Олена Бондаренко, голова підкомітету з питань телебачення і радіомовлення Комітету з питань свободи слова та інформації, вважає, що законопроект №6342 про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» насамперед спрямований на те, щоби повернути право вибору слухачеві. Про це вона заявила в ефірі ток-шоу «Шустер live» на Першому національному.

«У своєму законі я відштовхувалася від найголовнішого, від слухача, його права і свободи вибору. Коли 5 років тому ввели квоти, це призвело до того, що ефір шансонізувався, а нішеві радіо, які займалися джазом, класичною музикою, панком, майже зникли. Ці радіостанції не могли витримувати ці квоти. Більше того, ці квоти привели до того, що закон був абсолютно корупційний. Будь-яку радіостанцію можна було покарати штрафом через ці квоти. Мій крок відносно відміни квот також є й антикорупційним», - коментує Олена Бондаренко.

У свою чергу генеральний директор Lavina Music Едуард Клим вважає, що відміна квот насамперед має негативний економічний аспект для індустрії й діятиме на користь виключно зарубіжним артистам, авторам та правовласникам: «Це дуже пов'язано економічно, і, на жаль, гроші тут дуже важливий пункт... Якщо сьогодні українці платять українцям усередині країни, то тепер вийде так, що українці будуть платити зарубіжним виконавцям».

Також Едуард Клим зазначає, що на сьогодні слухач не позбавлений вибору в музичних вподобаннях: «У жодного слухача на сьогодні немає жодної проблеми слухати ту музику, яку він хоче, особливо з можливостями інтернету».

«Я не відчуваю, що в моїй країні закони робляться для мене як для виробника українського продукту, - коментує новий законопроект співачка, композитор та нардеп Руслана Лижичко. - Для мене абсолютно очевидно, що цей закон буде проти мене». На її думку, українська музика однозначно потребує дотацій та втручання держави для подальшого розвитку.

Катерина М'ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників, дотримується думки, що введення квот призвело до того, що українська індустрія розвивається не так, як у світі: «У нас немає вузьких нішевих станцій. Всі вузькі нішеві проекти закрилися, тому що вони не можуть витягнути ці квоти... Радіоіндустрія страждає, тому що справді є корупція, справді незрозуміло, яким чином виконувати ці квоти, особливо у вузьких форматах. За п'ять років ми не бачили позитивної динаміки». Пані М'ясникова зазначає: якщо держава хоче здійснювати протекцію української радіоіндустрії, вона може робити це в рамках проекту суспільного мовлення.

Противником квот у радіоефірі також є продюсер Олександр Ксенофонтов: за його словами, регулювання силою «ніколи не зможе дати такого ефекту, який би хотілося отримати». З іншого боку, він зазначає, що зняття квоти, про яке йдеться в законопроекті №6342, «ніякого відношення не має до збалансування чи свободи вибору»: «Кількість україномовного продукту зменшиться, кількість якісного продукту не збільшиться. Дешеву нішу буде заповнювати та сама дешева ніша. Шансон залишиться шансоном. Скасування квоти нічого не дає ні для України, ні для свободи вибору». На думку пана Ксенофонтова, треба переробляти закон і робити його таким, щоб насправді він і підтримував українського виконавця, і не заважав радіостанціям розвиватися.

Нагадаємо, українські громадські організації закликали Верховну Раду не ухвалювати закону про скасування квот на національний музичний продукт до проведення ґрунтовного громадського обговорення. Відповідне відкрите звернення до голови Верховної Ради Володимира Ливтина і голови Комітету з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка підготували учасники громадської кампанії «Новий громадянин», зокрема Інститут медіа права, «Демократичні ініціативи», «Остання барикада», фундація «Суспільність», ГО «Центр UA» - загалом 26 організацій.

«Детектор медіа»