Один інформаційний день на рік не здатен задовольнити потреби громадськості в інформації

11 Липня 2007
2698
11 Липня 2007
12:46

Один інформаційний день на рік не здатен задовольнити потреби громадськості в інформації

2698
Чи не через брак уваги до інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції лише 9% харків’ян підтримують вступ України до НАТО?
Один інформаційний день на рік не здатен задовольнити потреби громадськості в інформації

10-річчя партнерства між Росією і НАТО РФ святкує, 10-річчя підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і Організацією Північно-Атлантичного Договору в Україні лише відзначають, а офіційний Харків цю дату проігнорував. Як і відзначення зусиль громадян, що замість влади виконують Державну програму інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції.

Чи не через брак уваги до інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції лише 9% харків’ян підтримують вступ України до НАТО? Чи не через те ж на Харківщині гору бере агресивна кампанія проти НАТО, яка активно здійснюється комуністами, вітренківцями, соціал-демократами об’єднаними та ін. За умов потурання їх відверта брехня затишно лягає у підживлений міфами та стереотипами грунт і дає буйні ростки тотальної підтримки "патріотичного" супротиву "НАТОвському чоботу", що "топтатиме" унавожену сусідкою Україну в разі нашого приєднання до "світової жандармерії".

Таку риторику почули харків’яни і Центр прав людини "Древо життя", що був ініціатором проведення в Харкові інформаційного дня до 10-річчя підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і Організацією Північно-Атлантичного Договору. На круглому столі "Євроатлантичне майбутнє України: вимір безпеки", що проведено спільно з Харківською облдержадміністрацією за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", окрім гостей зі столиці, якими були Наталія Мельник, третій секретар департаменту НАТО МЗС України, генерал-майор Вадим Гречанінов, президент Атлантичної ради України, та Володимир Фурашев, завідувач відділом Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції, від Харківської обласної держадміністрації доповідав заст.начальника Головного управління ЗЕЗ і євроінтеграції ХОДА Сергій Живолуп.

Учасники круглого столу не тільки отримали пояснення живучості міфів і стереотипів щодо НАТО та великий пласт інформації про НАТО, а і дуже активно обговорювали отриману інформацію. На жаль, представники районних держадміністрацій, переважно державні службовці, для яких в основному і було призначено цей захід, були присутні лише на першій сесії. Ті, хто залишилися, дізналися, що питання безпеки не обмежуються військовими питаннями та проблемами нейтралітету, що дуже цікаво було висвітлено гостями зі столиці, а стосуються практично всіх сфер життя людини, про що говорив Іван Варченко, голова ХОО ПРП та радник голови ХОДА. Що питання НАТО цікавлять жінок не менше, ніж чоловіків, свідчить те, що переважну більшість учасників круглого столу склали жінки, які в активності обговорення не поступалися чоловікам. Що і доводили представниці Харківської жіночої організації "Крона", що раніше опікувалися виключно гендерною проблематикою. Тетяна Ісаєва, редактор журналу "Я", що випускає ця організація, переконувала присутніх, що відсунення жінок від участі у прийнятті рішень у такій важливій сфері, як національна безпека, є складовою гендерної проблеми, яку вони разом з Центром прав людини "Древо життя" долатимуть у Жіночій школі НАТО - школі відповідальної жінки.

Виступаючі відзначили і невпинне наближення референдуму щодо приєднання до НАТО, яким державна влада, що виявилася неспроможною дійти консенсусу щодо парадигми майбутнього, перекладає відповідальність за прийняття стратегічних рішень на посполитих громадян. Саме громадяни, замість особистого розвитку, змушені ретельно вивчати складну навіть для фахівців взаємодію міжнародних та внутрішніх проблем, аби не схибити у виборі моделі суспільства, в якому вони хочуть жити.

Інформаційний день було продовжено у трьох телепередачах. У телевізійній прес-конференції "Трибуна" прикро було спостерігати необізнаність в цьому питанні журналістів, що в демократичному світі є "сторожовими псами демократії". Громадським діячам Тамарі Трацевич, голові Ради Центру прав людини "Древо життя", та Вадиму Гречанінову, президенту Атлантичної ради України, ставились запитання, які засвідчили, що пересічний харківський журналіст не тільки не є лідером громадської думки як найбільш обізнаний, а покірно плететься у фарватері маргінесу, який активно тиражує старі міфи та продукує нові.

На цьому фоні вигідно відрізнилося Харківське обласне телебачення, на яке нову команду журналістів привів відомий незалежний журналіст Зураб Аласанія. Саме дотримання журналістської етики ведучими телепередачі "Ціна питання" Дмитром Грузинським та Філіпом Диканем, що, як завжди, ретельно підготувалися до теледебатів, дало можливість глядачам спостерігати агресивну лінію народної депутатки від комуністів Алли Александровської, яка протягом більш двох років ставить одне й те саме запитання щодо позаблоковості і ніяк не може засвоїти відповідь. При тому пролунала нова цифра вартості вступу України до НАТО - з оголошеної Олександром Морозом 90 млн. вона виросла вже до 500 млн. Необізнаність з питань НАТО продемонстрував і голова ХОО СДПУ(О) Віктор Намчук. Що і спростовували Тамара Трацевич та Вадим Гречанінов.

В передачі "Ток-шоу з Вадимом Гречаніновим", проведеною у прайм-тайм на АТВК тележурналістом Миколою Пахніним, що одночасно є і начальником управління у справах сім’ї і молоді ХОДА, глядачі мали можливість отримати більш грунтовні відповіді на питання, які їх цікавлять.

Проте один інформаційний день на рік, навіть такий насичений, не здатен ні заповнити вакуум інформації, ні, тим більше, противажити активність політичних міфотворців.

Тамара Трацевич, голова Ради Центру прав людини «Древо життя», голова комісії з європейської і євроатлантичної інтеграції Громадської ради ХОДА, член Координаційної ради Громадської ліги Україна-НАТО.

Взято з порталу «Громадський простір»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Громадський простір»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2698
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду