Інформація про майбутню появу на телеканалі «1+1» Оксани Марченко, дружини кума Путіна Віктора Медведчука, викликала гучний резонанс. Фейсбучна спільнота кілька днів обговорювала заяву з цього приводу колективу Телевізійної служби новин (ТСН), в якій критикувалося це рішення каналу «1+1». Генеральний директор «плюсів» Олександр Ткаченко заявив, що ведучих запрошують безвідносно до їхніх політичних поглядів.

Тим часом, поява на «плюсах» дружини одіозного кулуарного політика може бути ще одним знаком того, що власник телеканалу Ігор Коломойський переорієнтовується у своїх геополітичних симпатіях. Принаймні є чимало підстав для таких припущень.

«Ми, журналісти Телевізійної служби новин, – сказано в заяві, – дізналися про те, що в найближчому сезоні шоу «Танці з зірками» на «1+1» може взяти участь Оксана Марченко. Ми не поділяємо це рішення керівництва каналу і засуджуємо появу в телевізійному ефірі особи, яку пов’язують близькі стосунки з президентом Російської Федерації Путіним. Чоловік Марченко, Віктор Медведчук, неодноразово робив проросійські заяви, зокрема, нібито про те, що в Україні триває не зовнішня агресія, а громадянська війна. Подружжя жодного разу за роки війни не засудило російську агресію на Донбасі та анексію Криму».

Автори заяви зазначили: «Як колектив ТСН, ми не можемо вплинути на інший проект каналу, але залишаємо за собою право публічно висловлювати свою позицію щодо цієї ситуації і хочемо запевнити, що рішення каналу «1+1» не позначиться на редакційній політиці Телевізійної служби новин».

Гендиректор Олександр Ткаченко заявив, що журналісти мають право висловлювати свою думку в тому числі і з приводу рішень каналу. «Проте, хотів би відзначити, що в проекті «Танці з зірками» беруть участь найяскравіші зірки українського шоу-бізнесу, незалежно від своїх політичних поглядів і переконань. Як показують результати досліджень, серед тих, кого було б цікаво побачити глядачам на паркеті – в тому числі, і Оксана Марченко. Впевнені, серед 14 пар учасників кожен зможе знайти собі фаворитів».

Журналісти «плюсів» 2004 року завоювали репутацію чи не найактивніших борців проти цензури. У жовтні майже чотирнадцять років тому Юлія Бориско, ведуча «Сніданку з 1+1» залишила своє робочу місце  у прямому ефірі. Після того ще семеро журналістів залишили свої робочі місця. Тоді вони оприлюднили заяву.

«Ми відмовляємося брати участь у інформаційній війні, – було сказано у їхній заяві, – Цю війну влада розв'язала проти власного народу, намагаючись перемогти на президентських виборах шляхом залякування та сили. Ми звільняємося з 1+1 після цілої серії тривалих, але невдалих переговорів із керівництвом ТСН. Ми підписалися після того, як провалилися всі спроби відмовитися від політики темників та цензури. Ми визнаємо, що за нинішніх умов ми не можемо професійно виконувати свої обов'язки та подавати суспільству правдиву інформацію».

Цим подіям передувала заява кількох десятків журналістів різних медіа з протестами проти цензури. До речі, одним з інструментів тодішньої цензури були так звані темники – інструкції для провідних ЗМІ як висвітлювати ті чи інші події. Їх пов’язували з тодішнім головою президентської адміністрації Віктором Медведчуком.

Згадана вище заява стала початком журналістської революції з протестами проти цензури. Вона передувала Помаранчевій революції, коли громадяни вийшли на масові протести і не допустили фальсифікації виборів на користь вже одіозного на той час Віктора Януковича.

Звісно, подальші події покажуть, чи сьогоднішній колектив ТСН налаштований так само рішуче, як його попередники 2004 року. Фейсбучні критики висловлювали міркування, що така заява узгоджена з власником каналу і його керівництвом.

Така версія має право на життя. Вона підкріплюється тим, що гендиректор Ткаченко продемонстрував небачений досі демократизм і лояльність до іншої думки своїх підлеглих. Очевидно, що, коли він заводить мову в цій ситуації про інші політичні переконання Марченко, то це відверте лукавство. Бо «інші погляди» зводяться до активної проросійської і антиукраїнської активності її чоловіка. Вдавати нерозуміння цього можна за умови, коли присутній якийсь кулуарний інтерес. Отож, що за цим може стояти?

Коломойський не так давно привернув до себе увагу пом’якшенням своєї риторики щодо Путіна. 2014 року він, будучи головою Дніпропетровської ОДА, назвав президента РФ низькорослим шизофреніком. У травні цього року він у інтерв’ю DW заявив, що в першу чергу мова ішла про Януковича. Можливо, Януковича і можна назвати шизофреніком, але аж ніяк не низькорослим. Тож, важко повірити у те, що Коломойський сказав правду про свою колишню заяву. Не виключено, він дає зрозуміти, що не проти пом’якшення відносин з прокремлівськими кандидатами, а через них і з самим Кремлем.

У тому ж інтерв’ю олігарх сказав, що ні за яких обставин не підтримуватиме діючого президента України Петра Порошенка. Певне, він не може пробачити йому усунення від контролю над «Укрнафтою» та арешт активів за кордоном його і його партнера Боголюбова. Він висловив свою симпатію до Юлії Тимошенко, яка у своїх заявах робить акцент на тому, що підтримання війни вигідне Петру Порошенку і жодним словом при цьому не згадує Путіна.

Коломойський не оригінальний серед олігархів і завжди розкладає яйця у різні кошики. Зважаючи на те, що Медведчук почав активно цитуватися рядом орієнтованих на Росію засобів масової інформації, висловлюється припущення, що кум Путіна має намір повернутися до публічної політики. Чи можна виключати, що і з ним власник «плюсів» прагне встановити приязні стосунки? Чи не тому дружина кума Путіна стане учасницею передачі на каналі олігарха?

Така різка зміна політики «плюсів» не може залишитися поза увагою глядачів і експертів. Це може позначитися на довірі до каналу, який, як відзначалося у заяві колективу ТСН, завжди займав проукраїнську позицію. Тож не можна виключати, що для збереження іміджу телеканалу його власник і керівництво лояльно поставилися до несподіваного вільнодумства колективу ТСН.

Однак, не лише поява Марченко в ефірі «плюсів» мала б дати підстави для протестів колективу ТСН. Програма «Гроші» і її ведучий Олександр Дубинський займаються відвертим мочиловом Порошенка і близьких до нього людей, наприклад, міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Ніхто не може заборонити критикувати владу. Але «Гроші» це роблять упереджено, висмоктуючи підстави для критики з пальця. Тут можна знайти докладний аналіз деяких випусків «Грошей».

Чому колектив ТСН не висловився з приводу відвертих порушень журналістських стандартів в цьому випадку – лишається тільки здогадуватися. Втім, повторюся: серйозність намірів журналістів ТСН боротися проти гіпотетичного перетворення каналу на проросійський рупор покаже час. Набираємося терпіння.

Фото: прес-служба «1+1»