Кабальне розповсюдження
Українські канали платять за розповсюдження в кабельних мережах, а з Нового року платитимуть удвічі більше. Одиницею розрахунку є піплметр. Натомість, іноземним каналам кабельники сплачують немалі гроші за право їх ретранслювати. «ТК» з’ясувала деякі тіньові аспекти кабельного бізнесу.
Українські нішеві мовники вже підрахували: в наступному році за розповсюдження в кабелі їм доведеться платити вдвічі більше. Є кілька факторів, що вплинули на формування цієї суми, яка на кожному каналі називається по-різному, але переважно фігурує в бюджетах під сором’язливим псевдо «маркетингові витрати»: по-перше, самі кабельники піднімають ціни на «компенсацію витрат провайдера», в окремих випадках вдаючись ледь не до аукціонних форм, і по-друге, навіть ті провайдери, які раніше гребували брати гроші з мовників, цього року офіційно оголосили про «втрату цноти» – тепер з українських мовників беруть усі, навіть «Воля».
Кабельна залежність
Така ситуація на ринку була не завжди. «Дайте канал на яких завгодно умовах», – так згадує своє спілкування з кабельниками директор із розвитку загальнонаціонального телеканалу, який попросив не називати його ім’я не так із скромності, як із професійних міркувань. «Фейс-контроль» на ринку кабельного розповсюдження стає все менш передбачуваним, і мій співрозмовник, який із ностальгією згадує «докабальні часи», нині переживає, що кабельникам його одкровення на тему «маркетингових витрат» можуть не сподобатися... А раптом?
Ситуація на ринку кабельного розповсюдження різко змінилася у 2005 – 2006 роках, коли процес вегетації супутникових мовників в Україні набув гіперболізованих форм. Тепер, за оцінками гравців ринку, в середньому на один канал кабельної мережі (з розрахунку, що «багатоканальна мережа» у середнього кабельника – це 30–40 каналів) є 10 і більше претендентів.
«Спершу, на початку 2000-х, кабельники нам платили по 10 центів з абонента, - генеральний директор каналу «24» Роман Андрейко згадує історію стосунків каналу та кабельних провайдерів. – Потім проплати припинилися, а десь із 2005 – 2006 року ми почали платити кабельникам: хоча попервах це ще були символічні гроші – 50–100 гривень на місяць. У 2007 році суми стали набагато серйознішими, а спілкування з кабельниками почало набувати форм аукціону: а що ви нам таке запропонуєте, щоби лишитися в наших пакетах?». Більше того, якщо раніше кабельники готові були підписувати угоди на 5–7 років, тепер це лише річні угоди, та й ті дуже часто підписуються внаслідок тривалих переговорів, що все одно зводяться до аукціонів.
Валентин Коваль, генеральний продюсер ЗАТ «Телеодин» (М1, М2-Естрада), каже, що їхні «маркетингові послуги», а фактично «гроші на утримання каналів у кабелі», цього року становлять 1 мільйон гривень, при тому, що йдеться здебільшого про канал М2-Естрада (М1 має досить розгалужену ефірну мережу, тому в багатьох населених пунктах входить в «універсальну програмну послугу»). На наступний рік «Телеодин» бачить необхідність збільшити ці витрати фактично на 50%.
Інший музичний мовник, канал OTV, говорить про те, що витрати на «маркетинг», а інакше кажучи - «кабель», сягнули цього року ледь не п’ятої частини бюджету компанії. В цифрах , за словами Володимира Орлова, генерального продюсера OTV, це близько 150 тисяч доларів. На наступний рік компанія «сподівається не вийти» за межі суми 350 тисяч доларів.
Геннадій Кізіма, директор з розвитку каналу СТБ, пояснює, що основна проблема просування нового супутникового каналу на ринку – це дефіцит ресурсу. «Ефірного ресурсу фактично немає, ресурс кабельних мереж заповнено, тому кабельник ставить питання таким чином: для того, щоби вас увімкнути в мережу, мені потрібно когось викинути – це раз. І друге – йому потрібно переоформлювати ліцензію в Нацраді». Зайвий раз з’являтися в Нацраді кабельникам і невигідно, і не хочеться: невигідно, бо при будь-якому переоформленні їм викреслять російських мовників, які багато в кого ще прописані в документах, а нині вже вважаються «обмеженими у трансляції»; а не хочеться – бо зустріч із Нацрадою що для мовників, що для провайдерів – не завжди свято.
Відтак, мотиваційна частина угоди на кабельне розповсюдження – «нащо мені це треба?» – стає особистою справою мовників: тим паче, що для них кабель – єдина можливість розширювати аудиторію, а його відсутність – відчутні втрати.
Одиниця розрахунку – піплметр
Одиницею розрахунку за кабельне поширення є піплметр. За оцінками практиків, тобто тих фахівців, які працюють над формуванням та розширенням мереж каналів, в Україні всього 1480 піплметрів, із них – 700 – 800 у кабелі. (Йдеться про панель «50 тисяч+», за якою канали продають рекламу; офіційно в цій панелі працює 1600 піплметрів.)
«Хороше» поширення, якого може досягти супутниковий нішевий канал, який тільки-но з’являється на ринку – це близько 500 піплметрів. «От ми, приміром, знаємо, що у Херсоні всього сім піплметрів, але для того, щоби охопити їх усі, мені потрібно потрапити у вузькі пакети. Проте домовитися про вузький пакет – або дорого, або важко, або і те, і друге одночасно. а в широкому пакеті я можу претендувати лише на два піплметри з семи», - пояснює фахівець, який також не побажав називати своє ім’я.
«После того, как становится понятно, сколько у того или иного кабельщика пиплметров, идёт разговор о том, с чем канал готов расстаться для того, чтобы получить себе этих зрителей», - розповідає Валентин Коваль. Звідки інформація про кількість піплметрів у тих чи інших мережах? З’ясовується, що, по-перше, колись були відкритими дані про технічне покриття в окремих населених пунктах. Потім GFK Ukraine дані закрила («щоби запобігти маніпуляціям»), але, так чи інакше, «эта информация известна всем, просто разные компании пользуются ею в зависимости от «матёрости» директора по развитию сети или руководителя канала».
За словами фахівців, які попросили не називати ні імен, ні каналів, із якими вони працювали, ситуація із входженням нового мовника в кабельні мережі виглядає так: біль-менш поставити канал в мережу (тобто досягти «максимально можливого реального» показника – орієнтовно 500 піплметрів) більше року тому обходилося в 30 тисяч доларів. Його колеги, які виконують таке ж завдання зараз, говорять про істотну корекцію цифр у бік збільшення: так, досягнення 15% покриття (від загальної кількості піплметрів) і річне утримання мережі в наступному році уже коштували одному каналу 100 тисяч гривень, заплачених офіційно за угодами; при цьому 60 – 70 тисяч доларів «маркетингових розходів» було заплачено «зверху». В суму «зверху» входять неофіційні проплати «за входження в мережу», купівля приймального обладнання, також іноді називалися інші пояснення – приміром, «ви ж на рекламі заробляєте, то платіть нам відсоток»... Хоч як би гроші не називалися, усі розуміють, що йдеться фактично про податок на дефіцит ресурсу.
Якщо раніше мовників «оподатковували» лише невеликі компанії, то з цього року додатковий «договір» клієнтам запропонував підписати і лідер ринку – компанія «Воля». Проплати здійснюються офіційно. За даними «ТК», вартість поширення в Києві коштує 50 тисяч гривень на місяць, в інших містах – від 1 200 грн. до 5 тисяч грн. У «Волі» цю інформацію не підтвердили і не спростували, пославшись на її конфіденційність, проте порадили «ТК» звернутися до самих телеканалів. «Нині грошові збори з українських мовників офіційно стали статтею доходів кабельних операторів», - так прокоментували ситуацію на ринку директори українських каналів.
Як пояснюють кабельники, які також воліли не прославляти своїх імен у цій статті, при пакетуванні каналів ідеться про три групи мовників. Перша – це УПП. В рамках УПП кабельні оператори мають включати в пакети канали, що мають ефірні ліцензії в цьому населеному пункті. За законом «Про телебачення і радіомовлення» – безкоштовно. Оскільки за жодним іншим нормативним документом безкоштовних стосунків на ринку не існує в принципі, то фактично канали і кабельники обмінюються угодами на однакові суми. Як сформулював один із директорів телеканалу, «вони нам платять за права на показ, а ми їм чи то за транспорт, чи то за промоції в мережі».
Друга група каналів у термінології провайдера називається «критична для привабливості». У цій категорії називають групи каналів Discovery, Viasat, «Торсат» (у цю групу входять міжнародні версії великих російських мовників – «Первого канала», РТР, ТВЦ, «Цифровое телесемейство» та група каналів «Інтер», яку «Торсат» продає разом із росіянами), «Поверхность» (канали «Спорт 1,2,3,4...» тощо). За ці канали кабельники платять самі. Розрахунок ведеться не за піплметри, а як і належить в DTH-мовленні, за абонента. Тарифи фірми «Торсат», приміром, можна офіційно дізнатися на сайті компанії.
Третя група мовою провайдерів називається «нові нішеві мовники». В цю групу входять українські нішеві канали. Стягнення плати з «піонерів» аргументується тим, що «глядач про них не знає», а платіж скромно іменується «компенсацією послуг провайдера».
Реакція і прогноз
Українських мовників кабельна ситуація відверто дратує.
По-перше, тому, що в кабельному розподілі на ґатунки українських мовників відсортували на почесне останнє місце глядацької уваги. Коли смаковий критерій перетворюється на економічний, він потребує додаткової аргументації – а аргументації немає, тільки тиск. По-друге, не менше дратує і бізнес-подразник, адже кабельник примудряється продати свою послугу двічі, отримуючи за телеконтент гроші як із каналу, так і з абонента. По-третє, дратує конкурентна безвихідь: мовників на ринку з’являється з кожним днем дедалі більше, конкурентна ситуація загострюється... «Черги» створюють не тільки зарубіжні мовники, а й новачки, які на ринку поводяться агресивніше, особливо ті, які можуть розраховувати на чималу допомогу інвесторів («Є група каналів, яка просто намагається розірвати цей ринок і платить за вхід скажені гроші»). За словами учасників ринку, нова українська група з чотирьох каналів, щоб швидко досягти відчутних відсотків, одразу пропонує кабельникам удвічі більші «маркетингові» суми, чим примушує старожилів ринку нервово витрушувати гаманці.
Своє роздратування мовники намагаються не демонструвати.
«Я не могу винить украинских кабельщиков в том, что так происходит, потому что они имеют пример России, где не существует «универсальной программной услуги», и все каналы, включая федеральные, оплачивают кабельщикам своё распространение», - розповідає Валентин Коваль. «Вхідне» за кабельне розповсюдження в Москві два роки тому становило приблизно півмільйона доларів, а далі зменшувалося «пропорційно квадрату відстані» від столиці. Для українських мовників саме великі суми, а не регуляторні суперечки про «адаптацію», стали природним ринковим фільтром, який не допустив їх на північний ринок. Проте українські мовники твердять, що гроші – лише видима верхівка айсбергу: мовляв, навіть якби українські канали й захотіли заплатити, їх би на російський ринок все одно не пустили. Причому списали б усе на вільну конкуренцію, але зовсім не загрозливу демократичність українських новин для російської держави, інформаційну безпеку чи інші політичні химери.
Між іншим, Анатолій Сальник, директор ТОВ «Торсат», стверджує, що канал «Інтер+» безперебійно розповсюджується на супутнику в 40 країнах світу – це і США, і Польща, й Іспанія, й Ізраїль, «не кажучи про екс-радянські країни». За його словами, у компанії немає проблем і з кабельними мережами, причому іноді каналові платять з абонента, іноді це «безкоштовні» стосунки, але ніколи не хабарі і не проплати. Щодо Росії пан Сальник визнає, що в кабельних мережах Москви «усе забито», однак «Інтер+» має непогане розповсюдження в регіонах. Так, за даними компанії, по всьому світу «Інтер+» бачать 3 744 998 домогосподарств у кабелі, а в Росії ця цифра – 452 486 домогосподарств. Такі гарні показники в «Торсаті» пояснюють високою якістю каналу. «ТК» не має змоги перевірити ці дані, тому поки що вірить на слово.
Інші українські мовники готові говорити про нормальну ситуацію на інших ринках, але не в Росії. Щоправда, ті «інші» ринки не надто великі, щоби за їхній рахунок можна було підлатати втрати в «домашньому» кабелі.
«Ми маємо угоди з кабельними провайдерами в Прибалтиці. Вони нам платять – приблизно по 2 – 3 євроценти з абонента», - Володимир Орлов намагається розтлумачити «ТК» парадокс: в Україні український мовник за розповсюдження платить сам, за кордоном – платять йому.
А хіба у вас не буває такої ситуації, коли ви з одних музичних виконавців берете гроші за показ кліпу, а з інших – ні, в залежності від того, як ви оцінюєте їх музику і популярність? – ставлю зустрічне запитання директорові музичного телеканалу. Проте пан Орлов вважає, що наведена аналогія в цьому разі некоректна: «Справді, ми маємо досить різні стосунки з музикантами, але це ніколи не є жорстким правилом - брати гроші з українських артистів і тільки з українських. На кабельному ж ринку саме така ситуація: приміром, якщо в мережу буде заходити кулінарний канал, то він буде платити, якщо він український і не входить в УПП, і йому платитимуть – якщо він іноземний».
Телеканали очікують регуляторних дій від Нацради, адже вимога закону, за яким преференції надаються вітчизняним мовникам, явно не працює. «Интересно было бы посчитать, скольким российским телеканалам распространение в украинском кабеле оплачивают украинские вещатели», - говорить пан Коваль.
«Адаптаційні бар’єри», які пропонувала Нацрада, виявилися програшними – і юридично, і промоційно, і практично: як стало зрозуміло після легалізації «Первого канала. Всемирной сети» та «Цифрового телесеймейства», адаптація має якусь іншу, не до кінця зрозумілу поки що мету, ніж допомогти українським каналам здобути собі місце в багатоканальних мережах. Обмеженість кабельного ресурсу і проблеми українських мовників щодо розповсюдження в кабелі переважно залишилися за кадром основної дискусії, що дедалі безповоротніше сповзала в недоречні розмови про політичну цензуру і зрештою набула форм масової істерії з публічними вуду-відправами.
Головною характеристикою ситуації, що склалася, з точки зору мовника є слово «спекуляція». Це і спекуляція риторична – жонглювання політичними аргументами (утискають свободу слова, «стерилізують» інформаційний простір), і спекуляція регуляторна – адже державний регуляторний орган цікавить не так патронувати українських мовників в ситуації обмеженого ресурсу, як зробити так, щоби користь від дефіциту не осідала виключно в кишенях кабельників. Та й просто спекуляція без метафор – коли ціна послуги, що її пропонують провайдери, обґрунтована на сьогодні тільки її дефіцитом, а саме ціноутворення відбувається непрозоро й непередбачувано. Саме останнє і є предметом можливих переговорів між кабельниками та мовниками. «Меня бы порадовала ситуация, в которой кабельщики бы объединились и объявили рынку единые условия. У них, правда, пока объединиться не сильно получается, а мне от этого плохо – потому что тогда вопросы кабельного распространения занимали бы у меня один день в году, а все остальные дни я бы занимался другими вопросами», - переконаний Валентин Коваль.
Для балансу
Я не називатиму директора кабельної компанії, із яким розмовляла, і саму компанію. Вважайте, що з міркувань абстрактного гуманізму. А ще тому, що розмова мені видається настільки типовою, що не хотілося б, аби цього «типового героя в типових обставинах» покарали і за всю решту «героїв», і за обставини. На жаль, карати в індивідуальному порядку в наших регуляторних органів виходить набагато краще, ніж лікувати хворі ринкові ситуації.
«ТК»: Доброго дня, ми готуємо матеріал про стосунки кабельних операторів та українських мовників...
Директор кабельної компанії: Я не знаю, про що ви...
«ТК»: Ви не знаєте, хто такі українські мовники, чи які у вас із ними стосунки?
Директор кабельної компанії: Так, для мене це важко: я не знаю ні де вони зареєстровані, ні звідки вони сигнал на супутник піднімають – а ви знаєте? Компанія може належати російському олігарху, а називатися українською... Тому так, для мене важко сказати, що таке український канал...
«ТК»: Давайте тоді говорити про мовників, які мають ліцензію Національної ради України – які з ними умови співпраці?
Директор кабельної компанії: Зрозумійте, що ми їх не ділимо на зарубіжні та вітчизняні...
«ТК»: А як ви їх ділите?
Директор кабельної компанії: Наскільки канал цікавий, наскільки популярний, коли він з’явився, якщо він вчора з’явився, то він сам зацікавлений у тому, щоб увійти в мережі..
«ТК»: І тоді він вам платить?
Директор кабельної компанії: Я вам цього не говорив. І взагалі, передзвоніть мені пізніше – в мене робочий день...
Р.S. Дякуємо Миколі Княжицькому, генеральному директорові каналу ТВі, за те, що він звернув увагу редакції на цю важливу тему. На жаль, коли ми поставили пану Миколі конкретні запитання, він не зміг з нами поспілкуватися і попросив перетелефонувати йому за тиждень. «ТК» сподівається на продовження дискусії.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
14
читач
5844 дн. тому
А не краще би було українським мовникам подумати про наповнення своїх каналів, а вже після того починати лискусія про те, хто кому і за що має платити? Як на мене, то кабельникам абсолютно однаково, кому платити за канал - росіянам, американцям, англійцям чи ін. Головне, щоб абоненти хотіли дивитися цей канал. Забрали РТР - дайте аналогічний продукт український - і ніяких проблем не буде. А от нещодавно у нас в місті пішов в мережі кабельників канал Куй-ТБ, український до-речі. Там не те, що йому платити а навіть якби і він сам платив мені, я б його не хотіла бачити. А українські канали, які я з задоволенням інколи переглядаю - вони в універсальній програмній послузі. От і вся арифметика.
Кабельщик
5845 дн. тому
Я Вам расскажу свою точку зрения, как кабельщик, которого ругают в статье. У нас в сети 56 каналов.
Только за четыре из них нам действительно платят за то, что б мы их транслировали. Это ТВі, ОТV, Musicbox ua, RU music. А теперь посмотрите, что это за каналы. Из четырех - три музыкальных. Безоплаты еще транслируется М1(универсальная услуга, видите ли), За Энтер музыку мы приплачиваем, т.к. идет в пакете с Энтер-фильмом, ОРТ, РТР, ТВЦ. Итого из 56 каналов имеем 6 (шесть музыкальных). Как Вы думаете, нужно ли среднему телезрителю 6 музыкальных каналов? Нет, конечно. Вот и держим их, потому что платят. Не хотите платить - досвидания. По-поводу ТВі. Интересно, кто бы знал такой канал, если бы они не платили кабельщикам, тем более, когда занят весь частотный ресурс? Мы убрали Холмарк и вместо него поставили ТВі. Неужели можно сравнить эти два канала по наполнению? В результате получили кучу головной боли от абонентов в виде жалоб. Порой даже жалко использовать высококачественное оборудование для трансляции этих каналов. В настоящее время украинских каналов с плохим контентом развелось столько, что даже при желании нельзя разместить все в кабельной сети. И в связи с тем, что кабельные операторы не являются благотворительными организациями, естественно при размещении тех или и ных каналов смотрят как больше заработать, при этом не потерять абонента. А если господа, создающие каналы с несмотрительным контентом, создают эти каналы и платят кабельщикам за то, что бы их транслировали, значит им это выгодно, и плакаться не надо. К тому же никто платить не заставляет. Сами уговаривают транслировать за оплату. За хорошие каналы кабельщики готовы платить, плохие пусть сами платят! Хорошему студенту платят за то, что он учится, а плохой сам платит за обучение!
KTV
5846 дн. тому
Спасибо Леся. Мы относимся к кабельщикам имеющим 3 - 10 тыс. абонентов и оказалось что большинство из нас платит за украинские каналы вещателям небольшие символические суммы в подтверждение обзвонил сегодня коллег (успел только 15)и они это подтвердили.Отсюда вопрос
и видимо ответ - статья о наших монстрах типа "Воли" и определенных заинтересованных лиц в телеканалах, иначе зачем такие огромные бюджеты да на такие статьи расходов. Кроме того абоненты наши устали от наших украинских телеканалов в части обилия рекламы, неговоря уже за содержание. Кстати коллеги возмутились, почему кому-то компенсируют затраты по распространению украинских телеканалов, а другим нет. И главное за украинские программы
кабельщики никакие суммы не собирают- доказательства в Антимонопольном комитете. Затраты по программам ложатся на платные зарубежные телеканалы или на пакеты украинских с зарубежными (по примеру Торсата).
леся ганжа
5846 дн. тому
нікіта, сонце, я не злопам"ятна, а просто дуже на тебе зла. і пам"ять в мене гарна. я чудово бачу твій IP. скажу тобі таке: маєш свої аргументи - вступай в дискусію, а по-учительськи шантажувати індивідуальними покараннями - це гидотно. якщо не вибачишся і не покаєшся, то чудово зможеш стати відбувайлом за всіх кабельників, адже в нас в країні є ще один чудовий орган, який так любить карати одного за всіх.
Глеб
5846 дн. тому
Для того,чтобы кабельное ТВ не загнулось,нужно для начала убрать УПП и изгнать жуликов,типа Сальника,которые ,яляясь монополистами беспрдельничают, и набивая российские каналы рекламой умудряются брать деньги за ее трансляцию у кабельщиков.
А давайте-ка сделаем так, чтобы Воля-Кабель не парил каналы пакетами, а зрители сами для себя решали какие им каналы смотреть. Тогда мы удидем кто есть ХУ
5846 дн. тому
Многим, напр., нах не надо ССTV4 для катайоз. Китайозам нравит - пусть они и втикают на него своими узкими оченятами)))))) Какого ху ВОЛЯ-КАБЕЛЬ всунула дерьмовое Настоящее Страшное ТВ в кинопакет, а не всутула туда же Настоящее Смешное ТВ с олигофреническим юмором, ведь найдутся майдауны, что за это будут плать вам бабло. Только не надо визжать, что НацРада во всем виновата и вам приказала так сформировать пакеы :))))) Ктому нравится ВИАСАТ СПОРТ и не нравится МЕГАСПОРТ, то пусть у него он не транслируется, а то ведб глупо покупать пакет из 6-10 каналов ради только одиного :-)) Вот это, мляха, демократично!!! Может завыть долгую и нудную песню, что Вам технические возможности не позволяют)))))))
bunny
5846 дн. тому
Присоединяюсь в другим комментариям
Такие каналы как Куй-ТБ, ТВi сейчас даже за деньги кабельщики не хотят включать. Т.к. негатив от включения таких каналов перевешивает те деньги, которые эти каналы готовы платить. Абоненты, т.е. зрители, не готовы воспринимать такой телепродукт.
Никита
5846 дн. тому
Уважаемые зрители!
Действительно, ресурс аналоговой кабельной сети ограничен. В большинстве случаев от 40 до 60 каналов, к которым Вы уже привыкли. Появляется новый канал - например, Турбюро. Что будем отключать? РТР, ТВ 1000 или Дискавери? Может, Евроспорт? Только не универсальную услугу, ни в коем случае - Интер, 1+1, СТБ, М1, Новый, ТРК Укроаина и другие украинские эфирные - это святое. Как тебе, зритель? Что вырубать будем ради Турбюро? А таких Турбюро с Куй-ТБ сейчас хоть ложкой ешь - не хочу, говорит зритель...
А что же делать? Как быть Турбюро? Его создавали для зрителя, а не для спутника. Для Турбюро есть очень приемлемый вариант - войти в цифровой пакет оператора, в цифре мало кто из операторов потребует за включение, ну разве что компенсацию на покупку оборудования для включения телеканала. И разве это не справедливо, почему кабельщик должен сам нести убытки на раскрутку нового, неизвестного канала. Но у нас все норовят проехаться за чужой счет, в основном, за счет кабельщика, да еще и НР попросить придавить. Ну, НР уже дадавилась до ручки... Боюсь, падет смертью храбрых...
Уважаемые каналы нишевые!
Обратим внимание на "героев" этой темы. Особая благодарность Княжицкому. КАк там ТВi? Договоры до конца года, если не ошибаюсь? А кто заставлял хоть один канал "оплачивать" вхождение в сеть? Никто. Наоборот, встречаются с операторами, всячески уговаривают: включите нас, пож., мы же самые-самые лучшие друзья....
О-ТВ, кошмар, разве так можно? У Вас вообще контракты до конца этого года. Ну, с активистами М1 и М2. Спасибо, друзья... Кстати, М1 в открытую признается, что не платил и не будет платить за авторские права авторам за ретрансляцию в кабеле.. Он, вишь, там не вещает, это они, злодеи кабельщики за все должны сами оплачивать. Уважаемые господа из М1 и М2? Может, будете вещать со спутника? Зачем Вам сети вообще если Вы ведете открытую враждебную политику по отношению к операторам?
Уважаемые кабельщики!
Предлагаю срочно посмотреть контракты с О-ТВ, М2, TVI. Во всех контрактах (нормальных) предупреди за тридцать дней, и - вперед, к Турбюро и Куй ТБ(к примеру). Таким образом, будет решена проблема вхождения новых нишевых каналов в сеть. Повещели маненько - и хватит, уступи место другим. По очереди.
Фома
5846 дн. тому
Кот- прав на все 100%. Не все украинское плохое: танки, например, делаем достойные и востребованные не только в Грузии. Хотя тема национальной принадлежности телеканалов - очень интересная. Какой канал считать украинским: зарегистрированный как фирма в Украине? "поднимается" ли телеканал на спутник из Украины? учредители на ...% украинские? и т.п. Во внешней торговле товар или услуга считается украинского происхождения если более 50% их стоимости имеют украинское происхождение. Но спутники вещают без таможенных границ, поэтому вопрос „национальности” телеканалов - отдельный. Но если допустить (не меняя ничего другого), что ОРТ вдруг "сделается украинским" - станет он от этого другим по популярности? или если "Автозаз" зарегистрировать в ЕС - станет от этого "запор" конкурентным? А что касается направлений оплат за контент,то у кабельщиков здесь нет "национальности" и "политики", а только экономика (в отличие от нашего государства): частотный ресурс ограничен, платежеспособность населения низкая, да и цены приподнять не дает государство (пример "Воли-кабель"), спросом пользуется ограниченное число телеканалов (их реальные рейтинги - отдельная тема), да и тех Нац. совет по ТВ пытается регулировать доступ к ним по сиюминутным политическим симпатиям/антипатиям. Как обеспечить рентабельность кабельного бизнеса в этой ситуации? - только умело балансируя на спросе/предложении и затратах/доходах, что кабельщики и пытаются делать.
ABSOLUT IGNORANCE
5846 дн. тому
Такое впечатление, что производители каналов - все сплошь циники и тупицы, а читатели "Телекритики" - представители профсоюза зрителей!!!
Затронута профессиональная проблема, мешающая развитию бизнеса и препядствующая зрителю получить выбор! А вы тут морализируете! А вам знакомы случаи, когда кабельщик у себя дома через тарелку с удовольствием смотрит новые УКРАИНСКИЕ каналы, а в сеть к себе не пускает, пока ему не заплатят??? А мне знакомы!!! Видели бы вы этих кабельщиков-динозавров, подуспокоились бы в рассуждениях о качестве контента...
Сергей
5846 дн. тому
Кот еще раз браво. Действительно с точки зрения зрителя добавить нечего. И все же. Может быть мы что-то не догоняем, но мы ни копейки не получаем ни от каких каналов. У нас все идет от абонплаты и больше ничего. Кто платит кабельщикам, подскажите. Я думаю скоро новые украинские каналы которым тяжело попасть в кабель будут обхаживать Нацраду и те снова примут мудрое решение, типа 75% в кабеле национальных каналов, остальное иностранные. У нас в стране свои правила рыночной, мировой экономики. Свои взгляды на здоровую конкуренцию и свободу всего остального. Поэтому мовникам надо поторопиться пока у кабельщиков действительно с объединением все в завале и нет единых правил защищающих их деятельность. Может вещатели назовут, кто у нас в стране повзрослому решал проблемы провайдеров. Вы ребята попробуйте посмотреть на проблему по другому. УПП. Те каналы которые входят в УПП особенно не переживают за свое наполнение качественным телепродуктом. Зато нашими сетями на рекламе делают огромные поступления. Реклама уже достала. Вот они не переживают за место под солнцем. А представьте ситуацию. УПП - нет. В сетях обязательно только госканалы, пусть будет УТ-1. Вещаете с эфира - продолжайте в том же духе. Есть желание быть в сетях - покажи товар лицом и милости просим. Может быть наше ТВ значительно прибавило бы и в качестве и в рейтинге. В сети на конкурентной основе. Любому человеку понятно, мы будем наполнять сеть только каналами которые ИНТЕРЕСНЫ людям, повторяю - за что люди ГОТОВЫ платить деньги. Пару примеров. Что можно поставить поперек Дискавери, Теленяни, Виасатовским каналам - пока ничего. Сравните Евроспорт (круглые сутки ) и наш Мегаспорт, особенно с вечерними чатами, словоблудием ниже пояса и вся страна должна это читать. Вот сейчас пишу комент и полистал каналы. На ОТV - в уголке поет песня и чат "хлопець з Тернополя познакомится для интимных отношений". Не могут люди часами смотреть как вся страна тупо не можем отгадать слово на одном из каналов УПП. Ну и ? Мы бы с огромным удовольствием убрали с десяток каналов УПП из сети. Но, увы нам до свободной страны еще далековато. Видят все , то, что делает Нацрада - незаконно и ничего проходит.
zzz
5847 дн. тому
Kot, браво!даже добавить нечего.
И действительно. делайте хороший, качественный контент. заинтересуйте кабельщика, а следовательно - зрителя и вещайте в свое удовольствие. ведь деньги на так называемый "маркетинг" можно и пустить на более нужные статьи расходов...не правда ли?:)
и хотелось бы все-таки услышать мнение кабельщиков на этот счет.а то статья какой-то неполноценной получается.
Kot
5847 дн. тому
Правильно. Показаны все точки зрения, кроме главной... - зрителя. Мы же не говорим о раздаче импортных и местных булочек изюмом. Зритель не делит пограммы на местные и другие. Он их делит на интересные и нулевые. Если интересная программа (о чудо!) местного разлива и не про политику (сори, задрали) - то зритель ее будет смотреть и с большим удовольствием. Но практика показывает, что новые украинские каналы не имеют ни интересной оригинальной концепции, ни интересного (читай - дорогого) контента, ни продуманной программной сетки.
Потому непонятно, какая преследовалась цель этой статьей?
Кабельщики плохие? Потому, что им надо собрать качественный продукт , обеспечить его доставку, продать и убедить клиента им долго и с удовольствием пользоваться (замечу, что зрителю начхать на пиплметры и рейтинги) ?
Украинские каналы плохие? Ммм - ну не все... но хотелось бы надеяться, что народ со временем и ростом конкуренции больше будет вкладывать в контент, а не в рекламу. А то как-то грустно. Честно. Как зритель говорю.
Может зритель плохой? Требовательный, избалованный, уставший, злой? Ну да. мы такие.
В общем. ТВі (если я не ошибаюсь, фильмовый канал) увы, проигрывает и новым Fox-ам, и Виасатовскому ТВ1000, и другим фильмовым каналам. Так что не надо плакаться. Работать надо.
СКОКО
5847 дн. тому
Тема не раскрыта!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
