Упродовж наступного року у Львові поменшає комунальних кінотеатрів. Ні, влада жодним чином не має наміру обмежити право мешканців оглядати кінофільми на великому екрані, просто значна частина цих закладів банально не використовується. Відтак у місті розмірковують, чим заповнити цей вільний простір.

Влада готує для кожного кінотеатру його власну долю, однак жодного з них не бажає випускати з комунальної власності. Кожен із цих закладів в першу чергу має забезпечували потреби культури. Отож, що та коли може з'явитися на місці колишніх міських кінотеатрів і як працюватимуть ті, що залишаться, дізнавався ZAXID.NET.

З 11 кінотеатрів кіно транслюють лише два

Останніми роками у Львові щораз більше прихильників здобуває арт-хауз та камерні перегляди фільмів: у тісних компаніях в кафе, під час фестивалів на невеликих площах. Проте й великий екран розвиває свої здобутки - у місті заплановане відкриття ще низки кінозалів на базі одного з торгово-розважальних центрів.

Водночас у Львові є 11 кінотеатрів, які перебувають в комунальній власності міста, та кінопоказ здійснюють лише у двох з них (про це - далі), а також у кінотеатрі «Львів», який перебуває під опікою Львівської облради.

Комунальні кінотеатри Львова, за інформацією департаменту гуманітарної політики Львівської міськради, можна поділити на три групи. До першої належать продані та орендовані приміщення, в яких здійснюється діяльність, не пов'язана з кінопоказом: к/т «Дніпро» і «Спартак», що на пр.Свободи, 5-7, «Дружба» - Парк культури та відпочинку ім.Б.Хмельницьго, «Левеня» - вул. Січових Стрільців.

Друга група - це приміщення, де проходить кінопоказ: кінотеатр ім.Коперника - вул. Коперніка, 9, Кінотеатр ім. Довженка - пр. Червоної Калини, 81.

Третя група - приміщення, які фактично не використовуються чи використовуються частково: к/т ім.Лесі Українки - пл.Міцкевича,7 (під кінокафе), «Київ» - пр. Шевченка, 8 (під кінотеатр, кафе, концертний зал), ім. Т.Шевченка - пр.Шевченка, 28 (тепер приміщення ЛОО «Просвіта»), ім.Миколайчука - вул. Личаківська, 131 (який кілька разів марно намагалась орендувати співачка Руслана, а також схожі наміри виявляли дизайнер Оксана Караванська та співачка-нардеп Оксана Білозір), к/т ім. Б.Хмельницуького - вул. Б.Хмельницького, 11, «Дзвін» - вул. Шептицьких,45, «Сокіл» - вул. В.Великого, 22, «Зірка» - вул. Зелена, 88 (молодіжний клуб «Пікассо»), «Стрілець» - вул. Повітряна, 2.

«Деякі з приміщень орендують наші комунальні підприємства, інші - комерційні. Проблеми є з багатьма приміщеннями, починаючи від недобросовісних орендарів, які хотіли б за безцінь викупити приміщення, або ж платити низьку орендну плату. Договори оренди укладались в кінці 90-х років і досі не переукладався. Так, наприклад, приміщення, де функціонує зараз Кінопалац «Копернік», здано в оренду на 99 років... Оскільки договори оренди укладали ще тоді, орендна плата низька», - зазначає директор департаменту гуманітарної політики Львівської міськради Олексій Побурко.

Він наголошує, що для влади міста важливо, аби приміщення були загосподарьовані. Водночас, утримувати всі ці об'єкти за кошти з бюджету міста - неможливо.

Депутати міськради своєю чергою пропонують бюджету заробляти на цих приміщеннях. Зокрема, у одному із звернень до мера Львова Андрія Садового член комісії культури міськради Наталія Усач зазначила, до Львів може щорічно заробляти з оренди комунальних кінотеатрів понад 4 млн грн. Віддавати в оренду кінотеатри вона запропонувала на конкурсній основі, за мінімальною ціною 64 грн за кв. м.

Натомість чиновник Олексій Побурко запевняє: «Приміщення, якими ми володіємо, на думку експертів, важко трансформувати у багатозальний кінотеатр, де одночасно відбувається кілька показів, як це є в «Кінопалаці», що розміщений на вул. Театральній в Будинку офіцерів, або незабаром відбудеться в King Cross. Ще один-два таких кінгкроси і потребу в кінотеатрах у Львові буде вирішено».

Місту вистачить одного-двох якісних комунальних кінотеатрів

Чиновники запевняють - залишати ці приміщення у сучасному стані не можна, проте віддавати їх у приватні руки не будуть.

«Жодних кінотеатрів у приватну власність ми передавати не будемо. Я дав доручення департаменту гуманітарної політики показати логіку існування кожного з таких об'єктів. У багатьох наших комунальних кінотеатрах половина колективу робить будь-що, крім показу фільмів. Це треба проаналізувати і навести порядок», - заявив мер міста Андрій Садовий.

Своєю чергою, він пропонує вихід: залишити у місті один-два якісні комунальні кінотеатри, які місто готове утримувати власним коштом, де й можна демонструвати публіцистичні науково-пізнавальні та патріотичні фільми. Натомість у інших приміщеннях комунальної власності облаштувати бібліотеки, книжкові супермаркети тощо.

«Якщо подивитися на репертуар діючих кінотеатрів, у більшості - це комерційні фільми, які не мають ідейного, патріотичного спрямування. В окремих приміщеннях кінотеатрів ми плануємо відтак розвивати муніципальні кінотеатри, щоб забезпечити потреби людей, які хочуть подивитися неформатне, некомерційне кіно. Так, як наприклад, це є у Варшаві. Такий кінотеатр користується серйозним попитом. - зазначає Побурко, - Наразі визначаємо, де це було б найкраще, найдоцільніше. Такі кінотеатри не є конкурентними. Адже, наприклад, фільм «2012» збере більшу аудиторію, ніж фільм про Степана Бандеру, але люди, які хочуть його подивитися, повинні мати цю можливість».

Потрібні на реалізацію такого проекту кошти влада міста зараз лише підраховує, а розпочати роботу в цьому напрямі обіцяє вже з 2011 року.

Щодо решти комунальних приміщень, де раніше функціонували кінотеатри, розглядається можливість надавати їх в оренду комунальним підприємствам міста під створення медіатек, бібліотек, фондосховищ, під культурно-мистецькі центри.

Кінотеатр «Львів»

Окрім комунальних кінотеатрів міста, львів'яни також мають можливість відвідувати комунальний кінотеатр «Львів» (що у Стрийському парку), який перебуває на балансі обласної ради. Звичайно, можна багато сперечатись про якість сервісу та конкурентноздатність самого кінотеатру, розташованого далеко не в центрі міста, проте ціна квитків у «Львові» є, як мінімум, удвічі меншою, ніж в комерційних кінотеатрах. Водночас, кінотеатр фактично виконує додатково соціальну функцію, демонструючи фільми до важливих історичних для України дат, а також влаштовуючи безкоштовний показ для певних категорій населення тощо.

Уникнувши нещодавно приватизації, про яку активно дискутували депутати Львівської облради, кінотеатр «Львові» здобув низку можливостей для розвитку.

«Ще 2004 року розпорядженням голови облдержадміністрації кінотеатр «Львів» визнано базовим в області, тому його не можна приватизувати. Рішення від 13 липня 2010 року передбачає розробку концепції з його розвитку. Директор працює над концепцією. В кінотеатрі проведено опалення, шукаємо спонсора, щоб замінити крісла. Також на сесії облради кінотеатр було звільнено від сплати до бюджету області 70% від орендної плати, яку сплачують орендарі театру», - повідомила ZAXID.NET начальник управління культури та туризму Львівської обласної державної адміністрації Галина Дорощук.

Своєю чергою голова постійної комісії з питань культури, духовного відродження, засобів масової інформації та туризму облради Марія Христинич наголосила: «Основне те, що кінотеатр залишився державним комунальним підприємством, яке буде виконувати державну політику в галузі кінематографії, культури, і кіно буде збережено як профіль, як основну спеціалізацію кінотеатру. На сесію буде винесено питання про розвиток кінематографії у області: який стан кіномережі у районах Львівщини. Це питання стане предметом розробки обласної програми або концепції розвитку кінематографії в області та перспектив розвитку кінотеатру «Львів» як базового».

Зараз, за її словами, триває розробка бізнес-плану розвитку кінотеатру як основного в області та програми розвитку кінематографії.

«Основний профіль кінотеатру буде збережено: показ фільмів, прем'єри фільмів, які продукуються в Україні, зустрічі з режисерами, навчально-документальні фільми, фестивалі європейського національного кіно та мультиплікації, зустрічі з відомими кіноакторами, інші заходи, які дадуть змогу заробляти кошти, а не лише чекати на бюджетні асигнування для розвитку кінотеатру. Було поставлено завдання проаналізувати матеріально-технічний стан, визначити, що відремонтувати капітально, що треба реконструювати, яке треба обладнання», - каже Марія Христинич.

Крім того, в управлінні культури запевняють: також тут показуватимуть дитячі мультфільми, яких не показують кінопалаци. А ще розробляється концепція щодо залучення камерних оркестрів. «На другому поверсі будівлі є достатньо приміщень, щоб їх під це використовувати», - каже Галина Дорощук.

До слова, чистий прибуток кінотеатру за минулий рік становив 4 тис. грн.

«Орендарі сплачували нам близько 8-9 тис. грн на місяць. З них 70% ми віддавали в обласний бюджет, решта - залишалась нам. Це були копійки, і, чесно кажучи, не було і сенсу тримати цих орендарів», - розповідає директор кінотеатру «Львів» Михайло Вовчко.

Тому, аби привести кінотеатр до хорошого стану, встановити сучасне обладнання та техніку, треба залучити зовнішні кошти, кінотеатр сам не впорається. Так, на заміну крісел, купівлю проектора для показу фільмів у форматі 3D та іншого необхідного «Львову» устаткування треба понад 2,5 млн грн.

«Звичайно, ніхто нам одноразово коштів таких не виділить, а самі ми не заробимо. Вихід такий, щоб поступово щось покращувати. Кінотеатр готовий сам на щось заробляти за умови підтримки облради, або надавати кінотеатр в оренду, ні в якому випадку не в приватизацію, на певну кількість років, щоб залишити цільове призначення і зберегти і його соціальну функцію, трансляцію українського кіно... До кінотеатру «Львів» під'їхати важко, раніше алеї були темними, лише нещодавно зробили освітлення, люди боялись вечорами ходити. Не знаю, чи й сам ішов би болотистими неосвіченими алеями ввечері дивитися кіно. Після благоустрою парку кількість відвідувачів зросла, хоча влітку все одно їх мало», - зазначив Вовчко.

Водночас, значно збільшувати ціни на квитки у кінотеатрі «Львів» не збираються -максиму - до 20 грн. Отож, надіятись кінотеатру залишається на обласну владу. Попри те, цьогоріч, окрім фінансування поточних ремонтних робіт, коштів на цей об'єкт область не виділяла.

«Нічого не вклавши, нічого не отримаєш. В кінопалаци свого часу вклали великі кошти. А ще вони знаходяться в центральній частині міста, тому мають більше можливостей. Якщо буде добрий доїзд до кінотеатру та освітлення - люди ходитимуть», - запевняє Михайло Вовчоко.

***

Тож чи зможуть комунальні театри міста та області конкурувати з комерційними? Це питання не лише грошей. Все вирішуватиме динаміка розвитку цього ринку.

Лілія Кузік, портал Zahid.net

Фото - Zaxid.net