Парламент дещо поширив дію закону про захист персональних даних на діяльність журналістів
2 жовтня Верховна Рада ухвалила зміни до Закону України «Про захист персональних даних», якими суттєво змінила сферу його дії. Деякі зміни стосуються професійної діяльності журналіста. Зокрема, якщо раніше професійна діяльність журналіста не підпадала під сферу дії закону (ст. 1), то тепер положення закону не поширюватимуться на діяльність журналіста чи іншого творчого працівника за умови забезпечення балансу між правом на невтручання в особисте життя та правом на самовираження.
Медіаюрист Ігор Розкладай у коментарі «Детектор медіа» зазначив, що ці зміни можуть створити проблеми у роботі журналістів. Він переконаний, що його треба ветувати і направити на доопрацювання.
«Зміни до Закону України "Про захист персональних даних" хоч і не є новою редакцією, але суттєво змінюють сферу дії закону. Зокрема, відповідно до зміни у статті 5 Закону об'єктом захисту стають будь-які персональні дані, а не ті, що обробляються в базах персональних даних, а сам закон регулюватиме правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних. Фактично законодавець розширив сферу дії закону на всю сферу приватного життя.
Для журналістів Закон також змінив умови. Так, якщо раніше професійна діяльність журналіста не підпадала під сферу дії закону (ст. 1), то тепер положення закону не поширюватимуться на діяльність журналіста чи іншого творчого працівника за умови забезпечення балансу між правом на невтручання в особисте життя та правом на самовираження», - сказав Ігор Розкладай.
За його словами, серед інших проблем, які може привнести така редакція, - вилучення застереження, що певна інформація може відноситися до відкритої інформації. «Посилання на ч.1 ст.16, де, начебто, вказується право доступу до даних на підставі закону. А це є досить непевним, адже зі змісту статті не є зрозумілим, про який закон йде мова», - зауважує медіаюрист.
Також, на його думку, викликає побоювання наділення служби захисту персональних даних функціями встановлення вимог щодо технічного захисту персональних даних та контролю над їх дотриманням. Такі вимоги стосуватимуться усіх суб'єктів, у тому числі й редакцій ЗМІ.
Водночас, закон отримав і позитиви, вважає Ігор розкладай. Зокрема - право особи вносити застереження під час надання згоди на обробку, а також розширення форми надання згоди до «форми, що дає змогу зробити висновок про її надання».
Нагадаємо, 1 липня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» ( № 3454-V).
Раніше, в лютому 2012 року президент України Віктор Янукович підписав закон № 4343-VI від 13 січня 2012 року, яким відповідальність за порушення у сфері захисту персональних даних відтермінувалася з 1 січня 2012 року на 1 липня 2012 року.
«Детектор медіа»