Справи зниклих журналістів Георгія Гонгадзе та Василя Климентьєва, скандали навколо переслідувань інших журналістів змушують медіаекспертів констатувати: журналістика останніми роками безпечнішою не стала. Цього року Парламентська асамблея Ради Європи та Європейська асоціація журналістів оприлюднили заяву, у якій назвали перебіг згаданих справ загрозою дотриманню права громадян на інформацію.

«Напевно, п'ять років тому я б сказала, що справа Гонгадзе змінила Україну, що професія журналіста стала безпечнішою, або, принаймні, журналістів перестали вбивати за їхню діяльність. На жаль, через одинадцять років після вбивства Гії я цього сказати не можу, - зауважує вона. - Всі ті проблеми повернулися в Україну. Більше того, небезпеку для професії несуть люди, які мали б її охороняти, які мали б охороняти права людини і громадський порядок».

Позитивною тенденцією називає оприлюднення випадків порушення прав журналістів головний редактор видання «Детектор медіа» Наталія Лігачова. Однак вона ж констатує, що в той же час у медіа меншає фахівців, які усвідомлюють свою суспільну функцію:  «Загроза владного тиску і тиску власників після 2010, після приходу Януковича до влади, знову стала наявною в українських ЗМІ. І плюс до цього самі журналісти все менше і менше являють собою таку групу людей, яка свідома власної місії. Оце мені здається найбільшою загрозою».

Днями професійні організації журналістів підписали меморандум про створення Української медіаасоціації, що діятиме як одна мережа, покликана здійснювати саморегуляцію у середовищі ЗМІ, контролювати дотримання професійних стандартів та захищати права журналістів. Сьогодні до асоціації увійшли сім всеукраїнських громадських організацій журналістів, а також регіональні.

Анастасія Москвичова, «Радіо свобода»

Ілюстрація -  «Радіо свобода»