Всі роки свого існування «Кримська світлиця», а вона виходить в Сімферополі з 1992 року, зазнавала негараздів. То фінансування затримають, то тираж заарештують. Та не дивлячись на це газета, єдиний в Криму часопис українською мовою, досі якось утримувалась - змінювались засновники, джерела фінансування, але незмінним залишалось одне - газета в суціль російськомовному регіоні та з переважно російськомовним населенням, широко публікувала українознавчі та державницькі матеріали, відстоювала право кримчан говорити та навчатись українською мовою. Газета через негаразди так і не стала щоденним виданням, зменшила формат, зате стала видавати додаток для дітей «Джерельце», зареєструвалася як загальноукраїнське видання.

Однак, новий 2010 рік приніс газеті найболісніший удар - 29 грудня, наказом, підписаним директором державного підприємства «Газетно-журнальне видавництво» Віталієм Сатаренком і завізованим міністром культури Василем Вовкуном (міністерство нещодавно стало одним із засновників, наймолодшим за «стажем»), було без погодження з іншими засновниками звільнено головного редактора газети «Кримська світлиця» Віктора Качулу. Формально - за «систематичні порушення вимог наказів і розпоряджень Міністерства культури без поважних причин і неналежне виконання службових обов'язків». Фактично - Заслуженого журналіста України Віктора Качулу звільнили за те, що на сторінках газети було «занадто багато Президента й патріотичної тематики». Саме такі пояснення на адресу колективу «Кримської світлиці» та її редактора лунали з уст чиновників міністерства. Віктор Качула каже також, що від нього вимагали радикального скорочення колективу редакції, з чим він погодитися не міг, а, зважаючи на специфіку регіону, навпаки, домагався розширення штату журналістів.

Доказом саме такої позиції засновників є те, що одночасно зі звільненням головного редактора «засновники» з міністерства вдалися до фактичного арешту першого номера «Кримської світлиці», який донині лежить на складі видавництва. Держпідприємство «Преса», яке отримало наказ «до особливого розпорядження» з Державного журнально-газетного видавництва Міністерства культури і туризму України «Кримську світлицю» до передплатників не пускати. Такого в історії «Кримської світлиці» ще не траплялося. Як заявила одна з російських агенцій - редакція поставила не на того кандидата в Президенти...

Зараз редакція уже випустила другий номер за нинішній рік, але.. тільки в інтернеті. Паперового варіанту газети вже немає, і передплатникам доставляти нема чого.

Мінкульт став співзасновником (разом з редакцією газети) лише два роки тому. Це було зроблено для того, щоб дозволити фінансування газети з держбюджету, чого не могли добитись попередні засновники - товариство «Просвіта» та Спілка письменників. Міністерство отримувало з держбюджету кошти на підтримання «Кримської світлиці», але вони в редакцію не надходили. Через проблеми фінансування із держбюджету газета цього року заборгувала видавництву 65 тисяч гривень і ще 25 тисяч - за оренду приміщення. Разом із відмовою повноцінного фінансування новітні співзасновники з Києва вдвічі (з 48 до 99 гривень) підняли ціну на передплату і в серпні 2009 року роздрібну ціну одного примірника підняли до двох гривень, внаслідок чого 48-50% газет, які потрапляли до кіосків, - стали списуватись. За словами Віктора Качули, з такою ціновою політикою жодне україномовне видання в Криму не витримає конкуренції з дешевими російськомовними.

В зв'язку з цим голова Кримської філії Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, доктор філософії, академік УЕАН, заслужений діяч науки і техніки АР Крим Петро Вольвач та єпископ Сімферопольський і Кримський Климент Української православної церкви Київського патріархату звернулися до Президента України Віктора Ющенка, голови Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України академіка Миколи Жулинського, голови комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, народного депутата України Володимира Яворівського з проханням вжити заходів до припинення цензури щодо «Кримської світлиці»: «Брутально і самочинно, без згоди співзасновників - трудового колективу «Об'єднаної редакції газети «Кримська світлиця» та Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, вже призначено нового редактора, а редакцію газети переводять до Києва. Привертає увагу те, що безвідповідальні київські голови заборонили поширювати в Україні саме те число часопису, у якому подається ваш (Президента. - Авт.) розлогий виступ на регіональному зібранні інтелігенції у м. Сімферополі. До того ж, у цьому номері розміщене Різдвяне послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, звернення від імені Української Греко-Католицької Церкви отця Віктора Гуменюка, вітання голови Кримської республіканської організації «Політична партія «Наша Україна» Богдана Дубаса та аналітичний матеріал «Болючі проблеми утвердження української державності у Криму». Складається враження, що чиновники з Мінкультури вперше після Помаранчевої революції намагаються запровадити у країні політичну цензуру та руйнують вистражданий та виборений українською громадськістю за 18 років Незалежності України єдиний україномовний та державний друкований орган у Криму...»

Віктор Качула розповідає «Дню»: «Останнім часом склалося враження, що чиновники навмисне доводять «Кримську світлицю» до банкрутства. В діях київських чиновників вбачається намагання привласнити вже популярний бренд «Кримської світлиці» рейдерським способом: довести видання до банкрутства, а потім його привласнити... Співзасновники мають намір видавати «Кримську світлицю» в Києві і вже призначили свого головного редактора. Є інформація, що готується до друку альтернативний номер газети. Сімнадцять років ми творили газету, гуртували навколо непоборного бренду «Кримської світлиці» людей з усієї України - від Заходу до Сходу. А тепер у нас хочуть брутально забрати газету, яка є бажаною в багатьох українських домівках, а навзамін запропонують хіба що «туристичний буклет» - можливо, безкоштовну, але й порожню за змістом газету-шароварщину, яка буде далека від проблем українців Криму. Але ми здаватися не збираємося і будемо оскаржувати наказ чиновників Мінкультури в суді. Сподіваємося на журналістську солідарність».

Редакцію «Кримської світлиці» підтримали не тільки Комітет моніторингу свободи преси в Криму, Кримська асоціація вільних журналістів, але й держслужбовці з Севастопольської міської адміністрації. Так, в першому кварталі 2010 року всі школи Криму отримуватимуть безкоштовно «Кримську світлицю». Це стало можливо завдяки підтримці депутата парламенту Криму від фракції «Блок Куніцина» голови відділення Антимонопольного комітету України в Севастополі Олександра Лієва. А Сімферопольський інформаційний прес-центр готовий надати звільненому головному редакторові безкоштовну юридичну допомогу на випадок суду. На зборах трудового колективу співробітники «Кримської світлиці» прийняли рішення видавати газету власними силами й звернулися за підтримкою до громадськості й кандидатів у президенти України.

«Випадок безпрецедентний! - пише колектив редакції в другому інтернет-випуску газети. - Ніби у тому номері вміщено заклик до війни, до державного перевороту... Просто один співзасновник, переступивши через двох інших - і, що найбрутальніше, через передплатників, - раптом вирішив поміняти незговірливого кримського редактора, який нібито заважає реформувати газету, на свого, київського, а редакцію «телепортувати» із Сімферополя до Києва. Тоді ніхто не заважатиме скорочувати колектив, поліпшувати дизайн, якість друку, нарощувати тираж?

Оце так реформа? А зміст? А дух, ідея, позиція? А довіра людей, яка роками плекалася стараннями кожного «світличанина»? А наші мрії збільшити періодичність виходу «Світлиці», відродити усі три її додатки - це тільки мрії колективу, чи, може, це й державі було б потрібно?..»

Трудовий колектив редакції, як один з засновників газети, офіційно закликав двох інших співзасновників - Міністерство культури і туризму України та Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка, сідати за стіл переговорів і конструктивно вирішувати проблему так, щоб не нанести шкоди ні передплатникам, ні виданню, ні українській справі в Криму.

Микола Семена, Сімферополь, для газети «День»