Про що я мрію в 2019 році?

Про що я мрію в 2019 році?

17 Січня 2019
1859
17 Січня 2019
11:21

Про що я мрію в 2019 році?

Ніна Кур’ята
журналістка, редакторка, медіатренерка
1859
Це навіть не мрія, а список цілком реальних і досяжних побажань до колег по цеху — до кожного окремо (й до себе теж) і до всього цеху загалом.
Про що я мрію в 2019 році?
Про що я мрію в 2019 році?

9 січня «Детектор медіа» опублікував текст Отара Довженка «Ти не один. Або як захистити професію». Спочатку матеріал мав авторську назву «Про що я мрію у 2019 році». Наталія Лигачова, представляючи колонку Отара у Фейсбуку, написала про це. Виявилося, що колегам теж хочеться поділитися власними мріями щодо нашої професії. Першою на нашу пропозицію продовжити дискусію відгукнулася Ніна Кур’ята, головна редакторка «ВВС News Україна».

Чекаємо на реакцію інших колег, нагадуючи, що більш далекосяжною нашою метою є створення журналістсько-медійного руху, який допоможе працювати чесно тим, хто цього хоче.

У мене, як говорив один відомий діяч, є мрія. І вона не полишає мене не тільки у 2019 році, а й протягом усіх майже 15 років роботи в журналістиці.

Це навіть не мрія, а список цілком реальних і досяжних побажань до колег по цеху — до кожного окремо (й до себе теж) і до всього цеху загалом.

Я мрію, щоби кожен журналіст, перед тим, як публікувати якусь інформацію, перевірив її у першоджерелі. Особливо це стосується передруків з інших видань, які, у свою чергу, посилаються ще на інші видання. Інколи досить просто «проклікати» на три-чотири посилання вглиб — і от уже ми бачимо геть іншу картину й інші дані. Не завжди такі, як нам обіцяв яскравий заголовок. Чи є там новина? Не завжди. Чи втратимо ми трафік, якщо не напишемо цю новину? Можливо. Чи збережемо репутацію такого медіа, якому можна довіряти? Так.

Якщо застосовувати ці нехитрі правила — публікувати інформацію з першоджерел, правильно її зрозумівши і не перекрутивши, а також завжди перевіряти інформацію — нам буде легше боротися з таким явищем, як фейки. Бо фейки не мають під собою правдивої основи.

Я мрію, щоб за кожним гучним обвинуваченням будь-кого в будь-чому слідувало намагання взяти реакцію обвинувачуваної сторони. Адже це логічно.

Я мрію, щоб у висвітленні кожного конфлікту справді подавалися позиції всіх задіяних у ньому сторін. Тому що ЗМІ — це не про те, щоб «годувати» читача / глядача / слухача / користувача виключно тією інформацією, яка мила його серцю, а про те, щоб максимально повно подавати інформацію про події і явища. Максимально наближено до того, що відбувається в реалі. Інакше ми будемо плодити різні «бульбашки», всередині яких існують різні реальності, і при зіткненні між собою люди з різних «бульбашок» щиро не розумітимуть, як можуть існувати люди з протилежними поглядами. А вони просто сидять поруч і дивляться інший телеканал або читають інший сайт.

До речі, якщо ви поділяєте ці прості й очевидні принципи роботи з інформацією — вітаю, ви поділяєте Редакційні стандарти ВВС. Однак не обов’язково бути ВВС, щоби публікувати перевірену інформацію і збирати реакцію всіх сторін на важливі події.

Я мрію, щоб усі журналісти України були офіційно працевлаштовані, з офіційно визначеною зарплатою. Тоді вони будуть захищені від фінансового свавілля роботодавців — особливо на момент скорочення чи звільнення. Від зміцнення статусу журналістів виграє й весь медіаринок у цілому, а ще це сприятиме безпристрасному проведенню журналістських розслідувань.

Я мрію, щоб український ринок медіареклами розвинувся настільки, щоб медіа стали не інструментом втілення інтересів їхніх власників, а успішним бізнесом. Щоб редакція й відділ продажів реклами жодним чином не перетиналися по роботі і щоб обсяг проданої реклами прямо пропорційно залежав від аудиторії ЗМІ. А аудиторія шукала б таке висвітлення новин, яке не фокусувалось би на одному й тому самому бізнесмені, політику чи партії, а являло би собою неупереджену картину подій.

Я мрію про те, щоб державні органи та інші структури, що становлять суспільний інтерес, вчасно й повно відповідали на запити журналістів, демонструючи тим самим свою прозорість.

Я мрію, щоб у кожного українського журналіста міцніло право голосу перед медіавласником та репутація перед аудиторією. Наша професія — одна з найбільш стресових, динамічних та непередбачуваних. І всі ми хочемо служити їй із честю.

Із чого ж почати? Кожній стороні цього процесу — із себе. Журналістам — якісно перевіряти й неупереджено подавати інформацію. Медіавласникам — грати за чесними правилами на ринку праці. Аудиторії — підвищувати свою медіаграмотність. І тоді до будь-яких виборів чи інших важливих подій медіаринок буде готовий на високому професійному рівні.

Фото: magdalenabibikwesterlund.com

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1859
Читайте також
22.02.2019 13:00
Олексій Мацука
для «Детектора медіа»
1 863
22.01.2019 12:00
Екатерина Сергацкова
для «Детектора медіа»
3 903
09.11.2018 12:30
Сергій Гузь
для «Детектора медіа»
1 285
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду