«Ми почули багато пропозицій, що ринку було б зручніше, якби ліцензійні збори були меншими. У нас були тривалі переговори, і ми пішли назустріч. У середньому зменшення відбулося на 30%», - повідомила вона.

Наприклад, для ефірного радіомовлення з використанням 17 передавачів ліцензійний збір за першим проектом методики становив близько 700 тис. грн., за доопрацьованим - 490 тис. грн.

Для супутникового мовлення раніше передбачалася сума збору 213 тис. грн, зараз - 92 тис. грн.

Для ефірного місцевого телемовника в місті Чернігові розмір ліцензійного збору становитиме 46 тис. грн.

Для кабельного мовлення такого каналу, як К2, ліцензійний збір сягне 74 тис. грн, для кабельного телеканалу на території міста Нововолинська - 5 тис. грн, на території міста Обухова - 2,5 тис. грн.

Доопрацьований проект методики Нацрада 8 грудня направила до Державного комітету телебачення та радіомовлення.

Нагадаємо, сьогодні, 21 грудня, Верховна Рада ухвалила зміни до статті 31 закону «Про телебачення і радіомовлення», за якою Методику розрахунків розмірів ліцензійного збору та плати за переоформлення та видачу дубліката ліцензії затверджує уряд.

Поки депутати ухвалювали закон, Нацрада вже розробила для уряду і направила до Держкомтелерадіо для погодження і передачі Кабміну свій проект методики.

Тим часом Нацрада відмовляла провайдерам у переоформленні ліцензій, якщо йшлося про збільшення ресурсу або території поширення програм. «Ці показники суттєво впливають на суму ліцензійного збору, а тому ми рекомендуємо або подавати заяву на отримання нової ліцензії, або чекати правового врегулювання 31-ї статті закону про телебачення і радіомовлення», - пояснювала заступник голови Нацради Лариса Мудрак.

Як писала ТК, Кабмін 29 липня зареєстрував у Верховні Раді законопроект № 7021 про внесення змін до статті 31 закону «Про телебачення і радіомовлення» (щодо визначення розміру ліцензійного збору). Документ пропонував нову редакцію статті 31, за якою методику розрахунків розмірів ліцензійного збору та плати за переоформлення та видачу дубліката ліцензії затверджує уряд. Таким чином, Кабмін запропонував скасувати антикризовий закон народних депутатів Олени Бондаренко і Володимира Ландіка, який набув чинності 1 січня 2010 року і, власне, додав у закон формули розрахунків зборів, значно зменшивши їхні розміри.

21 жовтня Рада підтримала законопроект у першому читанні. Згодом Комітет з питань свободи слова та інформації підтримав дві поправки до нього, які визначали, що розмір ліцензійного збору має відповідати економічно обґрунтованим витратам на видачу ліцензії. Однак парламент 21 грудня відхилив ці поправки і проголосував закон у редакції Кабміну.

Наводимо новий текст проекту методики:

Методика розрахунків розмірів ліцензійного збору

за видачу або продовження строку дії ліцензії на мовлення,

ліцензії провайдера програмної послуги, визначення  розміру плати

за переоформлення ліцензії та видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги

1. РОЗРАХУНОК ЛІЦЕНЗІЙНОГО ЗБОРУ ЗА ВИДАЧУ (ПРОДОВЖЕННЯ) ЛІЦЕНЗІЇ НА МОВЛЕННЯ ТА ПРОВАЙДЕРА ПРОГРАМНОЇ ПОСЛУГИ

1.1. На ефірне мовлення:

Розмір ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на ефірне мовлення розраховується за формулою:

P = S * n * T/24

Р - розмір ліцензійного збору;

T - середньодобовий обсяг мовлення, годин;

S - розмір мінімальної заробітної плати;

n - коефіцієнт, який враховує територіальні особливості розповсюдження програм:

1.2. На мовлення та провайдера програмної послуги з використанням проводових та ефірних мереж

1.2.1. Розмір ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на проводове мовлення, кабельне мовлення у багатоканальних кабельних телемережах (у тому числі з використанням технології „IPTV"), багатоканальне мовлення ( з використанням багатоканальних ефірних телемереж, цифрових мультиплексів та технологій типу „ТЕЛЕСЕЛО", „МІТРІС" „ММDS" тощо) розраховується за формулою:

Р = S + 0,2*S * N * T/24

1.2.2. Розмір ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги багатоканальних кабельних мереж (у тому числі з використанням технології „IPTV") та багатоканальних ефірних цифрових телемереж (у тому числі технологій типу „ТЕЛЕСЕЛО", „МІТРІС", „ММDS", ліцензування цифрових мультиплексів тощо)  розраховується за формулою:

P= S * N

Для п. п. 1.2.1 та 1.2.2:

Р - розмір ліцензійного збору;

S - розмір мінімальної заробітної плати;

T - середньодобовий обсяг мовлення, годин;

N - коефіцієнт врахування категорії кількості населення, яке проживає на території розповсюдження програм в межах адміністративно-територіальної одиниці:

1.3 На супутникове мовлення та провайдера програмної послуги з використанням супутникової ємності (супутникові платформи за технологією DTH (Direct тo Home), мережі операторів мобільного та інтернет зв'язку

1.3.1. Розмір ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії на супутникове мовлення розраховується за формулою:

Р = 100*S*Т/24, де

Р - розмір ліцензійного збору;

S - розмір мінімальної заробітної плати;

T - середньодобовий обсяг мовлення, годин.

1.3.2. Розмір ліцензійного збору за видачу (продовження) ліцензії провайдера програмної послуги з використанням супутникової ємності (супутникової платформи за технологією DTH (Direct тo Home) мережі операторів мобільного та інтернет (технології Mobile WiMAX тощо) зв'язку розраховується за формулою:

Р = 500 * S * k , де

Р - розмір ліцензійного збору;

S - розмір мінімальної заробітної плати;

K - коефіцієнт покриття території України відповідним сигналом - підтверджується компетентними установами, встановлюється у проміжку
від 0 до 1.

2. ПЛАТА ЗА ВИДАЧУ ДУБЛІКАТА ЛІЦЕНЗІЇ НА МОВЛЕННЯ ТА ЛІЦЕНЗІЇ ПРОВАЙДЕРА ПРОГРАМНОЇ ПОСЛУГИ

За видачу дубліката ліцензії на мовлення, ліцензії провайдера програмної послуги справляється плата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

3. РОЗРАХУНОК РОЗМІРУ ЛІЦЕНЗІЙНОГО ЗБОРУ (ПЛАТИ) ЗА ПЕРЕОФОРМЛЕННЯ ЛІЦЕНЗІЇ

За переоформлення ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги розмір ліцензійного збору розраховується згідно з відповідними рішеннями Національної ради, що передбачають:

1) за внесення до відповідної ліцензії змін, які не впливають на розмір ліцензійного збору на момент прийняття Національною радою рішення (зміна засновників або власників, місцезнаходження телерадіоорганізації, показників програмної концепції, організаційні зміни статусу та умов діяльності ліцензіата, організаційні або технічні характеристики мовлення тощо), справляється плата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;

2) за внесення до відповідної ліцензії змін в частині території розповсюдження програм та/або параметрів програмної концепції мовлення, за які передбачено зменшення/збільшення розміру ліцензійного збору відповідно до розділу 4 цієї Методики, проводиться новий розрахунок розміру ліцензійного збору з урахуванням раніше сплаченої суми. Якщо раніше сплачена сума перевищує чи дорівнює нарахованому розміру ліцензійного збору або становить менше однієї мінімальної заробітної плати, телерадіоорганізація сплачує одну мінімальну заробітну плату.

Примітка: за додаткові обсяги мовлення нараховується ліцензійний збір відповідно до формули, що передбачає видачу ліцензії на такий вид мовлення.

4. УМОВИ ТА ОБСЯГИ ЗМЕНШЕННЯ АБО ЗБІЛЬШЕННЯ РОЗМІРУ ЛІЦЕНЗІЙНОГО ЗБОРУ

1. З метою підвищення якості програмного продукту ліцензіатів, стимулювання виробництва власних програм, програм культурно-мистецького, науково-просвітницького та дитячого спрямування за результатами попереднього аналізу програмної концепції мовлення розмір ліцензійного збору:

а) зменшується :

на 30 відсотків, якщо телерадіоорганізація у програмному наповненні використовує переважно (понад 80% загального обсягу мовлення) програми власного виробництва та (або) якщо телерадіоорганізація у програмному наповненні використовує дитячі (та/або науково-просвітницькі, культурно-мистецькі)  програми власного виробництва обсягом не менше 3 годин на добу, або не менше 15% загального обсягу мовлення, якщо останній становить менше 24 годин на добу;

б) збільшується:

на 30 відсотків, якщо частка програм іноземного виробництва в загальному обсязі мовлення становить понад 30 відсотків;

на 30 відсотків для провайдерів програмної послуги, якщо частка програм іноземного виробництва в загальній концепції пакетування (переліку) програм, придбаних для ретрансляції, становить понад 50 відсотків.

2. Телерадіоорганізаціям, які утримуються за кошти Державного бюджету України, розмір ліцензійного збору  зменшується на 90%.

5.  ПОРЯДОК СПЛАТИ ЛІЦЕНЗІЙНОГО ЗБОРУ

1. Після ухвалення Національною радою рішення, що передбачає сплату ліцензійного збору,  здійснюються розрахунки згідно з цією методикою та видається керівникові телерадіоорганізації, провайдеру програмної послуги або їх уповноваженому представнику рахунок на сплату ліцензійного збору.

2. Ліцензійний збір сплачується заявником протягом місяця з дня прийняття Національною радою відповідного рішення, якщо Національна рада не передбачила інший порядок сплати ліцензійного збору.

3. Переможцю конкурсу в загальну суму ліцензійного збору зараховується грошовий внесок, який був внесений ним під конкурсну гарантію.

Сплачена конкурсна гарантія інших учасників (конкурсантів, претендентів), що не стали переможцями або відмовились від участі у конкурсі, зараховується в дохід Державного бюджету України.

4. У разі несплати ліцензійного збору у встановлені строки Національна рада анулює ліцензію на мовлення або провайдера програмної послуги (при видачі, продовженні строку дії ліцензії), відміняє відповідне рішення (при переоформленні ліцензії) або розглядає питання про встановлення іншого порядку сплати ліцензійного збору. Кошти сплачені телерадіоорганізацією або провайдером програмної послуги до Державного бюджету України не в повному обсязі або не відповідають виставленому рахунку, не зараховуються як ліцензійний збір та підлягають поверненню, за умови, якщо не було прийнято Національною радою рішення про інший порядок сплати ліцензійного збору.

5. Сплату ліцензійного збору здійснює безпосередньо телерадіоорганізація, провайдер програмної послуги, якій видається ліцензія. Не допускається сплата ліцензійного збору (конкурсної гарантії) іншою юридичною або фізичною особою.

«Детектор медіа»