Історія розпорядилася так, що Чернівці, точніше Czernowitz (у підавстрійській Буковині), стали «Єрусалимом німецькомовної літератури». Саме так - можливо, дещо зухвало - своє рідне місто називає Святослав ПОМЕРАНЦЕВ, президент Міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Czernowitz». Дух цього міста, де ось уже протягом понад два століття створюють поезію різними мовами, викликав до життя згаданий фестиваль, який з 3-го до 5 вересня відбудеться в Чернівцях уперше.

Дебют «Meridian Czernowitz» обіцяє бути досить гучним, принаймні, в літературному вимірі. До західноукраїнського міста з'їдуться літератори з чотирьох країн: України, Німеччини, Швеції та Австрії. Серед значимих видавничих прем'єр - перша у світі презентація видання листування Пауля Целана і Густава Хомеда, приурочена до 90-річчя від дня народження єврейського німецькомовного поета Пауля Целана, який народився в Чернівцях, та «Винарні» - нова книжка Ігоря Померанцева, літератора, дисидента, журналіста, біографія якого також тісно пов'язана з Чернівцями.

Так чи інакше, вся програма фестивалю буде обертатися за орбітою цього самого міста-міфу Czernowitz: і поетичні вечори, і винно-поетичні дискусії, і вечори «Електропоезії», і відеоінсталяція, і музична частина. Безумовно, такий розмах і дорослий осмислений підхід до організації події особливо впадає у вічі на тлі випаленого занепадницькими настроями українського фестивального руху. Тим паче, що йдеться про позастоличний регіон.

До речі, нові ініціативи «на місцях» Святослав Померанцев пов'язує з діяльністю міжнародних культурних інституцій, які, на його думку, працюють на створення осередків громадянського суспільства або, простіше кажучи, людей, здатних проявляти ініціативу - чи то в захисті природи, чи то в організації культурних заходів.

Інтерес до літератури самого Святослава Померанцева - це поклик крові, стверджує він. «Апетити» головного ініціатора і президента «Meridian Czernowitz» справді викликають подив: він обіцяє нам поетичні Канни в Чернівцях! Уже за сім років, каже Святослав, сюди з'їдуться найвідоміші європейські поети сучасності, а Чернівці стануть одним із центрів інтелектуального туризму в Україні.

- Складається враження, що Чернівці - це не просто вдало обрана локація для фестивалю, а що сам фестиваль виріс саме з Чернівців, культурної атмосфери міста. Чи це так?

- Безумовно. Почну з особистої мотивації. Мене, колись успішного буковинського бізнесмена, світова економічна криза підштовхнула до переосмислення багатьох речей. Я усвідомив, що з Чернівцями я пов'язаний життям і смертю: в цьому місті поховані мій прадід, моя прабабця, мій батько, тут народився я та мій син. Мені захотілося дізнатися, чим моє місто жило раніше. Виявилося, що Чернівці - це місто, де ось уже впродовж понад двох століть пишуть вірші різними мовами. Я став принюхуватися й придивлятися до різних книжок - старих і нових, хоч раніше до поезії був байдужий. Нині мені здається, що, може, то був поклик крові. Адже мій прапрадід - одеський літератор і дослідник одеських синагог. Дідусь - журналіст газети «Радянська Буковина» і поет, який писав для себе. Мій дядько (відомий літератор, дисидент, журналіст Ігор Померанцев. - прим. «Дня») починав писати вірші в Чернівцях і дотепер вважається чернівецьким поетом, хоч би де він жив - у Лондоні, Мюнхені чи Празі. Коли я все це усвідомив, то вирішив посприяти тому, щоб моє місто знову заговорило віршами, адже поезія - інтер'єр Чернівців. Саме так і з'явився Міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz». Це суб'єктивний чинник.

Є ще й об'єктивний. Центральна частина Чернівців була розбудована за часів, коли Буковина належала Австрійській імперії. Буковина була досить віддаленим від центру імперії краєм. Фактично вона була віддана на самоврядування, а ставку австрійці зробили на євреїв, які становили 12,7% населення Буковини і близько 50% населення Чернівців. Переважно це були євреї-реформісти, для яких головним принципом був такий постулат: «вдома ти єврей, на вулиці ти - німець». Німець - означає сучасна, освічена людина науки й культури. Тому вся культурна інтелігенція в Чернівцях розмовляла німецькою. Нині звучання німецькомовної поезії в цьому місті стане своєрідним мостом між епохами.

- Ваш дядько, Ігор Померанцев, допомагав вам розробляти концепцію фестивалю, запрошувати іменитих учасників?

- Звісно. Він входить до ініціативної групи фестивалю. Запрошення на «Meridian Czernowitz» європейських поетів - це здебільшого його заслуга.

Стрижнем фестивалю є поезія. Вона звучатиме українською, російською, німецькою й англійською мовами. Зокрема, англомовну поезію представить Майкл Марч - наш спеціальний гість, президент Празького літературного фестивалю.

Поруч із поезією під крилом «Meridian Czernowitz» знайшли своє місце й відкритий конкурс відеопоезії, виставки фотохудожників із Франції та Латвії, поетичні вечірки електронної музики й відеоінсталяція. До речі, про відеонсталяцію. Це буде світлова проекція на нинішній театр «Чернівці». У минулому цей будинок належав центральній хоральній синагозі «Темпль», яку спалили 1941 року, а 1959-го реконструювали, але вона втратила свій вигляд. Протягом трьох ночей за допомогою світлової проекції ми будемо відтворювати вигляд центрального фасаду старого «Темпля». Все це відбуватиметься під записи канторського співу Йозефа Шмідта.

«Czernowitz - це Єрусалим німецькомовної літератури»

- Як ви вважаєте, протягом останніх 20 років Чернівці в культурному й світоглядному сенсі повернулися в європейський контекст?

- Чернівці знає весь світ: так було за старих часів, і так є сьогодні. Передусім із містом асоціюють ім'я Пауля Целана - найбільшого повоєнного поета Європи. Під час виступу з доповіддю на одній з європейських конференцій Марк Белорусець (германіст, перекладач, у тому числі поезії Пауля Целана. - прим. «Дня») назвав його саме так. І ніхто з ним сперечатися не став. А Целана асоціюють саме з Чернівцями, хоча в його поезії назва міста не вживається, але є образи.

Рейтинг у Чернівців досить високий - але це заслуга минулих епох. Стосовно ж нинішнього культурного середовища, то тут можна говорити про проблему, що є характерною для всієї України. Будь-яке підприємство - комерційне чи некомерційне - складається з двох видів ресурсів: матеріального й інтелектуального. У нашому випадку підприємство - це Чернівці, воно володіє колосальним матеріальним ресурсом у вигляді самого міста, архітектури, історичної спадщини. А ось інтелектуальний ресурс... Моє завдання як менеджера полягає в тому, щоб створити інтелектуальний ресурс, що був би адекватний матеріальному. Тоді отримаємо прибуток: знову ж матеріальний (у вигляді туристів) і нематеріальний (це імідж міста, яке знову заявить про себе як про один із культурних центрів Європи). До речі, «Meridian Czernowitz» висвітлюватиме Frankfurter Allgemeine Zeitung і центральне австрійське державне радіо (ORF).

Подібні фестивалі проводяться і в Берліні, й у Лондоні. Але Czernowitz - це місто-міф, це повернення до джерел. У медицині є поняття «єрусалимського синдрому», коли, приїжджаючи до Єрусалима, люди босоніж ходять тими місцями, де ходив Ісус Христос, бачать гроб царя Давида і - втрачають розум. Отже Czernowitz - це Єрусалим німецькомовної літератури...

- У чому полягає головна особливість фестивалю, якщо розглядати його на тлі інших культурних подій в Україні?

- Для організації цього фестивалю я залучаю багато креативних ресурсів з усієї України. Я позиціоную цей захід як абсолютно відкритий для партнерства. Ми також маємо намір проводити заходи протягом року: привозити цікавих європейських поетів в Україну і влаштовувати їм тури тими містами, в яких працюють наші партнери.

- До Донецька доїдете?

- Моя територія - це вся Україна. Моя стратегія - це зростання конкурентоздатності всієї України. Тож будемо і в Донецьку.

У чому ключ?

- До держави зверталися по допомогу?

- У нас із державою здорова співпраця. Серед партнерів фестивалю - міністерство культури й туризму, Чернівецька міськрада, мерія. Під фестивальну подію мерія нам віддала церемонію відкриття вулиці Віденської в Чернівцях. Тож вулицю Віденську в Чернівцях відкриють поети з Австрії...

«Meridian Czernowitz» має стати не просто фестивалем, а стратегією розвитку міста. У перспективі це одна з містоутворюючих подій. У першому фестивалі братимуть участь чотири країни: Австрія, Німеччина, Швейцарія, Україна. У другому - сім: крім названих, Румунія, Польща, Ізраїль. Далі - одинадцять країн: попередні сім плюс Росія, США, Франція і Голландія. Планую, що вже за сім років у Чернівцях збиратимуться найвідоміші поети Європи...

- Ваша стратегія вражає. Знаєте, часом здається, що українському культурному простору не вистачає саме такого ділового, прагматичного підходу...

- Рік тому я побував на семінарі для обміну досвідом у сфері організації фестивалів. Багато учасників були вражені, слухаючи доповідь заступника мера Кам'янця-Подільського - нині це місто досягло значного рівня розвитку в туристичному плані, це буквально місто-фестиваль. Так от, він розповідав, що на базі кількох підприємств готельного, ресторанного бізнесу вони створили подієву агенцію. Він детально описав її структуру, пояснив, як працює схема. Усі дивувалися, мовляв, як вам це вдається? І тут підвівся директор Польського інституту в Києві пан Єжи Онух і поцікавився освітою спікера. Виявилося, що заступник мера Кам'янця-Подільського закінчував голландську бізнес-школу. Тоді Єжи Онух повернувся до залу й запитав: то, може, в цьому ключ?

Мені теж здається, що ключ саме в цьому.

«Мій клієнт- це суспільство»

- Чи не плануєте згодом поставити фестиваль на комерційні рейки?

- Так, цю подію я розглядаю в тому числі з комерційної точки зору.

- Я запитала у вас про це тому, що, приміром, телеменеджери і власники медіа в нас люблять виправдовувати неякісний продукт в ефірі своїх каналів фразою «піпл хаває»: мовляв, що дивляться, те й показуємо. Але ж прибуток можуть приносити не лише примітивні продукти. Чому український бізнес за рідкісним винятком не хоче робити ставку на якісний культурний продукт?

- Можливо, у цих людей не було поклику крові... Річ у тому, що я маю внутрішнє переконання, що повинен займатися саме цим. Я хочу робити гарний бізнес. Я хочу займатися правдою. Моя особиста мотивація - це поклик крові й бажання працювати на громадськість. Мій клієнт - це суспільство.

- Головним організатором фестивалю «Meridian Czernowitz» виступає створена вами громадська організація «Культурний капітал». Якими проектами, крім цього, ви займаєтеся?

- У найближчій перспективі, а саме в лютому наступного року, ми плануємо організувати міжнародний фестиваль електронної музики й екстремальних зимових видів спорту в селищі міського типу Бояни, що за 20 кілометрів від Чернівців, на гірськолижному курорті «Сонячна долина». Я маю друзів-німців, які вже протягом шести років проводять на Сардинії фестиваль drum'n'bass музики. Завдяки ним у мене є можливість зв'язатися з найбільш іменитими діджеями світу, яких я теж збираюся запросити.

До речі, багато діджеїв, які беруть участь у «Meridian Czernowitz», погодилися написати мікси з використанням поезії запрошених авторів. Ми навіть плануємо випуск «домашнього» диска.

- Протягом майже 20 років української незалежності далеко не всі імена, викинуті з історії через ідеологічні причини, повернулися на свої законні місця. Якщо говорити про Чернівці, то які імена, на вашу думку, слід обов'язково повернути?

- Крім Пауля Целана і Рози Ауслендер, яких ми часто згадуватимемо на «Meridian Czernowitz», є ще декілька імен, відомих в усьому світі. Приміром, Йозеф Шмідт. Він народився під Чернівцями в Давіденах на початку ХХ століття, навчався співу в Європі, далі співав у чернівецькій центральній синагозі, а пізніше виїхав до Європи, де зробив колосальну кар'єру. Його називали буковинським Карузо. Півроку тому я замислився над тим, щоб у майбутньому створити Всесвітній конкурс молодих тенорів імені Йозефа Шмідта. Але це дуже далекі плани...

Чернівці як об'єкт інтелект-туризму

- Ви кажете, що ваш клієнт - суспільство. А якого ефекту від фестивалю ви очікуєте на суспільному рівні?

- Насамперед, розвиток туризму. Такий фестиваль може привести в Чернівці інтелектуального туриста. А інтелект на Заході цінується високо. Тому інтелектуальний турист - це гроші. Мені здається, що й загальна стратегія розвитку міста має полягати в залученні сюди інтелект-туристів із коштами та «завантаженні» середнього й малого бізнесу - від кав'ярень та ресторанів, готелів, книжкових і сувенірних крамниць до курсів іноземних мов. Поясню. Коли років за десять батьки вирішуватимуть, чи віддавати сина на курси іноземної мови, вони розумітимуть, що дитина, яка володіє іноземною мовою, в туристично розвинутих Чернівцях буде конкурентоспроможною на ринку праці...

- Те, про що ви кажете, називається гуманітарною політикою, якою, по суті, мала б опікуватися держава. До речі, яке ваше бачення грамотної гуманітарної політики? На чому вона мала б ѓрунтуватися?

- Коли я був на Празькому літературному фестивалі та знайомився з лауреатами Нобелівської премії, то при слові Czernowitz вони буквально починали тремтіти. Не лише тому, що це батьківщина Целана. А й тому, що за великим рахунком це місто мало змінилося за останні сто років. Ті самі погані дороги, сільські обличчя на вулицях, іноді вози, елементи гуцульського одягу не як маскарад, а як повсякденний одяг. Саме в цьому наша перевага. У Берліні й Лондоні такого не побачиш.

А біда наша в тому, що в Україні надто мало висококваліфікованих менеджерів, які в процесі створення інтелектуальних ресурсів користувалися б уже наявними матеріальними. А матеріальних ресурсів в Україні величезна кількість. Навіщо культура? Та в нас 25% чорнозему! А найбільший експортер овочів у Європу знаєте хто? Ізраїль!

Один із хороших друзів нашої сім'ї казав: треба дуже багато й дуже добре вчитися. Саме це - причина, а решта - наслідок.

- По суті, фестиваль «Meridian Czernowitz» обертається навколо людей всесвітньо відомих, але з минулих епох. А чи сформувалися в Чернівцях умови для створення нових, сучасних смислів, які були б цікаві Європі?

- Попри те, що ми дійсно спираємося на всесвітньо відомі імена з минулого, «Meridian Czernowitz» - фестиваль сучасної поезії та живих поетів. Ми обов'язково будемо запрошувати дійсних нобелівських лауреатів, але кувати потенційних - теж. Чернівці мають стати поетичними Каннами.

Довідка «Дня»

Міжнародний поетичний фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ» проходитиме в Чернівцях з 3 по 5 вересня 2010 року. В фестивалі візьмуть участь, зокрема, Юрій Андрухович, Ігор Померанцев, Сергій Жадан, Бригітте Олешинські, Ельке Ерб, Франц Йозеф Чернін, Майкл Марч, Юліан Шуттінг та інші. Вірші поетів-учасників будуть видані окремим збірником.

Спеціальний гість - видавець спадщини Пауля Целана Барбара Відеманн. Також у програмі фестивалю передбачаються: поетичні читання, перекладацькі семінари, молодіжна поетична сцена, сигарно-поетичні та винно-поетичні дискусії, презентації книг, культурологічні екскурсії, художні експозиції та урочисте вручення щорічної національної відеопоетичної премії «Бук». Щоночі проходитимуть вечірки електронної музики «Електропоезія» за участю відомих європейських діджеїв.

Фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ» організовано Чернівецькою обласною громадською організацією «Культурний капітал» за фінансової підтримки Благодійного фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine», Німецького культурного центру Goethe-Institut Ukraine, Швейцарського культурного фонду Pro Helvetia Warszawa, Австрійського культурного форуму, Міжнародного фонду «Відродження», представництва OEAD у Львові, Чернівецької міської ради, Міністерства культури та туризму України, федерального уряду землі Карінтія (Австрія), посольства США в Україні, МТК «Калинівський ринок» (Чернівці), готелю «Буковина» (Чернівці), комплексу «Цецино» (Чернівці), ТОВ «Проект-інженерія» (Чернівці), Конгресу національних громад України та особисто Івана Ринжука і Святослава Померанцева.

Марія Томак, «День»

Фото -  «День»