Настав час діяти!

11 Грудня 2009
20968
11 Грудня 2009
13:34

Настав час діяти!

20968
Верховній Раді України слід, нарешті, взятися за державну концепцію розвитку національного телерадіомовлення
Настав час діяти!

Завершується, як і усі попередні, непростий для сфери телерадіомовлення України 2009 рік. Особливо він суперечливий, з огляду на прагнення окремих держустанов у ручному режимі покерувати аудіовізуальним господарством. Саме тому я хотів би загострити увагу громадськості, ЗМІ на одному доконаному факті - наш не такий уже й самодостатній телерадіоінформаційний простір після багатьох років поневірянь потрапив у цілковите підпорядкування наших урядовців.

 

Поки найвпливовіші загальнонаціональні менеджери переймались політичними, соціально-економічними негараздами, в країні непомітно відбулася централізація управління електронними засобами інформації. Як державними, так і приватними, дарма що опосередковано. Спершу Кабінет Міністрів отримав карт-бланш на управління Держкомтелерадіо, потім НТКУ і НРКУ, а наприкінці літа - Концерном РРТ. Якщо доповнити цей список прямим впливом на НКРЗ, Центр Укрчастотнагляд, ДІЗ і традиційно урядовий Укркосмос, де сегмент сателітного телерадіомовлення є визначальним, то виходить, що доступ громадськості, гуманітарних інституцій, об'єднань і асоціацій телерадіомовників до інформаційної кухні на сьогодні став суто умовним. Зрозуміло, що матеріальна залежність від бюджету одних і підвідомча субординація інших, дозволили окремим посадовцям відчути себе досить впливовими і відповідальними за доленосні рішення в інформаційній сфері.

 

Але ж є Конституція, є той же Закон України «Про телебачення і радіомовлення», де у статті 7 чорним по білому написано, що визначає державну політику щодо телерадіомовлення та формує її законодавчі основи Верховна Рада України. І ніхто більше. Кабінет Міністрів лише забезпечує реалізацію цієї політики і координує роботу державних виконавчих органів. І все.

 

На жаль, Верховна Рада в особі свободолюбного профільного Комітету не переймалася цими проблемами, РНБО ж - зосередилась на загальнодержавній інформаційній безпеці, на концепціях і програмах, тоді як Уряд беззастережно сформулював свою дорожню карту - оперативно реорганізувати телерадіомовлення, перевівши під орудою мудрих відомчих начальників його функціонування на новітні мультимедійні технології. Для чого доручив Мінтрансзв'язку перейматися не лише цифровим зв'язком, а й цифровим телебаченням, а ще - максимально знівелювати роль Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення у цій справі. Саме прагнення позбавити концерн перспективи розвитку свідчить про помилковість його чергового передпідпорядкування. Не є серйозним і вагомим сьогодні аргумент, що було ж колись так, що концерн десятиліттями підпорядковувався мінзв'язку. Було, ніхто не заперечує, але то були інші часи. Часи панування іншої тоталітарної системи. Коли визнавалась одна партійна ідеологія, одна політична лінія, а в результаті одна репресивна машина одночасно і формувала інформаційні потоки, і їх же дозувала. Чи хочемо ми сьогодні повторення подорожі в нікуди, повернення до ситуації, коли не тільки громадське мовлення, а й редакційна політика, як такі, стануть в суспільстві небажаним явищем.

 

Які пропозиції? Загальновідомі: Верховній Раді України слід, нарешті, сказати своє вагоме слово щодо державної концепції розвитку національного телерадіомовлення. Для цього Комітету з питань свободи слова та інформації варто не лише зосереджуватись на ревізії рішень непоступливої Національної ради, а запланувати з даного питання серйозну розмову за участю усіх зацікавлених сторін на лютий місяць наступного року.

 

Сьогодні в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення ми з В. І. Понеділком і В. Ф. Шевченком є чи не єдині живі свідки марнотратства сил і часу профільного Комітету Верховної Ради України восени 1996 року, коли замість конструктивного діалогу - створювались парламентські слідчі комісії і приймались постанови всупереч створенню і ліцензуванню загальнонаціональних телеканалів «Інтер» і «1+1». Наявність хоча б цих двох фактів багатостраждальної появи провідних телерадіоорганізацій - більш ніж красномовне свідчення ефективної роботи Національної ради і, на жаль, недалекоглядності окремих колишніх нардепів. До речі, з огляду на це, кілька років потому Верховна Рада все-таки законодавчо структурувала телерадіоінформаційний простір.

 

Попри все це, час для співпраці нині, як ніколи, сприятливий. Є ідеї, є напрацювання, є зацікавленість профільних державних установ, - залишається лише почати діалог.

 

Юрій Плаксюк, заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, газета «День»

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Юрій Плаксюк, «День»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
20968
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду