«Детектор медіа» отримала відкритого листа до топ-менеджменту Нового каналу. Звернення Максима Буткевича, координатора проекту «Без кордонів»,  ГО «Центр Соціальна дія», стосується використання «мови ворожнечі» та соціальних стереотипів у програмі Нового «Info-шок». Друкуємо лист без змін і сподіваємося на відгук від адресатів звернення.

Генеральному директорові

Нового каналу

п. Ірині Лисенко

Генеральному продюсерові

Нового каналу

п. Оксані Панасівській

Шановна п. Лисенко,

шановна п. Панасівська,

Проект «Без кордонів» ГО «Центр Соціальна дія» протягом кількох років працює у сфері забезпечення дотримання прав біженців та шукачів притулку в Україні, а також - протидії расизму та ксенофобії, як і їх проявам - поміж іншими, «мові ворожнечі». Протягом цього часу нами накопичено певний досвід, зокрема в тому, що стосується навчання, аналізу та протидії проявам ксенофобії у засобах масової інформації.

Ми звертаємося до Вас з приводу випуску програми «Info-шок», який вийшов ув ефір наприкінці червня 2010 року та запис якого можна знайти на сайті Нового каналу (перша частина, друга; як зазначено на сайті, вміщено 30 червня 2010 року).

Знайомство з цим продуктом спонукало нас звернутися до Вас із низкою запитань стосовно його змісту. Їх так багато, що, аби не перевантажувати це звернення, ми зупинимось на найсуттєвіших моментах, які викликали наше здивування та занепокоєння. Попри велику «навантаженість» відеоряду - він у великій частині дібраний за принципом «асоціативного монтажу» і не прив'язаний напряму до закадрового тексту; саме останнього і стосуватимуться запитання.

Автор чи автори даного матеріалу

- стверджують, що «за даними ООН, в Україні - 7 мільйонів нелегалів». Якими саме даними чи дослідженнями ООН керувався автор, оприлюднюючи таке твердження?

- стверджують, що метою «нелегалів» (так у програмі, як ми розуміємо, названо мігрантів із неврегульованим статусом) в Україні є «працювати під прикриттям на будівництвах і ринках, влитися у ватаги своїх земляків і торгувати наркотиками, непомічено перетнути кордон у Європу». На які дослідження чи повідомлення спирався автор, твердячи, що метою «нелегалів» є робота на будівництвах чи участь у торгівлі наркотиками? Скільки подібних випадків зафіксовано даними дослідженнями і який відсоток від усіх будівельників та збувачів заборонених наркотичних речовин, за даними, якими користувався автор, складають «нелегали»?

- повідомляють, що основними сферами працевлаштування «нелегалів» в Україні є такі: «це вони продають дешеві контрафактні речі, гарують на будівництвах, прибирають вулиці». Просимо надати інформацію, ідентичну до запитуваної у п. 2: на які дослідження чи повідомлення спирався автор, твердячи, що основними сферами працевлаштування мігрантів із неврегульованим статусом в Україні є продаж «дешевих контрафактних речей», робота на будівництвах чи прибирання вулиць? Який відсоток від усіх будівельників, продавців контрафактного товару та прибиральників вулиць в Україні, за даними, якими користувався автор, складають «нелегали»?

- твердять, що причиною трудової міграції громадян України за кордон є витіснення їх «нелегалами» з українського ринку праці через демпінг зарплатні (текст: «Наш Вася будувати за копійки не піде, а їхній Рашид - о, ще й як! От і залишився Вася без роботи, бо невигідно! І що йому робити? Правильно: їхати до Польщі або ж Чехії»). На які дані чи дослідження спирався автор, вказуючи, що саме присутність трудових мігрантів з інших країн на українському ринку праці спричинила виникнення та існування українського «заробітчанства»? За даними цих досліджень - наскільки масштабним, та з яких саме сфер працевлаштування, є витіснення українських громадян іноземними трудовими мігрантами?

- заявляють, що спроба затриманих мігрантів із неврегульованим статусом подати прохання про отримання статусу біженця в Україні є виключно спробою уникнути депортації (текст: «Любов до України починається з любові нелегалів до її законодавства - бо воно таке, що можна щось вигадати, щоб затриматися. Наприклад, перед самісіньким  вильотом на батьківщину подати прохання про статус біженця - і все, депортація відкладається»). Чи означає це, що поміж тими затриманими мігрантами із неврегульованим статусом, які подають прохання про отримання статусу біженця в Україні, немає осіб, які «внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвами переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебувають за межами країни своєї громадянської належності та не можуть користуватися захистом цієї країни або не бажають користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань» (формулювання ст.1 Закону України «Про біженців», ст. 1 Конвенції ООН «Про статус біженців»), і подібні заяви є «вигадками»? На які дані спирався автор, оприлюднюючи подібне твердження?

- твердять, що з Королівства Нідерланди усіх мігрантів, які повідомляють про походження з Афганістану, відразу відправляють назад до Афганістану (текст: «От, наприклад, у Нідерландах нелегалу вірять, як собі: схопили, відвезли до пункту, сказав там, що з Афганістану - і все: організовують коридор, і прямісінько тебе - до того Афганістану. А якщо ти з ворожої йому країни - це вже твої проблеми»). На які саме дані спирався автор, повідомляючи про таке? Чи означає це, що влада Королівства Нідерланди не розглядає прохання про надання статусу біженця, які надходять від вихідців з Афганістану, і натомість вдається до їх негайної депортації? Які саме країни автор мав на увазі під «ворожими [Афганістану] країнами»?

- називають перебування мігрантів із неврегульованим статусом під вартою - фактично, тимчасове позбавлення волі - «курортом». Чи означає це, що, на думку тих, хто виготовив та поширив даний продукт, умови примусового утримання мігрантів із неврегульованим статусом під вартою, усупереч українському законодавству та міжнародним зобов'язанням України, мають бути суттєво погіршені, і щодо них має застосовуватися, зокрема, примусова праця (текст: «Навіть якщо забажаєш - не примусиш працювати»)?

- використовують щодо мігрантів із неврегульованим статусом принизливі та образливі, а також такі, що викликають відразу, слова та вирази, нічим їх не обґрунтувавши (текст, поміж іншим: «Люди-непотріб»; «Невідомі хвороби, бруд - це напівлюди. Чи не такими ви їх бачите? Усі жахаються від цих кадрів: одна кімната на десяток узбеків, які розділили її із тарганами. Жах? Закрийте очі дітям»). Чи відображають ці висловлювання ставлення тих, хто створював та поширював даний продукт, до мігрантів? З якою журналістською метою їх було використано?

- вказують, як на неодмінні ознаки життя «нелегалів» в Україні, «невідомі хвороби» (цитоване раніше: «Невідомі хвороби, бруд - це напівлюди»). Скільки саме випадків занесення мігрантами із неврегульованим статусом «невідомих хвороб» до України відомо авторові матеріалу, на чиї дані при цьому він спирався, і як вони співвідносяться із даними МОЗ України?

- розкривають ситуацію тих трудових мігрантів, які працюють у Федеративній Республіці Німеччині, словами: «Арбайтен на бюргерів - що негром на плантаціях бути. Роботи чимало - та безкоштовно». Чи означає даний вислів, що німецькі роботодавці, які використовують працю трудових мігрантів, прирівнюються до рабовласників, а самі трудові мігранти - до рабів; і що дана праця не оплачується?

Виникли запитання і щодо інших моментів програми - але для зручності обмежимося цими десятьма.

На жаль, виходячи з наявної в нас інформації, ми змушені констатувати, що автор (чи автори) програми, втілюючи першу частину назви програми - «шок», - спотворили та, фактично, зігнорували другу частину - «інформація». Те, що подано у вигляді «інформації» в зазначеній програмі, на нашу думку, є насміханням над самим поняттям інформування та над будь-якими професійними журналістськими стандартами. Роблячи узагальнення та доносячи до аудиторії певні твердження, журналіст має спиратися на факти та, - якщо йдеться про такі складні соціальні процеси, як міграція, - наукові дослідження. Відповідно до наявної в нас інформації, попри загальну поширеність упереджень, які складають основну частину вказаної програми, жодне з них не відповідає ані фактам, ні висновкам досліджень.

Ми змушені зазначити, що програма, на нашу думку, подає перекручену або й просто неправдиву інформацію; принижує честь і гідність великої кількості людей; розпалює ксенофобські настрої, тобто ворожнечу до громадян інших країн, які живуть і працюють в Україні, або ж намагаються дістатися через територію України до країн - членів Європейського Союзу.

Ми будемо вдячні за повідомлення про те, хто є автором даного продукту і хто формував редакційне завдання на виготовлення саме такого матеріалу. Якщо його виготовлено не на виробничих потужностях Нового каналу - то яка саме продакшн-студія виготовила цей продукт, чи виготовляється він на замовлення Нового каналу, чи існує редакторський контроль з боку Нового каналу над тим контентом, який виходить в ефір на каналі, і якщо так - то яким чином виконувалося редагування даного матеріалу.

На жаль, оприлюднення подібних продуктів, які містять «мову ворожнечі», не є поодинокими випадками в українських засобах масової інформації, і нерідко вони мають причиною непоінформованість та непрофесіоналізм журналістів та редакторів. Однак наслідками цього стає поширення ксенофобських та расистських настроїв в аудиторії тих ЗМІ, які припустилися такої помилки. З метою попередження таких наслідків мусимо зазначити, що дане звернення є публічним і його буде поширено у відкритих джерелах.

Якщо Ви вважатимете за доцільне, проект «Без кордонів» буде радий співпрацювати з Новим каналом з метою недопущення подібних небезпечних інцидентів. Зокрема, ми радо, за потреби, надаватимемо наявну в нас інформацію для підготування матеріалів за темою становища біженців та шукачів притулку в Україні та проведемо для співробітників інформаційно-новинної служби та редакторської групи семінар із небезпек використання «мови ворожнечі» у журналістській роботі.

Будемо вдячні за відповідь за наведеними вище контактами.

З повагою,

Максим Буткевич, координатор Проекту «Без кордонів»,  ГО «Центр Соціальна дія»

Фото - Високий вал