Хоча перші шість років людини – це шлях від немовляти до дитини, яка готова вже йти до школи. Для незалежної України шість років, особливо останні – чи не найважливіші в її історії.

Суспільному мовнику сьогодні виповнилося шість. Усі роки від народження були надзвичайно важкі для компанії. Реформа – це не завжди квіти і червоні стрічки, які перерізають під помпезну музику. Це важко, довго, іноді боляче.

За всі шість років неодноразово доводилося пояснювати важливість Суспільного мовлення для незалежної демократичної України. Шкода, що ті, хто в першу чергу мали би це зрозуміти, зокрема деякі політики, які мають бути державниками, не можуть до кінця це усвідомити. І тому часто долучаються до тих, хто критикує реформу з першого дня. Критикують, на мій погляд, з банальної причини: неможливості впливати на редакційну політику.

З моменту створення у нас не було жодного року, коли можна було би спокійно працювати, маючи повний бюджет і думаючи про розвиток. Жодного (!) року парламент нам не виділив прописані в законі 0,2% держбюджету. Це завжди було 60-70% від потреби. На 2023 рік – 30% (на понад 300 млн менше, ніж торік). І в цих умовах ми мали не просто змінити вивіску НТКУ на НСТУ, а трансформувати закостенілу державну компанію на акціонерне товариство з новою корпоративною культурою і новою редакційною політикою.

Всі ці роки нам дуже допомагали донори, дякую їм за віру і підтримку.

Окрім того, що ми лікували «хронічні хвороби» в умовах недофінансування і ковіду, ми ще примудрилися виплатити шалені борги компанії «Євроньюз», які виникли не з нашої вини. Ми наполовину скоротили штат: колись було 7,5 тисяч, зараз майже 3900. З них зараз близько 400 в простої, 87 в ЗСУ.

Всі роки були важкі, але останній – 2022-й – особливо. І те, що ми вистояли і були корисні простим людям, показало, що ми рухаємося в правильному напрямі.

З початком війни Суспільне виконувало три головних завдання:

• Забезпечувало безперебійну роботу медіакомпанії.
• Створювало умови для безпечної роботи працівників Суспільного.
• Оперативно надавало українцям перевірену інформацію всіма можливими каналами комунікації.

Нагадаю, у нас багато каналів комунікації, не тільки Перший канал. Це й телеканал «Суспільне Культура», це три загальнонаціональні канали радіо, це кілька десятків філій і потужна діджитал платформа. На них цьогоріч ми виготовили десятки тисяч годин власного контенту, але переважно завдячуючи донорським коштам.

Команда Першого телеканалу з 4 по 20 лютого 2022-го транслювала зимові Олімпійські ігри у Пекіні. Загальний хронометраж трансляцій становив понад 150 годин. Їх переглянули 13,2 млн глядачів (аудиторія 4+, уся Україна).

У лютому до повномасштабної війни проведено Національний відбір на «Євробачення-2022».

Після 24 лютого Перший став виробляти свій слот в національному марафоні «Єдині новини #UAразом».

Після повномасштабного вторгнення Росії команда Першого телеканалу висвітлювала у телемарафоні участь української команди у зимових Паралімпійських іграх-2022 та всіх наступних спортивних змаганнях, куди вирушали українські спортсмени під час війни.

У травні відбулася трансляція півфіналів та фіналу «Євробачення-2022», де переміг представник України — гурт Kalush Orchestra. У липні ЄМС, Суспільне мовлення та BBC домовилися провести «Євробачення-2023» у Великій Британії від імені України, оскільки війна завадила провести конкурс в Україні. А у грудні команда Першого телеканалу в умовах воєнного стану провела Національний відбір на «Євробачення-2023» на 90 м під землею в Київському метро.

Перший 2022-го розпочав виробництво документальних проєктів «Герої», повнометражного проєкту «Made in колись…» та ін. На замовлення Суспільного виготовлена низка чудових документальних проєктів: «Плавильний котел», «На щиті» та ін.

Журналісти-розслідувачі Суспільного, які готували документальні фільми «Буча-22», «Щоденник вцілілої» та «Записи під вишнею», передали знайдені докази воєнних злочинів у правоохоронні органи, допомагають правозахисникам документувати воєнні злочини росіян в Україні.

Через те, що Перший канал вимушений транслювати телемарафон, велика кількість його проєктів перейшли на «Суспільне Культура». Цей канал відновив самостійне мовлення з кінця березня 2022-го. За неповний рік «Суспільне Культура» окрім власних («Відсіч 10/10. Як українська культура перемагає російські ракети», «Культурний інстинкт», «Kalush Orchestra, або Як ми перестали хвилюватися і виграли Євробачення під час війни» та ін.) показав ще кілька, на мій погляд, чудових документальних проектів, виготовлених на його замовлення: «Спадок Терещенків», «У пошуках Сковороди», «Щедрик проти «русского міра», «Між крапельками» та ін.

Крім того, усі наші платформи зробили низку трансляцій та спецефірів важливих подій, що відбувалися в Україні та за її межами.

Пишаюся нашими філіями, які у воєнний рік також виробляють свій марафон і власні проєкти. Окрема подяка Координаційному центру національних спільнот за «Відтінки України. Війна» та «Межі» — цикл інформаційно-аналітичних інтерв’ю  про мультикультурність країни та згуртованість нацспільнот і корінних народів, які протистоять російській агресії.

Суспільне під час війни запустило проєкти й для найменшої аудиторії. Хто має діток, обов’язково підпишіться на ютуб-канал «Бробакс». Нещодавно Суспільне презентувало другий сезон анімаційного серіалу «Тото», який ви побачите на цьому ютуб-каналі.

А ще для українських дітей та їхніх батьків Суспільне виготовило «Хоробрі казки» — 12 історій українських родин, які делікатно пояснюють дітям нові реалії. Казки озвучують українські артисти, військові, митці, серед яких Юлія Саніна, Сергій Притула, Ірма Вітовська та ін.

Перший канал та «Українське радіо» почали мовити у відкритій незакодованій версії, ефіри стали доступними за кордоном. Відбулося значне розширення FM-мережі радіостанцій Суспільного у населених пунктах по всій Україні. «Українське радіо» запустило нові передавачі середніх хвиль для того, щоб українські новини звучали всюди. На окупованих територіях радіо Суспільного було чи не єдиним джерелом  інформації для українців. Завдяки йому люди дізнавалися про евакуаційні коридори. Як бучанка я це знаю точно.

У травні ми оновили дизайн-системи брендів. 

Голову правління Суспільного мовлення Миколу Чернотицького обрали членом Виконавчої ради Європейської мовної спілки (EBU). Дякуючи його зусиллям, призупинено членство Росії в EBU на невизначений термін.

Соціальні мережі Суспільного з початку повномасштабної війни перетнули позначку в шість мільйонів підписок.

Розпочав цілодобове супутникове мовлення телеканал «Суспільне Новини», на якому виходять щоденний 12-годинний прямоефірний проєкт «Суспільне. Спротив» та загальнонаціональний марафон «Єдині новини #UAразом». 

У грудні 2022 року Суспільне та дослідницька компанія Gradus Research (дякуємо шведським платникам податків))) провели дослідження «Барометр довіри до новин». Це вже останні дві хвилі дослідження, попередні чотири були у липні й у серпні. На тлі падіння частки загальнонаціонального телебачення як джерела новин, Перший канал і всі решта наших платформ значно покращили свої рейтингові показники.

Довіра до новин Суспільного стабільно висока – 84% декларують, що довіряють нашим новинам. І це для нас дуже важливо!

Торік 19 січня ми вперше провели захід «Суспільний код», на якому колектив Суспільного мовника відзначив своїх найпрофесійніших колег у різних номінаціях. Це було по родинному тепло в Будинку звукозапису «Українського радіо». Отримати відзнаку від колег, на мій погляд, набагато престижніше, ніж грамоту від влади.

Цьогоріч «Суспільний код» через війну відбудеться в зум-форматі. І до десятків різних професійних нагород, які отримали проекти Суспільного 2022-го, додадуться відзнаки нашим працівникам від їх колег. Вони того варті! І слава ЗСУ, що нам це все вдалося зробити! Переможемо!

Фото: Суспільне мовлення