Свого часу ледве не всі професії були виключно для чоловіків. Не є винятком і журналістика. Зламати статевий бар'єр і довести свою професійну рівність допомогли жінки, які не побоялись втрутитися у світ, де їм спочатку відводили роль секретарок. Однією з таких жінок в американській політичній журналістиці була і залишається Гелен Томас. За свою довгу професійну кар'єру Гелен заслужила репутацію журналістки, яка не боїться поставити президентам незручні питання.

Коли Гелен Томас почала висвітлювати вашингтонську політику понад шістдесят років тому, вона була однією з небагатьох жінок у журналістиці. Вона розповідає, що любить історію і знала що ця кар'єра дозволить їй дізнаватися щось нове.

У 1961 році Гелен з'явилась у Білому домі, коли президентом був Джон Кеннеді.

«Це був чудовий час. На адміністрацію Кеннеді покладали великі надії. Молодь перебирала владу і мала амбітні цілі», - згадує вона.

З того часу Гелен Томас пережила 10 президентів і об'їздила з ними весь світ. Вона була єдиною жінкою журналісткою, яка супроводжувала історичний візит Ричарда Ніксона до Китаю у 1972 році.

«Поїздка до Китаю, з яким ми не мали відносин протягом двадцяти років, була історичною. Кожен репортер у Вашингтоні прагнув потрапити у цю поїздку. Вісім днів, які ми провели там, відкрили нам очі на Китай. Все було цікаво, що китайці їдять, як виглядають, одягаються, і тому подібне».

Хоча Гелен вже не подорожує з президентами, вона продовжує відвідувати щоденні прес-конференції речника Білого дому. Гелен має репутацію журналістки, яка не боїться ставити речникам та самим президентам, складні, інколи незручні запитання.

Одне з таких вона свого часу поставила Джорджу Бушу-молодшому:

«Я б хотіла запитати вас, пане президенте, ваше рішення захопити Ірак призвело до тисяч смертей та поранень американців й іракців. Усі причини війни, принаймні ті, які були опубліковані, виявилися безпідставними. Тож моє питання, чому ви насправді розпочали цю війну?».  

На що Джордж Буш відповів:

«З усією повагою до вашого життєвого журналістського досвіду, думати, що я хотів війни, - помилка. З усією повагою до вас, Гелен».

Ді-Ді Маєрс була прес-секретарем Білого дому під час урядування Білла Клінтона. Вона каже, що поважає Гелен за її якості.

«Гелен була безпощадна. Але це одна з її якостей, які я в ній поважаю. День за днем, тиждень за тижнем, адміністрація за адміністрацією, вона завжди докопується до фактів».

Сама Гелен, каже, що відчуває відповідальність перед американським народом.

«Я думаю, чимало президентів, не те що бояться мене, але не люблять відповідати на мої запитання. Але я відчуваю, що представляю американців, у яких немає можливості поставити запитання президенту».

Гелен закликає своїх молодих колег, не боятися ставити складні запитання. Президенти не люблять відповідати на такі запитання, але повинні їх чути, вважає журналістка.

«Не легко поставити запитання, яке зіпсує людині настрій чи розізлить її, але я відчуваю, що можливість запитати президента це привілей, яким не можна нехтувати».

Цього літа Гелен виповниться 90 років, але вона продовжує працювати для невеликого видання, і вона вже є автором п'яти книжок. Крім цього її завжди можна побачити на її коронному місці у першому ряду Прес центру Білого дому, і вона продовжує ставити незручні запитання президентам та їх речникам.

«Голос Америки»

Фото - www.aejmc.org