Під приводом боротьби з дитячою порнографією і незаконним контентом депутати Державної Думи Росії 11 липня фактично узаконили блокування інтернет-сайтів за вказівкою «згори» й без судового рішення. Як повідомляв «День» (№118 від 11 липня ц.р.), 10 липня російськомовна інтернет-енциклопедія Wikipedia упродовж дня не працювала на знак протесту проти запропонованих поправок до нашумілого законопроекту № 89417-6, що передбачають створення так званих «чорних списків» і фільтрацію неправомірного контенту в російському Інтернеті. «11 липня у Державній Думі Росії у другому і третьому читанні були прийняті поправки до «Закону про інформацію», які можуть призвести до створення позасудової цензури всього Інтернету в Росії, в тому числі - до закриття доступу до Wikipedia російською мовою, - йдеться на сайті вільної енциклопедії. - Спільнота Wikipedia протестує проти введення цензури, небезпечної для вільних знань, відкритих для всього людства. Ми просимо у вас підтримки у протидії цьому законопроекту».

За прикладом російськомовної Wikipedia 11 липня до протесту проти створення у Росії реєстру заборонених сайтів долучилися «Яндекс», Twitter, «ВКонтакте», «ЖЖ» та Google Russia. Керівники найбільш відвідуваних соціальних та пошукових мереж закликають народних обранців та керівництво Росії не забувати про такі конституційні принципи, як свобода слова та вільний доступ до інформації.

Причини обурення керівників інтернет-ресурсів зрозумілі: згідно з новими «правилами гри», які наберуть чинності з 1 листопада цього року, кожен російський сайт, потрапивши до «чорного списку», буде ретельно моніторитися хостел-провайдером на предмет забороненого контенту, передовсім це стосується матеріалів, які мають ознаки дитячої порнографії та пропаганди наркотиків, а також тих, які порушують авторські права. Якщо після вимоги провайдера видалити заборонену інформацію упродовж доби власник сайту цього не зробить, до ресурсу обмежать доступ відвідувачів. У разі невиконання провайдером покладених на нього функцій доступ до інформації на «погані» сайти зобов'язаний буде обмежити оператор зв'язку.

«Запропоновані методи створюють ґрунт для різноманітних зловживань і викликають численні питання з боку користувачів і представників інтернет-компаній», - цитує «Детектор медіа» головного редактора «Яндекса» Олену Колмановську, яка приєдналася до протесту. А «Живий Журнал» звернувся до своїх користувачів із проханням долучитися до протесту, надіславши через офіційний сайт Держдуми голові парламенту Сергієві Наришкіну прохання-вимогу виправити ситуацію.

«На практиці це означатиме, що провайдери зможуть блокувати сайти за міністерськими вказівками - без рішення суду... На жаль, російська законодавча практика вказує на високу вірогідність того, що події розвиватимуться за найгіршим сценарієм, - ідеться у повідомленні на «ЖЖ». - Лобісти, котрі підтримують поправки, стверджують, що вони спрямовані лише проти незаконного інтернет-контенту, який може зашкодити дітям. Однак система блокування такого контенту не передбачає можливості подання апеляції та повторного розгляду кожної ситуації. Через нестачу обмежень на дію цього законопроекту важко трактувати його як щось інше, аніж спробу ввести інтернет-цензуру».

 

 

Утім, самі депутати Держдуми Росії заявляють, що не порушують права законослухняних інтернет-ресурсів, мовляв, обмеження стосуватимуться тільки тих порталів, які розповсюджують дитячу порнографію, пропагують дитячий суїцид, а також рекламують наркотики.

Відреагував на законодавчу ініціативу щодо майбутнього інтернет-простору Росії і прем'єр-міністр країни Дмитро Медведєв. «Загальний принцип: мережа має бути вільною. Друге: мережа має керуватися набором правил, які людству ще тільки належить виробити, - цитує Д. Медведєва «Российская Газета». - Повинні дотримуватися елементарні права і свободи людей, включаючи право на інформацію з одного боку і з іншого боку - право на захист від шкідливого контенту».

До яких викликів перед інтернет-простором Росії призведе прийнятий закон та чи не загрожує схожа ситуація українському Інтернету, «День» поцікавився в експерта Інституту медіаправа, медіа-юриста Ігоря РОЗКЛАДАЯ:

«Це досить нехороша ініціатива не лише для Росії, а й для всього пострадянського простору, адже під гаслами боротьби проти порушення авторських прав та потенційно шкідливого контенту в Росії можна впровадити серйозну інтернет-цензуру. Очевидно, що це пов'язано з протестними настроями в Росії, а також із тим, що через мікроблоги, Twitter чи Facebook відбуваються «революції» на Близькому Сході. Припускаю, що російська влада таким чином намагається якомога більше себе убезпечити, не давши громадянам можливості швидко обмінюватися інформацією і, власне, організовувати протестні рухи.

Під прапорами боротьби проти дитячої порнографії чи пропаганди наркотиків досить легко закрити будь-який сайт, зокрема, «підкинувши» порнографію на цей ресурс. Сьогодні відомо чимало способів, як це можна зробити. Зрозуміло, що боротися з порнографією потрібно, але для цього в нас і в Росії є правоохоронні органи, які повинні виявляти факти розміщення порнографії, з'ясовувати, де вона виробляється, порушувати кримінальні справи і притягувати конкретних осіб до відповідальності. Можна вигадати чимало гарних гасел і переконати людей, що це робиться для їхнього блага, але питання в тому, як це насправді буде застосовуватися. Прогнозую, що в Росії практика покаже зовсім інші тенденції, і дуже швидко стане зрозуміло, проти кого насправді спрямований цей закон.

У деяких країнах, зокрема у Франції, такі суперечки щодо сумнівного контенту мають досить швидкий процесуальний механізм вирішення та притягнення порушників до відповідальності упродовж тижня. Інформація в Інтернеті дуже швидко поширюється, і, відповідно, потрібно мати механізми боротьби з її змістом, швидко реагувати. В Україні та Росії такого дієвого механізму поки що не передбачено, і це дійсно є проблемою. Окремі сайти сьогодні крадуть цілі статті, а ефективно захистити свої авторські права досить складно.

Враховуючи тенденції неофіційної практики копіювання законодавчих ініціатив у Росії, очікую, що така загроза постає і перед інтернет-простором України. Зрозуміло, що сьогодні необхідно розробляти механізм швидкого розгляду таких ситуацій у судах, бо проблема насправді існує, але коли сайти блокуватимуться без можливості апелювати і доводити свою правоту, це призведе тільки до цензури».

Вадим Лубчак, «День»

Фото - «День»