнськими публічними виступами».

Також до Нацради надійшли скарги на трансляцію в ефірі «1+1» у святкові дні мультфільму «Снігова королева», який озвучував російський актор Іван Охлобистін, «який відомий своїми антиукраїнськими публічними виступами», та на програму «Світське життя з Катериною Осадчою», в якому 16 та 17 січня були показані сюжети за участі російського актори Михайла Пореченкова.

Як з'ясувалося, 4-секундний кадр із Пореченковим з фільму «Ліквідація» та 10-секундний сюжет із Донецького аеропорту були використані в програмі для ілюстрації інтерв'ю народного депутата Антона Геращенка, який негативно оцінював дії, вчинки та позицію російського актора щодо подій в Україні. Щодо «Снігової королеви», то на цей мультфільм є чинне прокатне посвідчення, а персонаж, якого озвучив Іван Охлобистін, є негативним і «грає злісного прихвосня», - йдеться в поясненнях каналу.

Моніторинг у дні жалоби 15 і 25 січня зафіксував, що канал змінив сітку відповідно до Правил мовлення у дні трауру.

Моніторинг 28 січня зафіксував збільшення обсягу власних (на півгодини) і вітчизняних (майже на годину) програм за рахунок зменшення іноземних, а також зменшення на дві години обсягу категорії «інше» за рахунок збільшення інформаційних (на півтори години) і розважальних (на 45 хвилин) програм.

Канал пояснив відхилення від програмної концепції зменшенням обсягу реклами (яка є частиною категорії «інше»).

Генеральний директор групи «1+1 медіа» Олександр Ткаченко, виступаючи в Нацраді, звернув увагу на те, що основна проблема під час перевірки була з програмою «Світське життя з Катериною Осадчою». «Але насправді там було не інтерв'ю Пореченкова, а інтерв'ю з Геращенком», - наголосив він.

Керівник «1+1» також підтримав ідею зустрічі щодо критеріїв національного продукту, оскільки канал «1+1» має свої пропозиції. Він також доповнив пояснення Єгора Бенкендорфа щодо нюансів спільних російсько-українських проектів. Олександр Ткаченко нагадав, що в Росії є таке поняття, як «посвідчення національного фільму», яке отримують російські продакшн-компанії навіть тоді, коли все знімалося в Україні за участі українських акторів.

За результатами позапланової перевірки «1+1» члени Нацради одноголосно підтримали пропозицію Григорія Шверка взяти до відома наявність невеликих порушень (формальне відхилення від програмної концепції) та зобов'язати керівництво компанії їх усунути.

ICTV: менше 50% нацпродукту і відхилення від концепції

Позапланова перевірка каналу ICTV проводилася 11 лютого за ефірною аналоговою ліцензією на 59 частот. При цьому програмна концепція була проаналізована за моніторингом 12 січня, також враховувалися результати моніторингу за 31 грудня, 3 січня і 25 січня.

Перевірка зафіксувала, що 31 грудня і 3 січня ICTV транслював мультфільм «Иван Царевич и Серый Волк-2», у якому роль Царя озвучував російський актор Іван Охлобистін, якому з жовтня 2014 року заборонено в'їзд до України у зв'язку з відверто антиукраїнськими висловлюваннями. На цей фільм в ефірі ICTV Нацраді поскаржився телеглядач. Однак на нього є чинне прокатне посвідчення.

Моніторинг у день жалоби 25 січня зафіксував в ефірі ICTV трансляцію серіалу «Закон Херрі», у якому моніторщики Нацради вбачали елементи комедії. Але перевірка встановила, що його жанр - драматичний.

Моніторинг 12 січня встановив відхилення від програмної концепції: збільшення обсягу іноземних програм за рахунок зменшення вітчизняних майже на дві години, збільшення фільмопоказу на годину, зменшення обсягу розважальних програм удвічі, дитячих програм - на 15 хвилин, категорії «інше» - на годину, відсутність передбачених ліцензією по 15 хвилин на добу культурологічних і науково-просвітницьких програм, збільшення обсягу інформаційних програм на чотири години та власних програм на 10 хвилин.

При цьому ICTV не дотримується встановленої законом квоти національного продукту: замість мінімум 50% має в ефірі 43,1%.

Також ICTV в денному ефірі 12 січня транслював художній фільм «Троя» з позначкою «зелене коло», яка означає, що він не має вікових обмежень, хоча за прокатним посвідченням фільм має аудиторію «14» та має транслюватися після 18:00 з позначкою «жовтий трикутник».

На свій захист керівництво ICTV, як і «Інтера», апелювало до того, що з 1 по 11 січня були святкові та неробочі дні. Тому в ефір не виходили програми власного виробництва, чим і зумовлено зменшення частки національного продукту.

А щодо «Трої» пояснило, що 12 січня відбувся повторний показ, який за умовами угоди з правовласником мав відбутися протягом 24 годин після основного (11 січня о 19:15). У вечірній час 12 січня на каналі йшло традиційне суспільно-політичне ток-шоу «Свобода слова», тому повтор «Трої» перенесли в сітці на більш ранній час.

«Насправді мені пощастило виступати після Єгора Бенкендорфа та Олександра Ткаченка, тому що вони звернули увагу на таку проблему, як додаток до ліцензії, в якому з точністю до секунди встановлюються обсяги мовлення телерадіокомпаній, - сказав генеральний директор ICTV Олександр Богуцький. - Однак кожен член Національної ради розуміє, що понеділок відрізняється від суботи, субота взимку - від суботи влітку, і певна сезонність визначає програмування. Тому в один з днів у нас частка власного виробництва 43%, а в понеділок, коли є "Свобода слова", - може бути й 75%».

Олександр Богуцький також повідомив, що після перевірки (але до її розгляду) ICTV подав заяву про переоформлення ліцензії в частині програмної концепції, і на попередньому засіданні 12 лютого Нацрада її переоформила.

«Оскільки ми були одним з перших національних мовників, Нацрада запропонувала нам транслювати мультфільми, - занурився пан Богуцький в історію питання. - Ми першими показали "Діснея", "Губку Боба", "Вуді Вудпекера". Але зараз уже є окремі нішеві дитячі телеканали - "Плюсплюс", "Піксель", "Малятко". І тому ми вважали, що можемо зміцнити інформаційне мовлення за рахунок дитячих програм. Ми це рішення прийняли не сміливо самі, а після консультацій з Національною радою. І рішенням тижневої давнини Національна рада змінила нашу програмну концепцію, збільшивши обсяги інформаційних програм і зменшивши кількість дитячих. Тому що від ICTV, скоріше, чекають "Фактів", інформаційно-розважальних програм (з акцентом на інформаційні - як наш "Ранок", де багато говорять)».

Крім того, додав він, збільшення інформаційних програм - це було прохання Нацради. Тож ICTV ще в липні запустив додатковий випуск «Фактів» російською мовою в праймі о 22:00.

Олександр Богуцький підтримав ідею створення робочої групи щодо національного виробництва. Він нагадав, що колись телеканали підписали меморандум з Нацрадою, відповідно до якого вони погоджувалися інвестувати в дублювання іноземних фільмів українською мовою, і це мало зараховуватися до національного продукту, але з понижуючим коефіцієнтом 50%.

«Що стосується фільму "Марьина роща 2". Це не моя справа, звісно. Але кіновиробники отримують у Росії сертифікат національного фільму, про який говорив Ткаченко, не просто так, а тому що тоді вони не платять у Росії ПДВ. Тому вони часом обманюють, видаючи продукт, знятий в Україні, за продукт, знятий у Росії, щоб не платити ПДВ», - пояснив пан Богуцький.

Керівник ICTV також закликав Нацраду спростити бланки ліцензій мовників і не вказувати там похвилинне жанрове наповнення програмної концепції. «Тому що в нас ліцензії оптимістичні - по 12 хвилин реклами на годину. А зараз часи інші», - пояснив він.

Член Нацради Владислав Севрюков погодився з необхідністю спрощення ліцензії. Однак він звернув увагу на відсутність в ефірі ICTV культурологічних і науково-просвітницьких програм і зменшення дитячих, які на той момент ще були передбачені ліцензією, а також на частку національного продукту 43% у понеділок, 12 січня, коли в ефірі була «Свобода слова», яка, зі слів пана Богуцького, призводить до збільшення обсягів національного продукту. На це керівник каналу сказав, що «Свобода слова» була коротшою і новин в ефірі було менше, тому що святкова сітка мовлення на каналі діяла до 14 січня.

«Національна рада - унікальний орган. Ваші рішення можуть як розвивати ринок, так і підрізати крила, - наголосив Олександр Богуцький. - 43% національного продукту - це прикре вибачення, це свята. Так, усі розуміють, що в країні війна, але ми показували багато кіно. Там 9 годин кіно, дубльованого українською мовою. Якби це зараховувалося до національного продукту, то його б у нас було додаткові 4 години».

«Але частка національного продукту визначалася не на свята, а 12 січня», - звернув увагу голова Нацради Юрій Артеменко. «Так в Україні свята аж до Йордана», - відповів Олександр Богуцький.

Після цього Юрій Артеменко заявив, що йому дивно, коли він в умовах війни бачить в ефірі фільми за участі російського спецназу. Втім, одразу перервав свої міркування, мовляв, це просто репліка, яка не стосується ICTV. Однак, як свідчить телепрограма, саме в ефірі ICTV, а також «2+2», НТН та «України» поки що продовжують виходити російські детективи й екшени про міліцію, слідчих чи військових.

Член Нацради Олександр Ільяшенко пригадав, як сам був керівником телеканалу НТН і як складно було дотримуватися програмної концепції у святковій сітці мовлення. «Треба хоча б тиждень відстежувати ефір і робити висновки по тижневому виконанню концепції», - запропонував він.

Нацрада, між тим, уже отримала пропозиції Індустріального телевізійного комітету щодо спрощення бланку ліцензії та створила робочу групу, повідомив заступник голови Нацради Григорій Шверк. «Пропоную взяти до відома порушення, які зафіксував моніторинг і перевірка. Тому що якщо Національна рада йде в напрямку дерегуляції, то на ці порушення не потрібно звертати дуже пильну увагу», - запропонував він.

У випадку ICTV, на відміну від «Інтера», в якого були дуже схожі порушення, Нацрада не стала оголошувати попередження, яке підтримав лише Владислав Севрюков. Рішення взяти до відома наявність порушень підтримали одноголосно всі.

Tonis: нестабільна квота нацпродукту

Позапланова перевірка телеканалу Tonis проводилася 4 лютого за ефірною аналоговою ліцензією на Київ і Миколаїв. При цьому враховувалися результати моніторингу від 5-7 січня, дні жалоби 15 і 25 січня, а програмна концепція аналізувалася за моніторингом 20 січня.

Перевірка встановила, що в ефірі каналу 5, 6 і 7 січня транслювалася програма «В гостях у Дмитра Гордона», гостем якої був композитор Олександр Морозов, і в програмі було показано декілька фрагментів пісень Йосипа Кобзона, якому за його антиукраїнську позицію заборонено в'їзд до України.

Також до Нацради надходили скарги на те, що 1 січня канал транслював програми, аналогічні до тих, що були в ефірі російських телеканалів. Але перевірка встановила, що це були програми російського виробництва, адаптовані телеканалом Tonis.

У дні жалоби 15 і 25 січня канал змінив сітку мовлення відповідно до Правил ведення мовлення у дні трауру.

1 січня національний продукт в ефірі Tonis склав 41,3% при мінімальній квоті 50%. Але вже 20 січня національний продукт становив 62,7%. Моніторинг 20 січня зафіксував збільшення обсягу власних (на півтори години) і вітчизняних (на три години) програм, а також збільшення на півгодини обсягу культурологічних програм за рахунок зменшення фільмопоказу.

За даними Нацради, у Tonis не було прокатного посвідчення на документальний фільм «Луї де Фюнес. Мистецтво смішити». Генеральний директор телеканалу Tonis Олександр Бутко пояснив, що по всіх угодах цей проект проходить як програма, а не фільм, тому не потребує прокатного посвідчення.

На запитання голови Нацради Юрія Артеменка, хто власник каналу Tonis, пан Бутко сказав, що сам намагається це встановити і як тільки дізнається - повідомить Нацраду. Він додав, що телеканал Tonis не є прибутковим, працює «в нуль» і не отримує дотацій чи інвестицій від власників.

У письмових поясненнях канал також вказав, що 1 січня не дотримався квоти нацпродукту через невеликий асортимент святкових програм національного виробництва. Але в середньому за тиждень 29 грудня - 4 січня, за підрахунками компанії, частка національного продукту становить 53%, у середньому за січень - 59%.

Зрештою, проект рішення про оголошення каналу попередження підтримали лише троє членів Нацради (Катерина Котенко, Юрій Артеменко, Ольга Герасим'юк), тому Нацрада шістьма голосами взяла до відома наявність порушень (утрималася пані Герасим'юк).

«Україна»: невідповідність ефірних позначок умовам прокатного посвідчення

Позапланова перевірка телеканалу «Україна» проводилася 13 лютого за ефірною аналоговою ліцензією на 105 частот по всій Україні. При цьому враховувалися результати моніторингу від 5 лютого (за ним аналізувалася програмна концепція) і тематичні моніторинги від 12, 15 і 25 січня.

Встановлено, що в ефірі каналу «Україна» зранку 1 січня транслювалася програма «Новий рік з Україною», у якій брали участь російські виконавці Сергій Трофімов, Надія Бабкіна, Лев Лещенко, Стас Міхайлов, Григорій Лепс, Олена Ваєнга, «які відомі своїми антиукраїнськими поглядами».

Також до Нацради надходили скарги, у тому числі від народного депутата Івана Васюника, на порушення каналом «Україна» ч. 1 ст. 9 закону «Про телебачення і радіомовлення» (недотримання квоти національного продукту). Але за даними моніторингу 12 січня і 5 лютого, частка національного продукту в ефірі каналу становить 53% і 61,4%, що відповідає вимогам закону, але не відповідає умовам програмної концепції.

Моніторинг 15 і 25 січня зафіксував, що канал змінив сітку відповідно до Правил ведення мовлення у дні трауру.

Моніторинг 5 лютого зафіксував відхилення від програмної концепції: збільшення фільмопоказу на одну годину за рахунок зменшення категорії «інше».

Перевірка також зафіксувала, що «Україна» транслювала в денному ефірі серіал «След» з позначкою загальної аудиторії «зелене коло», хоча за прокатним посвідченням цей фільм має транслюватися після 21:00 з позначкою «жовтий трикутник». Також «Україна» показувала фільм «Сестра моя, Любовь» у ранковому слоті із зеленим колом, хоча за прокатним посвідченням його можна показувати після 18:00 із жовтим трикутником.

Директор юридичного департаменту каналу «Україна» Євген Буцан пояснив відхилення від програмної концепції зменшенням обсягів реклами. «Відхилення в акті перевірки щодо національного продукту і перевищення фільмопоказу напряму пов'язані з неможливістю виконання показнику реклами. На жаль, на ринку реклами відбувається певний спад, унаслідок якого ми не можемо виконати цей показник, тому йде перевищення всіх інших показників», - пояснив він.

У письмових поясненнях канал також заперечив порушення законодавства в трансляції фільмів «След» і «Сестра моя, Любовь» і має намір звернутися до Держкіно щодо перегляду та коригування умов прокатного посвідчення. Пан Буцан підтвердив цей намір.

Усі члени Нацради одноголосно підтримали пропозицію Григорія Шверка не виносити попередження та взяли до відома наявність порушень.

Суперечливий прецедент

У рішення Нацради є певні суперечності. Як відомо, перевірки призначалися за результатами моніторингу новорічного ефіру, щодо яких надходили скарги до Нацради. Чому ж тоді при перевірці Нацрада брала до уваги дані моніторингу за різні дні? Чому аналізувала дотримання програмної концепції «Інтера» за 6 січня, «1+1» - за 28-ме, ICTV - за 12-те, Tonis - за 20-те, а «України» - за 5 лютого? Чому при перевірці всіх, крім «Інтера», враховувала результати моніторингу в дні жалоби 15 і 25 січня? А може, «Інтер» у ці дні не дотримався Правил мовлення у дні трауру?

Чому за подібні по суті й за кількістю порушення «Інтер» отримав попередження, а, наприклад, ICTV й «Україна» - не отримали? Тому що Олександр Богуцький кращий оратор, ніж Єгор Бенкендорф? Навряд чи. На жаль, не видно в цій ситуації декларованого однакового підходу Нацради до всіх ліцензіатів. І це дає приводи «Інтеру» знову заявляти про політичний тиск із боку влади.

Своїми рішеннями Національна рада створила прецеденти. По-перше, кожному з мовників тепер загрожує попередження за відсутність прокатних посвідчень. А в багатьох телекомпаній є проблеми із цим документом: вони або отримують їх несвоєчасно (як «Інтер»), або не з такою віковою аудиторією, як розраховували (як «Україна»). Ваш автор, яка уважно стежить за всіма засіданнями Нацради, не пригадує, щоб раніше регулятор так ретельно вивчав усі прокатні посвідчення.

По-друге, від мовників вимагається буквально похвилинне дотримання жанрового розподілу програм, незалежно від того, який день на календарі. У такий спосіб виконання умов ліцензії зводиться до формальності та не враховує мистецтва програмування, коли, як сказав Олександр Богуцький, понеділок відрізняється від суботи, а субота взимку - від суботи влітку. У такому разі найсумліннішим виконавцем умов ліцензії виявиться телеканал, який сформує і пустить по колу плейлист, у якому буде визначена кількість програм певних жанрів. Так чинили, до речі, телеканали-«пустишки» в цифрових мультиплексах. Щоправда, це не вберегло їх від попереджень.

По-третє, Нацрада звернула пильну увагу на обсяги національного продукту в ефірі мовників. 18 лютого вона вже призначила із цього приводу перевірки 11 телеканалів (НЛО TV, «Індиго TV», ТЕТ, НТН, «2+2», Новий, К1, «Піксель», «Ентер-фільм», «Мега» і К2) і трьох радіостанцій («Ретро-ФМ», «Наше радіо», «Авторадіо»), у яких моніторинг зафіксував недотримання квоти нацпродукту 50%. Які рішення прийме регулятор? Чи закриє очі на виявлене порушення, як у випадку з ICTV? Чи проаналізує додатково ефір інших днів, аби переконатися у випадковості порушення, як із Tonis?

Очевидно, що рішення Нацради щодо «Інтера» й інших каналів актуалізували два важливих питання:

1. Квоти національного аудіовізуального продукту та його критерії. Телеменеджери нарешті почали публічну дискусію із членами регуляторного органу про те, якими є критерії нацпродукту та нюанси копродукції з Росією. Індустрія й регулятор за участі Держкіно мають вийти на певний консенсус у цьому питанні, яке особливо актуально в контексті ймовірної заборони невдовзі частини російського кіносеріального продукту.

2. Дерегуляція та спрощення бланку ліцензії. Ця проблема давно зріла і нарешті вилилася у створення робочої групи, про яку згадав Григорій Шверк. Раніше Нацрада вже провела подібну роботу зі спрощення бланку ліцензії провайдера програмної послуги, і з нового року ці суб'єкти ринку вже можуть подавати до Нацради менший перелік документів і мати менше підстав для переоформлення ліцензій. Для мовників і регулятора компромісним може бути варіант, запропонований на засіданні Олександром Ільяшенком, - визначення в ліцензії тижневої, а не щоденної програмної концепції.

«Детектор медіа» й далі стежить за процесами в Нацраді й готова бути майданчиком для публічного обговорення на наших сторінках як рішень Нацради 18 лютого, так і того, куди рухатиметься ринок після цих рішень.