Серед найбільших цензорів: Іран, Узбекистан, Білорусь

3 Травня 2012
32836
3 Травня 2012
08:43

Серед найбільших цензорів: Іран, Узбекистан, Білорусь

32836
Серед найбільших цензорів: Іран, Узбекистан, Білорусь

Білорусь, Узбекистан та Іран опинилися в списку держав, де найбільше у світі поширена цензура. Такого висновку дійшов Комітет захисту журналістів, штаб-квартира якого знаходиться у Нью-Йорку. У звіті, який оприлюднили напередодні Міжнародного дня свободи преси, мовиться, що саме в цих країнах влада найбільше чинить тиск на журналістів і блокує свободу слова.


Іран має одну з найсуворіших у світі цензуру інтернету, а за ґратами там перебувають десятки журналістів. На це звертає увагу заступник директора Комітету захисту журналістів Роберт Магоні: «Публікації реформаторської спрямованості часто заборонять, а співробітників цих видань садять в тюрму. Супутникове мовлення і мільйони інтернет видань заблоковано».


Коли Комітет захисту журналістів починав готувати свій список найгірших цензорів світу в 2006 році, то становище в Ірані було ліпшим, а тепер ця держава на четвертому місці, позаду лише Еритреї, Північної Кореї і Сирії. На шостому місці опинився Узбекистан, де президент Іслам Карімов під себе «зачистив» інформаційне поле.


«В Узбекистані немає жодного незалежного видання. Доступ до деяких зовнішніх сайтів і навіть деяких ключових слів у пошуку заблокований. П'ять журналістів сидять у тюрмі, закордонних журналістів не допускають», - зауважує оглядач.

 

Критерії несвободи

 

Комітет захисту журналістів готує свій рейтинг на основі, зокрема, доступу до веб-сайтів, свободи пересування журналістів і присутності приватних і незалежних мас-медіа.


У Білорусі, яка на десятому місці у «чорному» списку Комітету, потужним ударом про пресі стали події після суперечливих виборів 2010 року, на яких президентську посаду зберіг Олександр Лукашенко. І до цих виборів та масових протестів після них, режим Лукашенка переслідував журналістів і не розслідував підозрілі смерті щонайменше трьох співробітників ЗМІ, мовиться у звіті. Серед цих трьох засновник сайту «Хартія-97» Олег Бабенін, якого знайшли повішеним на його дачі в 2010 році.


«Білоруська влада проводила рейди газет, конфіскувала обладнання, ув'язнювала журналістів і забороняла їм подорожувати. Залишки незалежної преси працюють у підпіллі. Незалежні сайти заблоковано, а для доступу до інтернету вимагають ідентифікації», - зауважує Роберт Магоні.


Серед найгірших цензорів у світі, за даними Комітету захисту журналістів, також Екваторіальна Гвінея, М'янма, Саудівська Аравія і Куба. До «чорного списку» наближаються Туркменистан, Азербайджан і Китай.

 

Мар’яна Драч, «Радіо свобода»

Фото - «Радіо свобода»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Мар’яна Драч, «Радіо свобода»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
32836
Читайте також
03.05.2012 08:34
Анастасія Москвичова, «Радіо свобода»
32 790
29.04.2012 10:31
Александр Поливанов, Lenta.Ru
21 388
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду