Спільний телемарафон «Єдині новини» триває вже понад пів року. Чи залишається він актуальним для глядачів, чи задовольняє їхні потреби? Точні відповіді на ці питання ми могли б отримати за допомогою телевимірювань, але вони припинилися ще в кінці березня. Періодично в медіа з’являються результати соціологічних опитувань, у яких ідеться про рівень довіри суспільства до марафону як джерела інформації, однак це не те саме, що вимірювання частки аудиторії. Певні уявлення про динаміку глядацького інтересу марафону можна скласти з доступних нам даних — показників телеперегляду ОТТ-платформ. Звісно, не всі дані збираються, але якщо дивитися не на абсолютні показники, а саме на динаміку, можна констатувати падіння інтересу глядачів ОТТ до перегляду марафону. Якщо взяти усереднені дані «Київстар-ТВ», «Ланет-ТВ», «Волі» та «Тріолана» у червні 2022 року за 100 %, то бачимо, що в серпні порівняно з червнем перегляд марафону знизився на 21 %.

Наша дослідницька команда методом онлайн-анкетування провела коротке опитування як простих глядачів (756 респондентів), так і людей, які працюють у медіа (89 респондентів), аби порівняти, як думки медійників про марафон відрізняються від думки глядачів. Анкета залишається доступною — долучайтесь.

Завдання дослідження було максимально комфортно для глядачів зафіксувати, як вони сприймають марафон і описують найпростішими словами:

Респонденти не обирали зі списку, що саме їм підходить, а оцінювали кожну тезу окремо. Таким чином вплив списку альтернатив був зменшений, і вони могли сфокусуватися на тезах, які ми зібрали під час фокус-груп, коли обговорювали спільний телемарафон.

Ось деякі висновки.

Глядачі менше думають про марафон, ніж медійники. А медійники, своєю чергою, вважають себе більш поінформованими про марафон у порівнянні з іншими глядачами. 87% медійників обрали варіант «керується Офісом президента», тоді як серед звичайних глядачів із цим твердженням погодились тільки 25%.

Медійники сміливіше стверджують, що перестали дивитися марафон. Троє з чотирьох опитаних медійників обрали цей варіант, тоді як серед решти глядачів — трохи менше половини. Хоча твердження «ніколи не дивився» підтримала більш-менш співмірна частка обох груп — 20% і 15% відповідно.

Медійники більше погоджуються з тезою, що марафон займається державною пропагандою, — 95% обрали цей варіант, тоді як серед решти глядачів цей показник — 77%.

Із тим, що марафон втратив актуальність, погодилися близько двох третин обох опитаних груп.

За тим самим принципом ми запитали, як глядачі й медійники оцінюють канали, які транслюють марафон. Йдеться не про конкретні бренди каналів, а про оцінку — якими глядачі бачать ці канали:

Для пересічних глядачів ключовою оцінкою є «державні канали», тоді як медійники більше згодні з тезою «провідні». Фактично серед каналів, які транслюють марафон, абсолютна більшість — не державні, а приватні й суспільні.

Цікаво, що 75% пересічних глядачів називають ці канали державними, але лише 55% вважають, що вони працюють на владу. Це підказує нам, що люди не ототожнюють державу і владу. Медійники натомість значно охочіше оцінюють ці канали як такі, що працюють на владу. Також бачимо, що лише 25% глядачів і 11% медійників вважають ці канали незалежними (ми не уточнювали в запитанні, від кого).

У кожному опитуванні ми стараємося ставити альтернативи, які не мають сенсу, для перевірки точності даних. У цьому випадку це п’ятий пункт. Він набрав 2-3%, й це радше наслідок неуважності респондентів. Це нормально.

Також ми запитали, до яких джерел респонденти передусім звертаються, коли трапляється щось важливе. Обрати можна було тільки один варіант відповіді.

Цікавою є різниця між медійниками і глядачами — перші зовсім не використовують вайбер як джерело інформації, серед других 10% в першу чергу звертаються саме до цього джерела. На першому місці в обох груп — телеграм-канали.

Кожен п’ятий опитаний глядач звертається передусім до телевізійних каналів. Проте в реальності цей показник може бути більшим, бо метод збору даних передбачав використання інтернету. На це слід зважати також, коли ми бачимо результати будь-яких онлайн-опитувань, — вочевидь вони не охоплюють людей, які не мають доступу до інтернету. Точнішими були б результати, якби ми використали метод, де всі мають змогу потрапити до вибірки — наприклад, телефонне опитування.

І наостанок ми запитали в обох груп: наскільки ви зараз стежите за новинами?

Показники майже однакові: медійники — 78%, глядачі — 79%. Отже, чи близькі ви до медіа, чи далекі, але рівень інтересу до новин дуже високий. І його варто задовольняти різними джерелами.

Колаж: Інеса Білюк, Львівський медіафорум