Буде дуже великим спрощенням сказати, що війна — це стрес. Війна — це не тільки катастрофа фізичного світу, руйнування міст, сіл, шкіл, лікарень і домівок. Вона не тільки вбиває і калічить людей. Війна також — це катастрофа світу ментального.

Феноменом російського режиму й тим букетом психічних хвороб і розладів, які вразили росіян, будуть займатися цілі покоління профільних спеціалістів зі всього світу. Поговорімо краще про нас. Українці перебувають у стані постійного психологічного стресу. Військові на передовій, жителі прифронтових територій, родичі всіх, хто на фронті, біженці й просто люди, які живуть у постійному очікуванні ракетних атак чи нових підступних дій держави-терористки, — майже нікому не вдається уникнути нових випробувань для психіки, для свого мислення та світосприйняття. Під час глобальних криз, на які вплив однієї окремої людини найменший (ніхто не може виграти війну, подолати стихійне лихо чи пандемію самостійно) ментальне здоров’я людей особливо вразливе.

Що можна зробити, щоби зменшити ці ризики? Про медичні чинники нехай говорять лікарі й відповідні професіонали. Я ж хочу звернути увагу на роль медіа та лідерів думок. Саме вони все частіше замість допомоги людям уникнути цих ризиків підсилюють їх, сприяючи розгойдуванню психіки та шкодячи аудиторії безвідповідальною грою на емоціях у гонитві за рейтингами та охопленням.

Нижче — три основні види інформаційних повідомлень медіа та лідерів громадської думки, які є шкідливими для читачів і глядачів:

1. Емоційні гойдалки та клікбейт-заголовки. Усі ці «Російські війська будуть у Києві 28 лютого» (з припискою дрібними літерами, що це гіпотеза якогось ноунейма), «Україна візьме Москву вже до 9 травня» і подібне — це просте та пряме зловживання емоційним сприйняттям людей. Тепер, в умовах війни, це просто диверсія проти читачів. Бо заганяти людей у режим гойдалок від «перемога і тріумф» до «смерть і жах» — це прямо вести їх спочатку до нервового виснаження, а потім і до зриву та психічних розладів. Хтось це витримає. Але в такому режимі відсоток тих, хто збереже нормальну психіку за підсумками війни, значно знижується.
2. Езотерична «інформація». Усі ці ворожки, астрологи, експерти з усіх питань, маги, характерники та інші «кандидати» й «доктори» містичних наук. Треба знати, що це хибне знання, яке в умовах підвищеної емоційної вразливості дає людям тільки невпевненість. Воно штовхає до прийняття хибних рішень на основі сумнівних даних. Розповсюджувати таку інформацію під час війни — це ще більша безвідповідальність, ніж у мирні часи. 

3. Провокування соціальної напруги та ненависті всередині країни. Ненависть до багатих, до представників державної чи місцевої влади, до людей з окремих регіонів України, до біженців і внутрішньо переміщених осіб, до якихось «не таких» українців чи «неправильних» патріотів — це все дуже просто спровокувати невдалою або ж відверто викривленою подачею. Накладаючись на фізичну втому та психологічне виснаження, це додатково провокує агресію всередині суспільства. Накопичена агресія може впливати не тільки на психічний стан людей, але й стати каталізатором для нищівних соціальних процесів і насильства всередині країни. Що може бути ще більше на руку нашому ворогу, ніж це?

• Читайте також: Путін скоро помре? Чий буде Крим? Як астрологи та псевдоексперт Арестович маніпулюють свідомістю

Усе це постійно є в новинних стрічках, на радіо, в телевізорі чи на ютубі. Чимало українських електронних медіа, телеграм-каналів і навіть телеканалів не нехтують можливістю дешево зманіпулювати та зіграти на емоціях своєї аудиторії, користуючись вразливим станом значної кількості споживачів інформації або примітивно апелюючи до доволі збоченого (радянського) уявлення про «соціальну справедливість». Новинні стрічки багатьох медіа рясніють таким:

1. сенсаційні новини про майбутні наступи росіян чи ще не здобуті перемоги України від псевдоекспертів;
2. прогнози мольфарів і ворожок, поради визначати плани на майбутнє за допомогою тарологів та астрологів;
3. звинувачення багатих у тому, що вони багаті, ненавистю до бізнесу й тих, хто щось створює в цій країні навіть зараз. Разом із ненавистю до заможних людей з’являється ненависть до реформаторів і людей, які щось змінюють у країні;
4. суцільними спрощеннями, які значно спотворюють сутність інформації. Коли, наприклад, замість факту звинувачень когось у чомусь — медіа одразу без рішення суду «призначає» винного.

• Читайте також: Це фіаско, Влад Росс. Нездійснені прогнози «зірки» української астрології

Люди читають чи дивляться новини для того, щоби знати, що насправді відбувається. Особливо під час війни. Бо на основі цих знань люди приймають рішення, часом це питання життя та смерті. І ці рішення люди змушені приймати в умовах підвищеної емоційної напруги.

Тому на кожному журналістові, виданні та коментаторі лежить велика відповідальність. Тепер як ніколи актуальний стародавній принцип медичної етики «не нашкодь», що можна адаптувати у «не дезінформуй», «не розхитуй емоційні гойдалки», «не спрощуй, спотворюючи сутність заради хайпу».

• Читайте також: «Як футболісти після тривалої травми». Під час National Media Talk-2022 ішлося про психічне здоров'я медійників

Це про етику та відповідальність. Від «яскравих» заголовків, будь-якої антинаукової та ескапістської новини, неточної, неповної чи емоційної інформації країна та люди в ній отримують більше шкоди, ніж медіа — лайків чи переглядів.

Зараз не час змагатися у вправності продажу заголовка, не час для хайпу, закликів, поширення думок шарлатанів і шахраїв. Зараз час відповідально інформувати, писати кожну новину та кожен заголовок з усвідомленням того, що від нього буде залежати наша перемога, життя та стан людей. Тож нумо вчитися під час війни головного — відповідальності.

Фото: Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images