Як російські журналісти виносять для себе вигоду з війни в Україні

Як російські журналісти виносять для себе вигоду з війни в Україні

26 Жовтня 2022
1492
26 Жовтня 2022
18:30

Як російські журналісти виносять для себе вигоду з війни в Україні

Ніна Кур’ята
журналістка, редакторка, медіатренерка
1492
Тут буде довгий пост про те, як я сьогодні слухала промову нобелівського лауреата Дмітрія Муратова. І дуже, дуже розізлилася. І хочу її тут проаналізувати для вас.
Як російські журналісти виносять для себе вигоду з війни в Україні
Як російські журналісти виносять для себе вигоду з війни в Україні

Ця промова була виголошена на початку конференції Trust, організованої Reuters, де в залі сиділо близько 500 людей, і Муратов виступав одразу ж після СЕО, і промова його мала статус key note.

Я буду його цитувати (я записувала) і коментувати по ходу.

Ось початок спіча:

«Я не успел подготовиться, как следует, так как очень много процессов происходит в России и вокруг нее».

— Розумієте? «В России и вокруг нее». Росієцентричне мислення, як воно є – головна тут Росія, але в той же час не будемо заглиблюватись, що ж там таке відбувається довкола неї, і не будемо уточнювати, хто ж це все робить.

«Людей погнали на фронт»

— хто погнав? Яких людей? Уж нє тєх лі, хто в масі своїй радів, коли путінська армія 24 лютого вторглася в Україну? Уж нє тєх лі людей, які масово радіють в Телеграмі, коли бачать новини про нові бомбарджування і жертви?

«Тот ад, который можно называть специальной военной операцие»

— браво, Нобелівський лауреате, браво. Якщо оперувати путінським словником - тільки так «независимая пресса» може перемогти кривавий режим. І тільки в дозволених рамках. Так победим.

«Все, что происходит в Европе, напрямую связано с гонениями в России прессы, независимой от государства»

— тут взагалі все прекрасно. Ні слова про те, що в Україні іде кровопролитна війна, щось там аморфне «происходит в Европе», але винні в цьому ті, хто допустили «гонения» на пресу в Росії. Таку незалежну, що всі попередні 8,5 років слухняно називала анексію Криму «присоединением», підтримуваних Росією сепаратистів – «повстанцами», а тепер дивується, що не можна називати війну війною.

А тепер увага:

«Нужно оказать журналистам помощь, они живут вдали от Родины. Они работают для российской аудитории», - сказав Муратов. При згадці про цю аудиторію я згадала фото іранських і російських протестів в Берліні. скільки людей налічує ця аудиторія?

Потім Дмітрій Муратов дістав з кишені редакційне посвідчення, яке виглядало як нове, розгорнув його на камеру і сказав: "У меня в кармане лежит удостоверение Анны Политковской". Я ще сподівалася, що він тут скаже щось про те, хто її убив і якось зв'яже це зі смертями журналістів по всьому світу чи щось таке. Но нєт.

«Нужно создать серьезный международный фонд – совершенно прозрачный, конечно, – чтобы поддержать журналистов в изгнании. Фонд имени Анны Политковской. Чтобы они делали репортажи, расследование, документальные фильмы... Антропологические исследования, если хотите...»

Ось так. Російські опозиційні журналісти, які за минулих 30, 20, та навіть 8 років не спромоглися донести до своєї аудиторії те, що анексувати чужі території (починаючи від Абхазії і Північної Осетії і закінчуючи Кримом) не можна, що це - порушення міжнародного права, малювали Крим як частину Росії на мапах, а потім виїхали в Європу, тепер вимагають у заходу фінансової підтримки. І я думаю, їм її дадуть, бо ж треба підтримувати «независимую прессу».

Муратов ще згадував ув'язненого в Росії журналіста Івана Сафронова. А я згадала, як на міжнародній конференції журналістів-розслідувачів я модерувала сесію, де були і російські, і білоруські журналісти, що залишили свої країни черезх політчні переслідування, і там ішлося про більш ніж 30 журналістів, ув'язнених в Білорусі. Я згадала минулорічний Львівський медіафорум, де був цілий білоруський потік, і як всі ці журналісти вибігли після промови Франака вячорки в кулуари і плакали, бо вони виїхали в Польщу чи Литву, а їхні колеги сиділи в тюрмі. Хтось знає, чи є десь міжнародний фонд підтримки білоруських журналістів? Ні, я знаю, які міжнародні організації їх підтримують, але це – окремі грантові програми, але отак, щоб фонд, імені якогось визначного журналіста, щоб конкретно і тільки для них?

Муратов сказав, що російські журналісти зараз «вдали от родины». Але вони виїхали, скоріш за все, сплановано і комфортно, а не так, як виїжджали українці під бомбардуваннями і обстрілами. Я пишу ці рядки теж «вдали от родины», але мені ще дуже пощастило – будучи під «гуманітарним захистом», я маю роботу. А скільки українських журналістів її втратили навіть у своїй країні? Скільки пішли на фронт? Скільки українських журналісток виїхало за кордон з дітьми і не має роботи, живучи життям біженців – у спонсорів, на соцвиплати? Не маючи за кордоном права на професію, просто тому, що так склалися обставини? Де фонд підтримки українських журналістів? Хтось із нас, українців, колись про це просив? (Так, я знаю, що є організації, які займаються релокейтом і підтримкою медіа і журналістів, але це, знов-таки, грантові проекти, на які треба подаватися і які колись закінчаться. А отак, щоб прямо окремий фонд для українських журналістів, які не просто «вдали от родины», а ще й безробітні, біженці чи переселенці?).

Ах да, слово «Україна» прозвучало один раз - в пасажі «если Украина будет продолжать сражаться за присоединенные в ходе этого референдума Херсонскую и Запорожскую области». Саме «присоединенные», не «аннексированные», і просто «референдума». Не «нелегального», не «незаконного», а просто «этого».

Підсумовуючи все написане:

— все, про що був цей виступ – це підтримка російських журналістів

— термінологія виступу - така, як дозволено режимом (хоча це не була публікація в Росії). Чи можна це тоді вважати опозиційною журналістикою? (у «новой газеты» є сайт «Новая газета. Европа», вже там точно можна називати речі своїми іменами - то чому в спічі не можна?)

— наша боротьба – тільки наша (так, з матеріальною підтримкою союзників, але тільки наша)

— дивіденди (так, виявляється, від війни теж бувають дивіденди) - того, хто перший встав і голосніше поскаржився. Сьогодні це виявився Дмітрій Муратов, а завтра – це можуть бути ті російські журналісти, які хочуть жити в Європі і робити «антропологические исследования, если хотите».

— європейцям дуже важливо підтримувати всіх, хто типу бореться з режимами (додумайте самі). можете не сумніватися, що кілька наступних спікерів найвищого міжнародного рівня назвали Дмітрія і його спіч «great».

Я знаю особисто багато російських журналістів, дійсно хороших, моїх колишніх колег. Тих, хто зараз за кордоном теж. Але в мене все одно не вміщається в голові, що громадяни країни-агресора мімікрують під жертв війни, яку і розпочала їхня країна. Щось тут неправильно.

(Окремо хочу сказати, що є росіяни, які дійсно допомагають українцям, і допомагали або хотіли допомогти мені теж, але вони роблять це тихо, щиро, не афішуючи, не корчать із себе жертв режиму і не просять створити фонд і підтримувати їх фінансово).

Мені прийшли в голову рядки Шевченка «а на Січі мудрий німець картопельку садить». Наша війна – це наша Січ, а хто яку з неї винесе «картопельку» - та всі, кому не лінь. Такі діла.

Оригінал публікації за посиланням

Фото: Mattias Tammet/Vabariigi Presidendi Kantsele

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1492
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду