Останні події в Україні: розпуск Верховної Ради Президентом, екстрені засідання Парламенту та Кабміну, їхні рішення та подальша доля цих рішень, масові акції протесту чи то підтримки – мають неабиякий резонанс у світі, а особливо у Європі. Іноземні ЗМІ пильно стежать за подіями в Україні, часто відводячи під опис нашого політичного життя перші шпальта.

Отже, що пишуть про нас у Європі?

WELT-ONLINE: Ющенко сурмить останній бій

Під гучною назвою „Урядова криза або холодна війна у Києві” WELT-ONLINE опублікувала досить об’ємну статтю, де описується хроніка останніх подій в Україні, а також дається розлогий коментар політичних процесів нашої країни.

„В Україні загострюється боротьба за владу між двома ворожими таборами: Ющенко contra Янукович. За останні місяці боротьба за владу на берегах Дніпра досягла своєї найвищої точки. Контрреволюційні настрої витають над країною”.

Такі слова вміщено на початку публікації під фотографією В. Ющенка на помаранчеву фоні. „Контрреволюційні настрої” – це біло-блакитні демонстрації на центральній площі Києва.

48-ми мільйонна країна між Дніпром та Доном завжди мала труднощі з пошуком шляху у майбутнє, пише Welt-Online. Після розпаду Радянського Союзу настала „ера президента Кучми”, під час якої країна пережила „фазу зціпеніння”. У 2004 році розлюченість застоєм та олігархічною владою вилилася у Помаранчеву революцію:

„Один Віктор, а саме – Ющенко, переміг у повторному турі виборів іншого, фальсифікатора виборів Януковича, і став Президентом. Проте вже у 2006 році на парламентських виборах Янукович одержав перемогу над „помаранчевим” табором, що погруз у суперечках, і став прем’єр-міністром. Відтоді розпочалася холодна позиційна війна між двома таборами, у якій здоровий, як бик, Янукович явно вигравав. Якщо тепер дійсно 27-го травня обиратимуть новий парламент, як постановив Президент, – Янукович може опинитися у досить вигідному становищі. Проте, звичайно, це не гарантовано. Останні опитування показують, що рейтинги партії прем’єра після проміжного підйому знову на рівні 2006 року (36 відсотків). Юлія Тимошенко, ікона революції, та її блок можуть свої тодішні 22 відсотки хіба мізерно покращити. Лише близька до Президента партія „Наша Україна” може сильно втратити і з 15 відсотків сповзти до однорозрядного показника. Не дивлячись на те, що перспективи перемоги на перевиборах майже немає, Ющенко пришвидшує їх. Але що далі?

У країнах неусталеної демократії правові норми, перейняті у золотого Заходу, часто мають протилежний задумці результат. Підтримка деяких партій з боку держави, чого завжди побоювалися у Східній Європі, неминуче веде до того, що комерсанти засновують партії задля швидкого збагачення за рахунок державних коштів. Депутатську свободу деякі парламентарії у Східній Європі розуміють як свободу прислужуватися тим „тіньовим особам”, які більше запропонують. Особливо у Верховній Раді, українському Парламенті, така ситуація є поширеною. Головним болем Ющенка стала теперішня коаліція, що склалася із „Партії Регіонів”, соціалістів та комуністів і скуповувала депутатів до тих пір, доки не набрала конституційної більшості голосів (300 з 450-ти).

Таким чином, прихильна до Росії коаліція могла відмінити пост Президента разом із самим Президентом. Фінансові можливості у коаліції були: у фракції „партії Регіонів” засідає сірий кардинал української політики Ринат Ахметов – найбагатший олігарх країни... Останні фракційні зміни відбулися на вихідних; чи мали вони фінансове, чи кон’юктурне, чи-то суто ідеальне підґрунтя – невідомо”.

Ющенко спробував розрядити небезпечну ситуацію і розпустив Парламент, посилаючись на 83 статтю Конституції, пише Welt-Online. У відповідь уряд зібрався на екстрене засідання, де Янукович сидів із кам’яним обличчям, а Гриценко єдиноголосно вигукував лозунги на кшталт „Указ Голови держави мусить бути виконаний”.

Хвилювання можновладців щодо проходження урядової команди, що виявилася командою фальсифікатора виборів та кланового барона зі Сходу країни, зрозуміле. У найгіршому випадку, державі загрожує авторитарне правління противників реформ. Віктор Ющенко на сторожі, резюмує Welt Online, і сурмить останній бій.

THE TIMES: Українська нація між історичними зв’язками з Росією та натхненим європейським вектором

Провідне англійське видання «The Times» вважає, що протистояння двох завзятих супротивників, В. Ющенка та В. Януковича, оживило відлуння протестів 2004 року – так званої Помаранчевої революції. Проте цього разу ініціативу перехопили прихильники проросійського прем’єр-міністра В. Януковича. А ось прибічники українського Президента притихли, частково через те, що не хочуть провокувати заворушення, але більшою мірою тому, що вони розчаровані неспроможністю їхнього лідера провести масштабні реформи у пострадянській країні, зазначено в огляді під назвою „Прихильники Прем’єр-міністра прямують до секретаріату українського президента у знак непокори”.

The Times докладно описує взаємні випади наших Президента та Прем’єр-міністра:

„Янукович звинувачує Секретаріат Ющенка у намаганні вплинути на Конституційний Суд, у той час, як Секретаріат Ющенка вважає, що Янукович намагається примусити голову ЦВК піти у відставку. Обидві сторони звинувачення відкидають. Конституційний Суд оголосив у середу, що його голова хотів піти у відставку, проте інші судді цю відставку не прийняли... Янукович сказав, що він вирішить, чи дотримуватися указу Президента, тільки після того, як суд визнає законність останнього”.

В Україні полеміка навколо політичних змін та їхні дійсні причини суттєво різняться, зауважує британське видання:

„Сполучені Штати Америки та Росія закликали до спокою 47-ми мільйонну націю, затиснуту між історичними зв’язками з Росією та натхненням рухатися до Європи.

Але, не дивлячись на те, що Ющенко і Янукович сперечаються, вступати Україні в НАТО чи сильніше прив’язувати свою долю до Росії, здебільшого боротьба розглядається як намагання фінансових лобі захистити свої бізнесові інтереси”.

REUTERS: Позбавлена нісенітниць позиція Януковича

Reuters дає коментар українським подіям у статті під назвою „Український Прем’єр-міністр збільшує тиск на Президента”, де зазначається, що Янукович закликав бойкотувати передвиборчу кампанію, хоча Ющенко розпустив Парламент і призначив дострокові вибори. Reuters підкреслює, що:

„Популярність В. Ющенка впала за 2,5 років, з часів Помаранчевої революції, коли багато хто сподівався, що убога пострадянська держава може приєднатися до Європейського союзу та покращити свої ниці стандарти життя”.

Reuters цитує Януковича:

„Допоки конституційний Суд не розгляне цю справу, нас не втягнуть у жодні вибори...

Зважаючи на те, що країна у такому скрутному становищі, ми повинні впевнитися, що державні інститути функціонують... і присікти будь-які дії або висловлювання стосовно передчасних виборів”.

Reuters також вважає, що час Ющенко минає, і саме цим продиктоване його резонансне рішення:

„Здається, Ющенко втратив свою владу і популярність, колись забезпечені його роллю у революції. На хвилі його занепаду піднявся Януковичу, який переманив членів пропрезидентської партії і отримав нових прибічників серед населення своєю позбавленою нісенітниць позицією. Аналітики кажуть, що Ющенко, який прагнув модернізувати українську економіку і викорінити у країні більш західні цінності, діяв з метою завадити Януковичу набрати достатньо прибічників у парламенті і мати змогу кинути виклик президентській владі”.

DEUTSCHE WELLE: Зовсім не безвинний Рінат Ахметов

За політичними подіями в Україні простежуються відверті економічні інтереси, стверджує німецькомовний електронний ресурс Deutsche Welle. У своєму коментарі „Боротьба за владу між українськими олігархами” DW, спираючись на численні висновки експертів, простежує зв’язки між політичними та економічними елітами України:

„Небо на сході Європи вже нема куди більше забруднювати: на східній України, у Донбаському регіоні, що межує з Росією, викиди сотень металообробних заводів та електростанцій зробили чорним блакитне небо над степом. Це – батьківщина найбагатшої людини України, Ріната Ахметова, чий вік складає 39 років, а особисте майно оцінюють у 4 млрд. євро.

Колишній боксер, азартний гравець, здирник боргів і сьогоднішній власник промислового холдингу System Capital Management не такий уже і невинний у сучасній політичній кризі в Україні... Ахметов не лише активно лобіює промислові інтереси, але і підтримує партію Януковича”,

стверджує DW, посилаючись на думку експерта брюселького дослідницького центру „Center for European Policy Studies” М. Емерсона.

Завдяки щедрій фінансовій підтримці Р. Ахметова, проросійській „Партії Регіонів” вдалося перекупити досить велику кількість депутатів з НСНУ та БЮТ. Це роздратувало Президента, і він оголосив дострокові вибори. Підкуп депутатів для України, проте, не рідкість, оскільки у цій державі усе продається і купується, ділиться своїми спостереженнями з DW Ларс Хандріх, член німецької дорадчої комісії при українському уряді. Він також зазначає, що:

„Під час Помаранчевої революції підтримувала видобувна промисловість Донбасу Януковича, а банківські і торгові кола, орієнтовані на послуги та внутрішній ринок, прикривали спину Ющенку. Проте сьогодні все сильно переплуталося”.

Що стосується Блоку Юлії Тимошенко, він активно підтримує дострокові вибори, оскільки політика уряду Януковича йде у розріз з фінансовими інтересами концерну „Приват”, що має тісні зв’язки з БЮТ.

Ольга Тарасова, для ІМІ