Медіаюристи визначили норми закону «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції закону «Про інформацію», які потребують додаткового роз'яснення у підзаконних актах. Ці закони вони детально обговорили під час наради, яка відбулася в столиці 22 лютого 2011 року.

У заході взяли участь Тарас Шевченко, Ігор Розкладай (Інститут медіа права), Роман Головенко (ІМІ), Максим Лациба (Український незалежний центр політичних досліджень), Оксана Нестеренко (Харківська правозахисна група), Дмитро Котляр (Національна комісія з утвердження свободи слова), Ганна Красноступ (Держкомтелерадіо) та інші.

На думку юристів, Кабмін має підготувати постанову, зокрема щодо структурного підрозділу чи посадової особи, яка має займатися доступом до інформації (ст. 16 закону про доступ до інформації). Юристи вирішили, що ця посадова особа не обов'язково повинна займатися тільки доступом до інформації, а може виконувати й інші функції. Єдине, що у її посадовій інструкції має бути чітко записано, - що саме вона займається доступом до інформації і є відповідальною за задоволення інформаційних запитів, щоб можна було в разі потреби знайти відповідального.

Юристи розтлумачили ч.5 ст.6. Слова «не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном...» означають: мають видаватися копії документів, на підставі яких було виділено бюджетні кошти. Імена і назви юридичних осіб, які отримали ці кошти, мають бути названі. Інформація про зарплати чиновників (держслужбовців і посадовців місцевого самоврядування) також повинна надаватися без обмежень.

Медіаюристи детально розглянули ч. 2 ст. 8 про порядок доступу до таємної інформації. Закон про доступ визначає загальний порядок дій у випадках, коли звичайна людина надсилає запит, а виявляється, що це таємна інформація. У такому разі порядок доступу визначається через трискладовий тест. «Щоб розкрити таємну інформацію і надати її запитувачу, треба визначити, чи переважає суспільний інтерес. Обмеження доступу до інформації здійснюватиметься відповідно до закону при дотриманні сукупності трьох вимог, зазначених у є ч. 2 ст. 6. Інші закони з приводу таємної інформації визначають спеціальний доступ (наприклад, закон про державну  таємницю визначає, коли надається доступ конкретному чиновнику, який працює з цією інформацією, а не будь-кому за запитом)», - зазначив Роман Головенко.

На думку Романа Головенка, всі ці роз'яснення і уточнення мають бути відображені у підзаконних актах, ухвалених Кабміном.

Як зазначав голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко, щоб закони про інформацію запрацювали, уряд має ухвалити підзаконні акти.

Нагадаємо, президент України Віктор Янукович підписав закони «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію» 3 лютого 2011 року.

Верховна Рада ухвалила відповідні закони 13 січня. Закони набудуть чинності через три місяці після опублікування, а саме 10 травня 2011 року.

Закони суттєво спрощують доступ громадян до інформації органів влади та місцевого самоврядування, уніфікують порядок акредитації журналістів, прискорюють строки отримання відповідей на запити, знімають обов'язок погоджувати інтерв'ю з посадовцями.

«Детектор медіа»