Лялька Павловського розпочала атомну війну
… це вже не просто «інформаційні спецоперації». На сайті кремлівського ідеолога лежить план ядерного знищення України.
Другий вибух над Припяттю
Почну без преамбули – одразу з «амбули». 21 квітня 2008 року на інтернет-ресурсі «Русский журнал» з’явився матеріал Ігоря Джадана «Операция «Механический апельсин». Якщо без реверансів, це – сценарій розчленування України та знищення її як держави за допомогою превентивного збройного нападу. План включає програму-мінімум, програму-оптимум та програму-максимум. Причина для війни з Україною, на думку автора, така:
«Этнические чистки русских на Украине станут неизбежными с момента, когда «оранжевые» почувствуют, что Запад связан соответствующей статьей Атлантического договора, предписывающей автоматическое вмешательство на стороне страны – члена НАТО».
Отже, діяти треба негайно, поки Україна ще не в НАТО. Мінімум Ігоря Джадана – захоплення Криму.
«Россия проводит десантную операцию силами морской пехоты по занятию ключевых элементов инфраструктуры Крыма: аэродромов, портов, дорожных узлов. Украинские части в Крыму прямой атаке не подвергаются, если только не оказывают сопротивление. Вследствие колебаний киевского руководства серьезное сопротивление при данном сценарии исключено. Единственной сухопутной силой, сопротивление которой ожидаемо, является элитный украинский отдельный батальон морской пехоты войск Береговой обороны Украины, расквартированный в Феодосии. Этим, впрочем, и ограничиваются силы морской пехоты этого государства. Еще возможны отдельные перестрелки на море и редкая стрельба по российским военным самолетам».
Інший, розширений варіант – «Бело-голубая Русь».
«При более широком варианте зоной вмешательства становится весь юго-восток Украины, включая Крым, причерноморские территории (Новороссия), Донбасс, Харьков, Днепропетровск. Это так называемые «бело-голубые», русскоязычные территории, население которых устойчиво голосует против русофобских партий. Этническая самоидентификация части населения тут до конца пока не определена, однако практически все население без исключения относится к России положительно».
Автор перераховує українські частини, що можуть зашкодити переможному маршу російських військ, та вказує, яким чином їх нейтралізувати.
«Операция может начаться с разгрома украинского флота ударами с воздуха и противокорабельными ракетами и захвата мест его базирования в Одессе, Очакове, Черноморском, Новоозерном, Николаеве, Евпатории и Феодосии… Окончательно целью движения моторизованных и танковых частей является выход к границам Приднестровской республики у Первомайска… Здесь главной задачей является быстрый охват городов и окружение разрозненных частей украинской армии, которые, будучи сформированными в основном из русскоязычных, вероятнее всего, не окажут серьезного сопротивления, если потеряют сухопутную связь с центром. Вообще, главные бои с сохранившими верность Киеву «оранжевыми» частями ожидаются в районе Одессы и Николаева, поскольку для украинских атлантистов и их хозяев наиболее ценным приобретением является выход к Черному морю».
Далі фантазія автора припускає, що у конфлікт можуть втрутитися інші європейські держави.
«На этом участке театра военных действий можно ждать и появления союзных «добровольческих» или даже регулярных частей таких стран атлантического блока, как Польша и Румыния . В этом случае можно было бы говорить об эскалации конфликта. Впрочем, России есть чем ответить на подобную эскалацию: формально не провоцируя НАТО на прямое вмешательство ударами по территории натовских стран, Россия может начать действия против судов этих стран в Черном и Балтийском морях, например, задерживая и интернируя их «до выяснения всех обстоятельств». Такие действия не имели бы прямой военной ценности, однако они показали бы решимость России и еще больше напугали бы такие страны, как Германия и Франция».
І, нарешті, програма-максимум – «возвращение «матери городов».
«Реализация такого сценария, естественно, потребует более высокую цену, однако она имеет свои преимущества: Россия возвращает себе контроль над старейшим центром русской духовности и государственности… В тот момент, когда противная сторона поймет, что целью наступления является Киев, наверняка все верные «оранжевому» руководству силы будут отведены к столице и в случае чего все основные бои развернутся на ее подступах. В этом случае возможна крайняя радикализация действий с обеих сторон. Целью сухопутных мобильных соединений и воздушных армий в таком случае станет поскорее отрезать Киев от коммуникаций, связывающих город с западными областями, чтобы не допустить наводнения города танкоопасной живой силой в лице западноукраинского ополчения и затягивания городских боев».
«Радикалізація» передбачає й таке.
«Демонстрационный воздушный ядерный удар в стратосфере в районе южной части Припятских болот, произведенный ночью, чрезвычайно помог бы в этом случае. Он не нанес бы существенного ущерба, если не считать выведение из строя линий электропередач и электрических приборов в радиусе 100 км. Но зато он был бы виден в ненавидящем «москалей» Львове и даже в Польше. Он сразу отрезвил бы горячие головы, ясно продемонстрировав нешуточную решимость Кремля».
«Это не провокация, это – война!..»
Якщо відкинути емоції та подивитися на цю писанину тверезо, то помітно, що створив її пасіонарний профан, знайомий з військовим мистецтвом на рівні букваря. Ігор Джадан погано уявляє, що таке стратегічне розгортання військ, скільки часу потрібно на зосередження ударного угруповання біля кордонів сусідньої держави і як швидко це розгортання стане відоме світові через систему тотального супутникового контролю. Деякі пасажі наївні до комічного: «Особое место в операции займет молниеносный захват Киевской Лавры и удержание ее до прибытия основных сил. Части спецназначения, предназначенные для этой операции, должны быть готовыми некоторое время действовать в полном окружении».
Але нагадую: це не просто шизоїд, який щось там шкрябає на маргінальних форумах або у livejournal; це – автор сайту, офіційним головредом якого є Гліб Павловський, один з голових архітекторів путінсько-медвєдєвської Росії.
Знову закликаю побороти емоції. Забудьте, що стаття із закликом повторити Чорнобиль «у стратосфері» вийшла напередодні річниці національної трагедії; не звертайте уваги, що публічне вербальне знищення України відбулося на другий день після дня народження Адольфа Гітлера і дивним чином збіглося з появою лялькового «Адіка». Просто подумайте: для чого це зроблено?
Звичайно ж, для поширення скандалу, що має: а) внутрішньо мобілізувати російського читача, а українського – призвести до паніки та сум’яття; б) різко загострити стосунки між двома країнами у період передачі влади у Росії; в) продемонструвати, що Медвєдєв для усіляких там «русофобських режимів» – це той самий Путін, тільки рішучіший та страшніший. І з великою ймовірністю можна припустити, що цього буде досягнуто. Або вже досягнуто.
Образно кажучи, 21 квітня плавно перетекло у 22 червня. Україну бомбардують з важких ідеологічних ракетоносців – звичайно ж , без оголошення війни. А що Україна?
Ні, сказати, що вона зовсім не опирається – не можна. Були ноти МЗС – щоправда, через інші причини. Було засідання РНБОУ, на якому постановили «посилити забезпечення безпеки, що убезпечить…». Щойно з’явилася заява працівників культури, які закликають Ющенка, Тимошенко та Яценюка якось там вичистити Інтернет… Тобто, на голову падають бомби, а наша держава мужньо відстрілюється з «трьохлінійки».
«Просьба не игнорировать!!!»
Ми живемо у специфічній країні. Настільки миролюбній, що сама лише гіпотетична можливість війни з кимось викликає у військового керівництва сором’язливу усмішку та почервоніння обличчя. Війна з Росією, Білоруссю, Молдовою, ба навіть Польщею, Словаччиною, Угорщиною чи Румунією просто не вкладається в українській голові – ані в цивільній, ані у військовій. Але, як бачимо, війна прекрасно вкладається у деяких головах, що мешкають у напрямку норд-ост.
Наша країна свідомо і наполегливо позбувається армії. Пацифістське самозречення дійшло до того, що сьогодні у маленької Білорусі бойових танків утричі більше, ніж їх має велика і, як ми звикли думати, сильна Україна. Сьогодні ніхто не скаже напевно, чи піде Чорноморський флот Росії із Севастополя 2017 року. І ніхто не може гарантувати, що однієї погожої днини румунські туристи у камуфляжі раптом не висадяться на острові Зміїному.
Але допоки бойові дії ведуть ляльки – краще говорити про війну ідеологічну. В ситуації, що склалася, Україна може: а) визнати, що на неї напали та оголосити мобілізацію; б) зробити вигляд, що все гаразд, або майже гаразд.
Що таке «майже гаразд» – ми спостерігаємо зараз, коли суспільство, збурене фальшивою сигнальною ракетою, жваво обговорює доленосні питання на зразок «чи є лялька Гітлера фашистською пропагандою?» або «чому британці вибачилися, а німці не хочуть?». Завтра (можете не сумніватися!) полетять інші ракети, і в ефір підуть сюжети про українських байкерів, які їздять у касках вермахту, про Андріївський узвіз, де неофіційно можна купити гітлерівські медалі та про українські клуби військової реконструкції, члени яких залюбки чіпляють на себе нацистську символіку. І все це буде правдою. З тією лише особливістю, що там не буде жодного слова про російських байкерів, російські клуби та Арбат – найбільший у Європі чорний ринок артефактів Другої світової. І суспільство чесно обговорюватиме усі запропоновані теми. З надією запитуючи у світу: «правда ж, ми не фашисти?..»
А що таке «мобілізація»? У нашому випадку це ось що.
1. Створення (у надрах СБУ, РНБОУ, Секретаріату Президента – потрібне підкреслити) структур, які почнуть тотальний моніторинг ефіру (перш за все телевізійного) та найбільш розкручених інтернет-ресурсів. Залучення до цих структур багатьох відомих та знакових особистостей, в тому числі зі світу медіа.
2. Потужний державний тиск на ЗМІ, перш за все – на найбільші телеканали, незалежно від форм власності. Узгоджений з власниками контроль за ефіром. Відродження темників та інституту кураторів. Поява списків «небажаних персонажів».
3. Початок грандіозної пропагандистської кампанії по згуртуванню нації. Поява суто пропагандистських медіапроектів, в тому числі «кілерських». Запровадження табу на критику Президента та деяких політичних персон. Самоусвідомлення, самоконтроль та самоцензура журналістів. Масові кадрові чистки в інформаційних службах – позбуватимуться тих, хто не усвідомив («тут Батьківщина в небезпеці, а ви…»).
Інших варіантів нема. Або країна симетрично опирається агресії, або віддає своє майбутнє на плин примхливої долі. І якщо хтось скаже вам, що дати відсіч загарбникам можна без оцих надзвичайних трьох пунктів – він бреше. Якщо хтось переконуватиме вас, що Павловського може перемогти Жулинський – це брехня. Якщо хтось запевнятиме, що пропагандистській машині сильної російського автократії можуть протистояти ЗМІ слабкої української мультикратії (де кожен ЖЕК вважає себе Кабміном, а кожен завгосп – Прем’єром) – не вірте. І якщо хтось говоритиме, що ляльку «Джадан» можна зупинити толерантністю, неупередженістю та свободою слова – плюньте йому в очі.
І зрозумійте, чого хочете особисто ви – такого миру, чи такої війни. І до чого ви, власне, готові.
Від «ТК»: Нагадуємо, що редакція залишає за собою право не поділяти думку авторів статей.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
20
рихард зорге
5843 дн. тому
Оставьте в покое Глебушку Олеговича! В своем маасковском Александер-хаусе он действует как настоящий украинский патриот. С удовольствием согласился быть официальным сатаной для банковой, при том что всю осень 2004-го, от и до, проносил под пиджаком футболку с ющенковским "Так!" Вот и теперь слил эту "штабную игру" в духе переслегинского "Имперского Игрового Клуба", чтобы сплотить громкой дезой Украину внутри себя и ее милую с Западом. Вы еще увидите, кого Глебушка нам для обьединения нации подсунет в маасковские кандидаты на президентские выборы...Наша людина з Одеси!Правдивий Ріхард Зорге!!Тільки його не одраязу оцінять...
Т. Стрільчик
5846 дн. тому
"""Вобщем, как там сказал старый еврей из бородатого анекдота "НЕДОЖДЁТЕСЬ!!!""" ---Тут я з вами згоден. Україна швидше дочекається АНШЛЮСУ, ніж чинитиме опір. А взагалі - думайте, думайте, думайте...
Гуцул Каліпсо
5847 дн. тому
Русским простительно. Невпервой пургу гонят. Притом даже не важно кто сказал, а важно кто его на это заказал. Шавки разные - заказчики те же. Вобщем пиар класический - управление общественым сознанием налицо. Но неважно. Не об этом я хотел сказать.
Поражает позиция нашего автора: человек-то он не дурной: понимает верно, излогает логично,
-------------НО----------
есть нюанс: ПРЕДЛОЖЕНЫЕ ИМ ПУНКТЫ - БРЕД СУМАШЕДШЕГО!
почему?
сейчас объясню:
Все эти пункты (перечитайте - если не верите мне) на все 100% выполняются в Р.Ф. (то бишь Москаляндии), которую автор так жёстко критиковал всю статью "І якщо хтось говоритиме," что это не правда "– плюньте йому в очі."
Правильно! Хотим быть достойными им соперниками - давайте будем им "всіляко" подражать!
Вобщем, уважаемый украинский автор, вышла у тебя песня на тему "За Рассею, против НАТО"
Автор, ты смешон и жалок!!!
Вобщем, как там сказал старый еврей из бородатого анекдота "НЕДОЖДЁТЕСЬ!!!"
не патриот
5847 дн. тому
патриоту. Почему все "патриоты" такие кретины? Почему они нафантазированное смими представляют правдой? Кто в 1939-м спал спокойно? Кто "захватывал" Украину и у кого-чего конкретно на этой вашей надуманной "Украине"? Это вы сейчас спите спокойно, потому что вам всё реально пох...., а "патриот" вы только за деньги и на бесплатном концерте на майдане.
патриот
5847 дн. тому
Можно конечно поразмышлять над темой, кто из двух авторов боьший шизофреник, тот русский, или наш украинец. Но!!!! У нового русского Гитлера, уже давно есть планы по захвату Украины, ему не дают покоя " великие герои" Сталин, Ленин, Гитлер. Нужно хорошо изучить историю Российской иперии, что бы понять война с кем-нибудь, главное повод найти у русских в крови. И потом история циклична: в 1939 тоже все спали спокойно. такой " бред" СБУ должно отслеживать.
супер-осведомлённый
5847 дн. тому
1-му. А чего там просвещаться, всё предельно ясно: патриотизм - любовь к патрии (родине, отечеству), национализм - любовь к национальности (бирке, штампу в паспорте).
1
5848 дн. тому
Осведомленному. Отут про Джонсона і патріотизм http://narodna.pravda.com.ua/rus/history/46a4a6bc46220/ просвітись трохи
Дозор
5848 дн. тому
у автора паранойя и комплекс неполноценности
Карлсон
5848 дн. тому
Шизофреники с одной стороны не недают покоя и стимулируют шизов с с другой стороны. Жирик и Тягнибок нужны друг другу. Афтар мог бы еще выискать фантазии раннего Корчинского про великую Украину от карпат до Курил...
Типичная пронатовская пропаганда, кстати как и Лужков. Тоже русский патриот нашелся. Договорился с местными оранжевыми дружбанами (по бизнесу) да и ляпнул, так что бы местные политики-банкроты вонь распустили и пиплу глаза замылили, "Спасай Украину от страшного Лужкова!", а сами ту Украину Томуже Лужкову и прочим миллерам по кусочку сдают.
улыбнуло
5848 дн. тому
Рассмешил "киянин", верующий в Йулю Дэви Христос, которая с Турчиновым, "в отличии" от U$ченко, "может объявить мобилизацию". Вы батенька дурак! Дурак энурезный или плоскостопный? Мало того что не понимаете что такое армия, призыв, мобилизация, экономика, война.... Вы ещё умудрились верить бабце, вульгарной, лживой и просто дуре.
sea
5848 дн. тому
cхоже саме такої реакції, яка викликана у автора, і домогалися ляльководи крємля...
Осведомленный
5848 дн. тому
Балоге. "Патриотизм - последнее прибежище негодяев" (С) Самуэль Джонсон. Умный был дядька - еще в 18 веке предсказал стратегию политического банкрота Ющенко.
Балога
5848 дн. тому
Осведомленному - Да, плохо быть кацапом.
Осведомленный
5848 дн. тому
На редкость тупая и бездарная заказуха, проплаченная Балогой. СП пытается возродить цензуру в СМИ, надеясь таким образом обеспечить переизбрание Юща на второй срок. Задача всяких стрильчикив и иже с ними - раскрутить тему "Родина в опасности, мы должны сплотиться вокруг Президента!" Быдло вроде "Кукрыниксы" на это ведется...
Кукринікса
5848 дн. тому
"у свидомых опять обострение " , що навіть "сазнатильниє" заворушилися. Автору - респект. А українофобам типу Раврєби, Жаркіх чи Табакерки, а також іншим недолугим невігласам, покручам, байстрюкам заявляю - ваш час минув.
киянин
5848 дн. тому
"Україна може: а) визнати, що на неї напали та оголосити мобілізацію"
з цим президентом - не може...
остання надія на Ю.Тимошенко з А.Турчиновим...
хоча й тут є питання...
Луканов 2
5848 дн. тому
Пані Афанасьєва пропонує застосовувати подвійні стандарти. А саме, коли це Росії не вигідно, терористів називати терористами, а коли вигідно — то борцями за свободу. Та все ж не виключено, що під час утілення планів авторки цього видатного твору когось із її шанувальників її непересічного таланту банально підстрелять. Тоді Росія назве стрільців терористами, а Україна — борцями за свободу. Але підстріленим від цього легше не стане.
А ось зовсім свіженька новина. Той самий Сергій Марков, автор передмови до книжки пані Афанасьєвої, розродився коментарем, де заявив, що еліти України готуються вбити Юлію Тимошенко. Взагалі-то від наших, з дозволу сказати, еліт можна чекати чого завгодно, до речі, як і від російських. Але після факту передмови до такої фантазійної книжки у читачів пана Маркова може cумнів з’явитися — чи то він фактами володіє, чи то вирішив повправлятися у фантазійності. Боюся, що вони до другого схиляться — віддадуть належне його бурхливій уяві.
№218, четвер, 13 грудня 2007
версія для друку
Луканов 1
5848 дн. тому
На танках iз вітерцем
пропонує заїхати в Україну російська політологиня
--------------------------------------------------------------------------------
Юрій ЛУКАНОВ, спецiально для «Дня»
--------------------------------------------------------------------------------
Якби найзнаменитіші фантасти прочитали наступну розповідь, то померли б від заздрощів. Усі їхні вигадки здаватимуться наївною, сірою буденщиною поруч із творами ви навіть не повірите, кого. Скромної політологині із колишньої «столицы нашей родины» Москви.
Я наткнувся на книжечку «Государство или революция?» Єлени Афанасьєвої, яка працює незалежним експертом- політологом, керівником Центру сприяння стабільності. Після прочитання її твору я цілковито змінив свою думку про політологію. Все! Фантастів більше не читаю!! Тільки політологів!!! Ну, звісно, не будь-кого, а рівня Єлени Афанасьєвої.
Вона вирішила у своєму творі застерегти співвітчизників від кольорових революцій. Напевне, щоб більш вражаюче було, авторка до своїх застережень додає поради, як Росії поводитися з неслухняною Україною, котра тільки те й робить, що мріє нашкодити російським інтересам на користь американських господарів. Цитую мовою оригіналу: «Процесс распада Украины уже наметился. России он выгоден. Значит, этот процесс нужно не просто поддерживать, а форсировать. Всеми силами и любыми методами. Надо как можно скорее подвести Украину к такому состоянию, чтобы восточные и южные области или по крайней мере одна из них (например, Крым) созрели для отделения от Киева...». Ну й пустунка наша авторка, ну й фантазія в неї працює! Просто як у героїв знаменитого психіатра Чезаре Ломброзо у його класичному творі «Геніальність і божевілля» — автор вважав, що між цими поняттями іноді можна ставити знак рівності. Наша ж московська авторка пропонує ще цілий ряд політичних махінацій із підключенням спецслужб, після яких би вся Малоросія повернулася в лоно Росії. За винятком західних земель, звісно, бо вони справді не належали Росії. Але й iз ними що робити — пустунка-політологиня теж знає. Вона каже, що треба Російській Федерації заявити, наче вона не проти повернення західних областей України тим власникам, яким вони належали до 1939 року. Мовляв, що скажуть уряди тих країн, якщо вони від
Юрко
5848 дн. тому
Брєд є брєд. Усі наведені пропозиції. Але зупинюсь лише на одній: табу на критику президента Ющенка, який упевнено здає країну в будь-якій ситуації, де лише можливо, - це перший крок до капітуляції у будь-якій війні.
у свидомых опять обострение
5848 дн. тому
Бред. "Чистки русских" не начнутся, потому что у этнических украинцев на-прочь отсутствует государствообразующая и сознательная идея, это самоуничтожающаяся нация, самостоятельно разваливающая свою случайную государственность и экономику. "Свидомисть" и "дэржавнисть" - высокопарные понты, в реальности украинцы любят когда ими управляют, всегда любили оккупантов и своих хозяев. Посмотрите интимные признания свидомых на укр.правде, там через сообщения типа: "нимци мого дида на роботу взялы, далы зарплатню, одын раз йодом помазалы, колы вин працював.... а як прийшлы радянськи окупанты воны наставылы зброю на дитэй и погналы на вийну". Никаких аэропортов, узлов связи и коммуникаций захватывать не нужно, они не играют никакой стратегической роли у хахлов, как украинская государственность, они их продадут к тому времени, пропьют или распилят на металлолом.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
