МВС просить канали надати відео акцій протесту проти Податкового кодексу (+КОМЕНТАРІ ЮРИСТІВ)
Телеканал новин «24» отримав лист від слідчого управління ГУМВС України в місті Києві з проханням надати усі фото- та відео матеріали, зібрані репортерами телеканалу в період з 21.11.2010 по 03.12.2010, які стосуються проведення акцій протесту проти прийняття Верховною Радою України нового податкового кодексу та встановлення наметового містечка на Майдані Незалежності. Про це повідомляє прес-служба каналу.
«У зв'язку з розслідуванням кримінальної справи № 10-24539, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України, на підставі ст. 66 КПК України», - так сформульовано підстави для запиту до телеканалу новин.
Звернення від ГУМВС канал отримав 15 грудня, однак сам лист датований 13 грудня 2010 року.
За словами юриста Інституту медіаправа Ігоря Розкладая, міліція може вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані. Виконання цих вимог є обов'язковим. Водночас відповідно до ч.4 ст. 48 pакону «Про телерадіомовлення», усі програми, які транслював телеканал, повинні бути записані і зберігатися упродовж 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту.
«Якщо врахувати, що акція протесту тривала з 22 листопада по 3 грудня, а канал отримав листа лише 15 грудня, то телеканал буде зобов'язаний надати відео лише за 1-3 грудня. Утім, тут постає питання повноти і об'єктивності такого роду доказів», - зазначив Ігор Розкладай.
На думку юриста Наталії Петрової, хоча вимога статті ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу є обов'язковою, у ній не врахований статус ЗМІ: «У країнах зі сталою демократією є відповідне законодавство та стала практика, яка передбачає, що правоохоронні органи в аналогічних ситуаціях не можуть безпосередньо звертатись до засобів масової інформації, тому що якщо в них виникає така потреба, вони можуть це зробити це через суд. Мені відома одна справа у Копенгагені, коли через масові безпорядки у місті правоохоронні органи звернулись до суду, щоб суд зобов'язав ЗМІ надати плівки, фото тощо. І тоді адвокати преси піддавали сумніву цю вимогу, тому що це означає, що преса виглядати в очах громадськості - колаборант поліції».
Також, на думку пані Петрової, каналам варто з'ясувати, у якій справі у них вимагають доказів. За її словами, громадянський обов'язок кожного - сприяти у розкритті злочинів, але ця ситуація є неоднозначною. «По-перше, на цих носіях може бути інформація про інших фізичних осіб. По-друге ця інформація зібрана каналом, і становить його власність. Тобто канал має виходити з того, що може переглянути всі свої архівні кадри і подивитись чи є серед них щось таке, що могло б зацікавити правоохоронців. Якщо є, то саме це і надати. Але надавати всі матеріали, які були відзняті, це не лише порушення прав власності цієї компанії, а й потенційно всіх осіб, які опинились на цих знімках», - сказала юрист.