Народний депутат Василь Грицак і консорціум ЄДАПС просять суд заборонити газеті «Коммерсантъ» і телеканалу «1+1» використовувати будь-які згадки про них та заборонити пов'язувати їх між собою.

Таке прохання на забезпечення позову міститься в їхній позовній заяві проти екс-голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського, ПрАТ «Комерсант-Україна», журналіста Сергія Сидоренка і ТОВ «Телерадіокомпанія "Студія 1+1"» про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання недостовірною інформації та її спростування. Копія позову, поданого до Києво-Святошинського районного суду Київської області, є в розпорядженні редакції «Детектор медіа».

Також пан Грицак і ЄДАПС просять заборонити відповідачам публікувати та розміщувати відомості про позивачів та про хід судового процесу в будь-яких ЗМІ, інтернет-виданнях і сайтах.

Предметом позову став репортаж Сергія Сидоренка з «Коммерсанта» «Государство проявило мягкость» від 29 вересня 2010 року, а саме наведена там цитата Михайла Бродського: «Бланки, голограммы - это отдельный разговор. Есть у нас такая структура - ЕДАПС, то есть господин Грицак (депутат Партии регионов Василий Грицак, по мнению участников рынка, контролирует консорциум ЕДАПС. - Ъ). Вся страна платит ему миллиард долларов. Но как только его тронешь - поднимается крик».

Також предметом позову стала публікація «Регіонал обізвав Бродського хворим "померанчевим" шизофреником» від 29 вересня 2010 року із сайту ТСН (передрук статті «Коммерсанта»), а саме витримки з неї: «Директор ЄДАПС Василь Грицак назвав главу Держкомпідприємництва Михайла Бродського хворим "померанчевим" шизофреником на закид останнього про корупцію. "Бланки, голограми - це окрема розмова. Є в нас така структура - ЄДАПС, тобто пан Грицак (депутат від Партії регіонів Василь Грицак). Вся країна платить йому мільярд доларів. Але як тільки його торкнешся - піднімається крик", - сказав Бродський». На сайті ТСН також міститься відеоролик з виступом Михайла Бродського, вставлений з YouTube (у кадрі видно логотип Першого національного, з ефіру якого вирізано ролик).

Позивачі вважають, що їх «у наклепницькій, принизливій формі звинувачено в корупції». «Автор інформації та її поширювачі, з метою цілеспрямовано нанести шкоду діловій репутації позивачів, використали закон моделювання концептуального інформаційного простору (змоделювали таку ситуацію), при якому подання інформації, донесення її до читачів, користувачів інтернету та телеглядачів навмисно спотворюється шляхом перекручення фактів, небажання надати достовірну, значиму інформацію...», - - йдеться в позовній заяві.

Василь Грицак і ЄДАПС просять суд визнати недостовірною та такою, що завдає шкоди честі, гідності, діловій репутації, поширену інформацію і зобов'язати відповідачів спростувати її, розмістивши текст спростування та резолютивну частину рішення суду в газеті «Коммерсантъ», на сайті kommersant.ua, на сайті tsn.ua і на телеканалі «1+1».

Позивачі пропонують такий текст спростування: «Доводжу до відома спільноти, що інформація, поширена мною, Бродським Михайлом Юрієвичем, в статті під назвою ..., розміщеній ... (у відеорепортажі на телеканалі «1+1»), стосовно консорціуму ЄДАПС та Грицака Василя Миколайовича, не відповідає дійсності. Насправді мої звинувачення (звинувачення Бродського Михайла Юрійовича) у корупційних діяннях консорціуму ЄДАПС та Грицака Василя Миколайовича є безпідставними, країна не платить Грицаку Василю Миколайовичу мільярд доларів за бланки та голограми та він не контролює діяльність консорціуму ЄДАПС (та не займає посаду директора консорціуму ЄДАПС)».

Юрист Інституту масової інформації Ігор Розкладай звертає увагу на те, що Михайло Бродський прямо звинуватив Василя Грицака у зв'язку з ЄДАПС-ом. «Власне, за вислів "Есть у нас такая структура - ЕДАПС, то есть господин Грицак", який може тлумачитися як твердження про факт, і є справледливим позов до Бродського», - каже він.

При цьому він наголошує на добросовісності журналістів і на тому, що Василеві Грицакові було надане право на відповідь: «"Коммерсантъ" подав у своєму репортажі із засідання Комітету з економічних реформ як вислів Бродського, так і Грицака, який заявив, що не хоче коментувати вислів Бродського. Таким чином, журналісти прямо надали право пану Грицаку на відповідь, від якого він відмовився. У даному разі, зважаючи на фактично новинний формат матеріалу, що унеможливлює можливість ретельної перевірки схеми власності консорціуму, яка займає досить тривалий час, журналіст діяв добросовісно».

Серед позовних вимог юрист називає недопустимим прохання спростування на телеканалі, якщо на ньому не транслювався сюжет (а в позові посилань на вихід сюжету немає), тому що спростування відповідно до ч. 7 ст 277 ЦК має відбувалася у той же спосіб, у який була поширена інформація.

«Прохання про заборону згадки про позивачів є нічим іншим як втручанням в журналістську діяльність і є проявом цензури, адже обидва позивачі є публічними особами. А заборона розміщувати відомості про хід судового процесу є неприпустимою, зважаючи на суспільну важливість цієї справи. Утім, якщо ЗМІ порушуватимуть у оглядах судового процесу журналістські стандарти неупередженості і збалансованості така заборона суду можлива й адекватна в подальшому», - додав Ігор Розкладай.

Також Ігор Розкладай нагадав, що ЄДАПС є об'єктом, до якого прикута увага журналістів уже багато років. При цьому консорціум проводить досить агресивну політику щодо будь-яких спроб з'ясування його природи і діяльності. «Тут можна згадати і журналістські розслідування "Закритої зони" і справу ЄДАПС vs газета "Бизнес", де деснянський суд присудив 22 млн грн моральної шкоди, а при повторному розгляді справи зменшив суму до 6 млн грн», - нагадав юрист.

«Детектор медіа»