Ця картина, що вже зчинила неабиякий галас, порушує актуальну для Європи тему проституції серед студентів. У головній «дорослій» ролі знялася сама Жюльєтт Бінош. А резонанс цю стрічку супроводжував на кінофестивалях у Торонто і Берліні.  В ексклюзивному інтерв'ю DT.UA Малгожата Шумовська розповіла про тему картини, про роботу з Жюльєтт Бінош, а також поділилася враженнями від зустрічі з «великим і жахливим» Ларсом фон Трієром, якого вважає «нетовариською людиною», оскільки він у постійній депресії. 

- Ідея фільму «Професіоналки» виникла досить тривіально, - розпочинає свою розповідь пані Малгожата. - Одного разу до мене підійшла продюсер Маріанна Слот зі сценарієм і запропонувала зняти отакий фільм. Ми зустрілися з нею в компанії Zentropa, де працює Ларс фон Трієр. До цього ми не були знайомі. Вона розповіла мені про картину «Професіоналки» і про те, що в ній ідеться про студенток-повій. Маріанні було важливо знайти саме нефранцузького режисера для зйомок фільму. Після цього ми приблизно рік працювали над сценарієм.

- Ви безпосередньо спілкувалися зі студентками-повіями, котрі заробляють так само, як і героїні вашого фільму?

- Так, звісно. Тіна Біркель, яка разом зі мною писала сценарій, спілкувалася з такою дівчиною у Франції, а мені вдалося зустріти подібну студентку в Польщі. На основі цих інтерв'ю ми написали практично всі діалоги у фільмі. Багатьом усе, що відбувається на екрані, здається неправдоподібним, але насправді вся картина побудована на особистих спостереженнях, а сюжет майже скопійований з реальних історій. Наприклад, дівчина, яку я зустріла в Польщі, геть не соромилася розповідати про своє заняття - для неї це було як будь-який інший студентський підробіток. Навпаки, вона навіть трохи пишалася тим, що може заробити так багато. Мене це шокувало. 

- Наскільки поширена проституція серед студентів Франції, Польщі?

- Не секрет, що цим займається дуже багато студентів. За моїми підрахунками - приблизно кожен третій польський студент. Щоправда, більшість із них не називають це проституцією. Хтось у такий спосіб розплачується за оренду квартири, а хтось - за дорогі подарунки. І це не тільки дівчата. Хлопці також цим заробляють. Вони йдуть у дорогі кафе й виловлюють підстаркуватих дамочок, готових заплатити за ніч з юнаком. Нерідко на місці дамочок опиняються й чоловіки. Іноді такі стосунки стають постійними, тож із хлопців-повій вони перетворюються на альфонсів. Серед них зустрічаються і такі, хто згодом іде в будинки розпусти.

- Як вашу картину сприйняли у Франції і Польщі?

-  У Польщі фільм сприйняли як «гламуризацію» проституції. Було багато розмов про те, наскільки шкодять такі вчинки студентів моралі всього суспільства. Словом, навколо фільму спалахнула справжня дискусія. Щоправда, «крапки» в ній так і не поставлено. У Франції резонанс був не настільки великим, бо там знімається набагато більше фільмів, ніж у Польщі, - приблизно 300 на рік. Проте про фільм написали найвпливовіші французькі газети: Le Figaro, Le Mond, Liberation і т.д. Реакція була різна: комусь фільм сподобався, а хтось його лаяв. Дуже добре картину сприйняли в США, особливо на нью-йоркському фестивалі.

- Малгожато, а як вам працювалося з такою кінозіркою, як Жюльєтт Бінош?

- Чудово. Це найбільш вражаючий досвід роботи з актрисою у всій моїй кар'єрі. На момент зйомок я була маловідомим режисером, а вона - великою актрисою, відомою всьому світу. Я страшенно хвилювалася. При цьому Бінош - дуже непроста людина, і спочатку поставилася до мене з недовірою. Вона наче вивчала мене. Але їй дуже сподобалася моя наполегливість. Після цього вона відразу відкрилася і охоче брала участь у постановці буквально кожної сцени. У підсумку в мене з нею було значно менше проблем, ніж з іншими акторами. Бінош надзвичайно багатогранна актриса, а її відкритість іноді межує з божевіллям.  Ми дуже подружилися, навіть почали думати про наступний спільний фільм. Поки що не можу багато розповісти - це буде історія про двох сестер. 

- «Професіоналки» - це не соціальне і не феміністське кіно. Це фільм насамперед про людський досвід...

- Для мене це фільм передусім про жіночу сексуальність та інтимність. У жінок сексуальність набагато сильніше пов'язана з коханням, ніж у чоловіків. Це стрічка про те, що переживає людина, якій бракує в житті кохання, пристрасті, сексу... У такому стані людина починає відчувати тягар самотності. Соціальний контекст у фільмі я відсунула на другий план. 

- «Професіоналки» не орієнтовані на масового глядача. Це авторське кіно. А проте фільм з'явився в кінотеатрах багатьох країн. Бокс-офіс фільму перекрив витрати на його зйомки?

- Не знаю, але можу точно сказати, що я не отримала вкладених у нього грошей (усміхається) . Стрічка вийшла в прокат у 40 країнах. Як для польського фільму - це шалена популярність. Лише деяким польським режисерам вдавалося зняти настільки затребувані картини. Попри те що фільм «Професіоналки» не має великого касового успіху, завдяки саме цій стрічці я прославилася. Це теж дуже важливо.

- У вашій картині безліч відвертих сцен. Особисто у вас є якісь табу на те, що можна показувати на широкому екрані, а що - ні?

- Я ніколи не ставлю перед собою якихось заборон, бо це в певних випадках заважає творчому вираженню. В історії вже було чимало фільмів, переповнених іще відвертішими сценами. Це кіно, що збуджує, але ще більше змушує глядача замислитися...  Кожен епізод у моєму фільмі, якщо навіть він дуже відвертий, - має велике смислове навантаження. Сцени жорстокого сексу, всіляких збочень або коли Жюльєтт Бінош мастурбує у кадрі - все це показується виправдано.

- У 2009 році ви виступили співпродюсером фільму Ларса фон Трієра «Антихрист». Як працювалося з «великим данським провокатором»?

- Попри те що ми працювали над одним фільмом, я практично не розкрила для себе цієї людини. Він абсолютний відлюдник. Ларс місяцями сидить удома зі своєю сім'єю і взагалі практично нікуди не виходить. Він виїжджає кудись лише в разі гострої потреби і то не більше одного-двох разів на рік. При цьому подорожує переважно автомобілем. Це абсолютно нетовариська людина, котра перебуває в постійній депресії. Одного разу було застілля, на яке він прийшов, привітався і просидів мовчки дві години, п'ючи разом з усіма горілку.  

- Коли не секрет, про що буде ваш наступний фільм?

- Я щойно закінчила знімати короткометражку, робоча назва якої «На ім'я». Над нею я також працювала в копродукції. Це історія про польського католицького священика-гомосексуаліста, який закохується в молодого хлопця з глибинки. Зараз ми готуємо цю стрічку до прем'єри. Мені дуже цікаво, як відреагують на картину поляки, адже наша нація дуже релігійна. Ситуація, коли священик виявляється гомосексуалістом, - це практично табу.

З досьє DT.UA. 

Малгожата Шумовська народилася в Кракові 26 березня 1973 року. Вона - випускниця кіношколи в Лодзі, також вивчала історію мистецтв. Її дебютний короткометражний фільм «Мовчання» здобув безліч міжнародних нагород. «Підйом» - другий її короткометражний фільм - був представлений у канській програмі «Кінофонд» 1999 року. Малгожата - автор і продюсер кількох документальних картин. У 25 років зняла свій перший повнометражний фільм «Щаслива людина», що виборов спецприз на кінофестивалі в Салоніках і був номінований на приз за режисуру на фестивалі Санденс. Видання Variety включило її до десятки найкращих молодих європейських режисерів.

Антон Філатов, «Дзеркало тижня. Україна» 

Фото - http://gazeta.dt.ua