Спочатку такі «зелені виборці» - які ніколи не ходили на жодні вибори - з'явилися у Великій Британії саме під час референдуму про вихід з ЄС, який отримав назву Brexit. Так, «з'явилися», адже для системної політичної еліти Британії їх не існувало. Але «несистемні» їх розшукали через соцмережі. І саме їх поява схилила терези суспільної думки на користь Брекзіту.

Залучення до таргетованої реклами в соцмережах «зелених виборців», маніпулятивна риторика команди «брекзетерів», використання новітніх IT-технологій - все це разом призвело до феномену перемоги прибічників Брекзіту, хоча спочатку їх позиції в королівстві були дуже хиткими.

Про хитросплетіння підготовки до референдуму з питання виходу Британії з ЄС розказує фільм «Brexit: The Uncivil War» з Камбербетчем в головній ролі. Зазвичай, назву цього фільму скорочують до «Брекзіт» і це не правильно. Адже у другій частині назви криється діагноз цього суспільного феномену – «Не громадянська війна». Такий собі неологізм, якому ближче тлумачення "холодної фази громадянської війни", що виникло в англійському суспільстві.

Тепер і в Україні ми можемо спостерігати свою «The Uncivil War», яку здійняла передвиборча хвиля президентських перегонів-2019. З боку "зеленої команди" - це було нищівне цунамі, яке характеризувалося несистемністю та алогічністю. І в цьому стратеги українських «зелених виборців» були дуже схожі на авторів стратегії Брекзіту.

А ось з боку команди діючого голови держави суспільство відчуло потужний, але дуже передбачуваний, а тому й зовсім безпечний для їх опонентів шторм. Шторм, навіть самий шалений, можна перемогти, якщо заховатися в спокійній гавані. А врятуватися від цунамі навпаки можна лише у відкритому океані, адже перебування у затишній гавані призведе до смертельного результату. Так воно й вийшло. І «несистемні» перемогли.

Такого не може бути, бо не може бути ніколи,- саме так думали поважні лондонські політики про авторів стратегії Брекзіту. З них сміялися та не брали до уваги. І дарма. Адже окрім власних наробок Доміника Камінгса, якого вважають ідейним натхненником Брекзіту, в нього був ще джокер в рукаві. І саме цей "джокер" наразі вивчається спеціальною парламентською комісією в Лондоні, бо Камінгсу закидають маніпуляції суспільною думкою під час підготовки до Брекзіту і... зв'язки з російською розвідкою.

Розробники мережевої стратегії роботи з виборцями для Брекзіту з Legatum Institute після референдуму отримали від бізнесу багатомільйонні контракти. Це, звісно, «плюс». Але теж, як і Камінгс, потрапили під ковпак англійських спецслужб, які підозрюють Legatum Institute в співпраці з путінською розвідкою. І це ганебний «мінус».

Гібридна війна... Гібридний референдум... Гібридні вибори. І всі ці процеси мають однакове тавро: «Зроблено в РФ».

…А фільм "Брекзіт" подивіться. Він дійсно цікавий. І повчальний. Адже процес підготовки передвиборчої перемоги може вийти з-під контролю. І тоді наслідки стануть непередбачуваними для країни, а "перемога" перетвориться на нищівну поразку для всіх.