Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 2 грудня ухвалила в цілому рішення про тимчасову відмову від проведення та підбиття підсумків позапланових перевірок телерадіоорганізацій, прийняте за основу на попередньому засіданні.

Водночас Нацарада продовжує перманентний моніторинг ознак порушень виборчого законодавства. За словами голови робочої групи з питань контролю за дотриманням законодавства про вибори Президента, заступника голови Нацради Юрія Плаксюка, найсуттєвішими з них є невідокремлення політичної реклами та наявність прихованої реклами в інформаційних програмах.

«Всевидяче око Національної ради моніторить і контролює кожен рух усіх кандидатів, що стосується політичної реклами, на кожному квадратному метрі України», - сказав пан Плаксюк.

За даними моніторингу зафіксовані такі ознаки порушень:

- перевищення обсягу реклами (в ефірі 4 компаній);

- ідентифікація реклами (в ефірі 11 компаній);

- надання ефірного часу без укладання угоди між розпорядником поточного рахунку виборчого фонду кандидата та ТРО, надходження коштів на рахунок ТРО (в ефірі 11 компаній);

- включення політичної реклами до інформаційних програм (в ефірі 4 компаній);

- недотримання принципу рівних умов (в ефірі 4 компаній);

- факти відсутності інформації про організації, що проводили опитування, час його проведення, кількість опитуваних, метод збору інформації, точне формулювання питання, статистичну оцінку можливих помилок (в ефірі 5 компаній, включно з інформацією, що поширюється іноземними каналами);

- факти коментування чи оцінювання змісту передвиборної агітаційної програми протягом 20 хвилин до і після теле-, радіотрансляції програми відповідного кандидата (в ефірі 1 компанії);

- факти участі у передвиборній агітації осіб, які не є громадянами України (в ефірі 1 компанії);

- зміна сітки мовлення (в ефірі 8 компаній);

 - зміна програмної концепції (в ефірі 4 компаній).

Як приклади Юрій Плаксюк навів такі факти:

- Національна радіокомпанія України (НРКУ): реклама кандидата Арсенія Яценюка без прикінцевої заставки, що це політична реклама;

- «Візит», м. Феодосія: реклама кандидата Петра Симоненка вийшла в блоці комерційної реклами, не відокремлена як політична реклама;

- ТРК «Київ»: сюжет про участь кандидата Віктора Януковича в благодійній акції - врученні слухового апарату дитині - не відокремлений як політична реклама;

- НРКУ: реклама кандидата Олега Тягнибока не відокремлена як політична реклама;

- «Алекс»: реклама кандидата Сергія Тігіпка не відокремлена як політична реклама;

- «Смаль», м. Тернопіль: прихована реклама кандидата Володимира Литвина в інформаційних програмах.

«Також одна комерційна радіокомпанія як інформацію подала виступ Віктора Януковича в Санкт-Петербурзі на з'їзді "Єдиної Росії"», - додав пан Плаксюк.

«Наше законодавство - суперечливе: між інформуванням виборця і політичною агітацією дуже тонка межа. Будь-яке звернення кандидата може сприйматися як агітація. Але це не дає змоги журналістам інформувати виборця про програми кандидатів, про вчинки кандидатів. А без такої інформації будь-хто не може зробити свідомий вибір. Ми це враховуємо. Треба балансувати між тим, як надавати необхідну для виборця інформацію та не перетворити її на відверту агітацію», - зазначила член Нацради і член робочої групи з питань контролю за дотриманням законодавства про вибори Президента Тетяна Лебедєва.

Як наголосила пані Лебедєва, Нацрада не може застосовувати санкції - вона лише фіксує та інформує ЦВК. Тільки суд може вирішувати, чи це порушення прав суб'єктів виборчого процесу, і карати порушників. У п'ятницю Національна рада направить проміжні результати моніторингу до Центральної виборчої комісії.

«Ми лише після виборів можемо повернутися до розгляду цих ознак. Ми можемо поцікавитися, наприклад, на яких підставах була реклама в інформаційних випусках», - уточнив Юрій Плаксюк.

«Детектор медіа»