МОЗ склав список ліків, які не можна рекламувати

28 Серпня 2012
6380
28 Серпня 2012
12:07

МОЗ склав список ліків, які не можна рекламувати

6380
До нього уже увійшло 326 препаратів
МОЗ склав список ліків, які не можна рекламувати

В Україні запроваджено обмеження на рекламу безрецептурних препаратів. 27 серпня Міністерство охорони здоров'я опублікувало список із 326 ліків, реклама яких заборонена. Цей список МОЗ підготував у зв'язку з ухваленням минулого року закону № 7007, пише «Комерсант-Україна».

 

Як було передбачено попереднім наказом МОЗ, це ліки, що викликають звикання, які містять наркотичні та психотропні речовини, призначені для лікування дітей віком до 12 років, а також для прийому під час вагітності та лактації. До переліку потрапили препарати для лікування туберкульозу, венеричних захворювань, надзвичайно небезпечних інфекційних захворювань, ВІЛ/СНІДу, раку, хронічного безсоння, цукрового діабету, ожиріння, еректильної дисфункції.

 

Так у переліку опинилися популярні АЦЦ, «Корвалол», «Парацетамол» та «Солпадеїн».

 

З 326 ліків, заборонених до реклами, більше 100 вироблено в Україні. Із великих виробників обмеження торкнуться компанії «Фармак» (у списку 14 її препаратів), групи компаній «Здоров'я» (12) і «Дарниці» (6).

 

«Із зарубіжних компаній це GlaxoSmithKline (GSK). Наприклад, під заборону потрапив його препарат "Солпадеїн", один з лідерів у групі анальгетиків», - зазначив менеджер в одній із фармкомпаній.

 

Депутат від Партії регіонів Тетяна Бахтєєва заявила, що список ще буде доповнюватися. За її словами, в нього, зокрема, увійдуть такі популярні ліки, як «Ессенціале», «Но-шпа» (виробник Sanofi-Aventis) і «Мезим» (виробник Berlin-Сhemie).

 

«Їхні продажі досягають мільярдів гривень, а споживання ніяк не контролюється. В той же час внести їх до списку рецептурних ми не можемо - країна величезна, і не в кожного жителя, особливо в селах, є можливість іти до лікаря з будь-яким нездужанням», - зазначає пані Бахтеєва.

 

Фармацевтичні компанії, що входять до «Європейської бізнес-асоціації», раніше піддали законопроект критиці, пише газета. Вони зазначали, що вважають недоцільним забороняти рекламу ліків, які містять наркотичні та психотропні речовини в дуже малій кількості, яка не несе загрози здоров'ю пацієнта. Реклама лікарських засобів безрецептурної групи дозволена в більшості країн ЄС і у всіх країнах СНД.

 

Тим не менш закон у нинішній редакції не матиме значного впливу на рекламний ринок, упевнений директор агентства Starcom (серед його клієнтів - GSK) Енвер Кікава. За його словами, частка медичних брендів в телевізійній рекламі зараз близька до 20%. «Але частка заборонених препаратів невелика», - говорить пан Кікава.

 

Крім того, у виробників залишаються варіанти просування брендів і без прямої реклами - наприклад, шляхом розміщення інформації в аптеках. «Звісно, заборона на рекламу вплине на зниження продажів "Солпадеїну". Компанія почне просування препарату через інші канали - наприклад, продажі за рекомендацією лікарів. Звичайно, вони більш затратні, що в кінцевому підсумку вплине на ціни у бік їх підвищення», - відзначає джерело, близьке до GSK.

 

Як писала ТК, 20 грудня 2011 року парламент ухвалив у другому читанні та в цілому законопроект № 7007 з правками, які дозволяють ЗМІ рекламувати ліки. Згідно з прийнятою в другому читанні редакцією, в законі «Про рекламу» залишилися чинні обмеження для реклами ліків, а саме заборона рекламувати рецептурні препарати. На додачу до цього не можна рекламувати ліки, внесені до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування. Ці зміни до закону «Про рекламу» набули чинності в липні 2012 року. Тоді ж МОЗ визначився з видами безрецептурних препаратів, які не можна рекламувати.

 

Крім того, у червні 2012 у парламенті був зареєстрований проект № 10563 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони реклами лікарських засобів», який пропонував заборонити рекламу лікарських засобів (крім реклами, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики), а також уточнити положення щодо реклами медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6380
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду