- Улітку нинішнього року протистояння між облдержадміністрацією та колишнім керівництвом обласної телерадіокомпанії призвело до того, що група журналістів 51-го телеканала оголосила голодування, вимагаючи зустрічі з Президентом В. Ющенком. Що стало причиною конфлікту й як його вдалося залагодити?

- Питання просте й одночасно складне. Скажу лише, що політика, яку проводила колишній гендиректор Вікторія Шилова, очевидно, не влаштовувала ні Держкомтелерадіо України, ні обласну адміністрацію. Адже на каналі йшла постійна «боротьба» з губернатором, міліцією, мерією. Я б сказав, що керівник компанії переоцінила свої сили. Телевізійний канал став заполітизованим і агресивним. До того ж, телеефір на 70% перетворився на прямий. Адже 12 годин віщання заповнити власним продуктом непросто, і це позначалося на якості. Непроста ситуація склалася і з модернізацією каналу. У грудні 2008 року сесія обласної ради виділила 3,8 млн. гривень на придбання нового обладнання, так званої віртуальної студії. А у січні -лютому ДОДТРК стали відвідувати перевіряючі з податкової інспекції, КРУ, Рахункової палати. Оскільки державні кошти обласним телерадіокомпаніям виділяються не часто, а тут ще така сума. Можу припустити, що колишнім керівництвом були допущені прорахунки. За короткий час, який залишався до нового року, важко було провести тендери - очевидно, їх провели за усіченою процедурою. Як виявилося, на початок перевірок обладнання прийшло лише на 60-70%. Бракувало камер, якихось кабелів, блоків живлення й іншого. Тому була порушена карна справа, а заступник гендиректора з техніки опинився у СІЗО. Він перебував там, поки тривало слідство. Нині, наскільки мені відомо, справу передали до суду. Заступнику загрожує великий термін позбавлення волі, та ще й із конфіскацією майна. А я з ним пропрацював майже чверть століття на телерадіокомпанії, і знаю його як дуже порядну людину. Я вважаю, що його просто підставили. Для мене залишається загадкою, як він погодився підписувати папери.

- Новий керівник Держкомтелерадіо України Олег Наливайко запропонував проект «Канал територіальних громад», який піддав різкій критиці Президент України. Що може дати такий проект обласним телерадіокомпаніям?

- Я був на тій нараді, де Президент негативно оцінив цей проект і назвав його «кишеньковим телебаченням», розрахованим на те, щоб у період виборів прибрати обласні ТРК до одних рук. Не знаю як щодо політичної складової, але в умовах економічної кризи практично у всіх обласних ТРК є фінансові проблеми. Консолідація зусиль обласних телерадіокомпаній дозволить усім нам зменшити свої витрати і якось вижити в цей важкий час. Буде уніфікована сітка мовлення, і ми зможемо обмінюватися телепродукцією. Київ має можливість виходити на супутник, і ми зможемо використати це для того, щоб отримувати якісні програми з інших регіонів. Не секрет, що великою проблемою є придбання фільмів - науково-популярних, документальних і, особливо, художніх. Купити хороший фільм - це дуже дорого, але якщо всі обласні ТРК зроблять це у складчину, то обійдеться у 20 разів дешевше. Це мінімізує наші витрати. Думаю, що нова команда топ-менеджерів, яка прийшла до Держкомтелерадіо, мислить правильно.

- До речі, про вибори. Чи існує небезпека того, що обласні ТРК використовуватимуться як «кишенькове телебачення» в інтересах окремих кандидатів?

- Моя позиція така: працювати чесно та прозоро, але заробити для компанії та держави якомога більше коштів, які потім підуть на розвиток обласної телерадіокомпанії. Ми повинні забезпечити рівний доступ до ефіру всім політичним силам, які працюють на цих виборах. Вся документація, прайси та типові договори підготовлено. Ми нікому не відмовлятимемо, і в нас не буде преференцій для окремих кандидатів. Щодо прибутків компанії під час виборів, то, звичайно, за рік ми заробляли близько 1,5 млн. гривень. На виборах ця цифра може піднятися до 2,5 - 3 млн. гривень. За дев'ять місяців цього року ми заробили близько 1 млн. грн., хоч план - 2 млн. 330 тисяч гривень. Сподіваюся, що з урахуванням виборів ми виконаємо цей план.

- Під час попередніх виборів президента України багато говорилося про необхідність роздержавлення ЗМІ, у тому числі й телебачення. Потім ці обіцянки звучали рідше і все тихіше, а тепер про це практично ніхто не згадує...

- Кілька років тому державні компанії були у такому стані, що вони нікому були не потрібні. Але зараз, як мені здається, і Президент, і Кабмін краще розуміють завдання державного телебачення. Скільки років говорили про громадське телебачення, але створити його у нашій країні поки нереально. За кордоном воно існує на гроші, які платять громадяни. Допустимо, що й нашим громадянам, які мають телевізори, запропонують платити по 100 гривень на місяць. А чи захочуть вони? Навряд чи! Ми відрізняємося тим, що виконуємо держзамовлення. Ніхто крім нас не робитиме регулярно передачі про туберкульоз або про профілактику СНІДу. Приватні канали гроші скоріше витратять на розважальні проекти. Ці канали керуються отриманням прибутку, а у нас навіть у статуті написано, що ми - неприбуткова організація. Вважаю, що державні ТРК далеко не вичерпали свого потенціалу, і вони ще довго існуватимуть у нашій країні. Інша справа, як поставити державні канали під громадський контроль - ось у чому питання. В цьому сенсі в мене є пропозиція: створити громадську раду при ДОДТРК, до якої увійдуть відомі всім шановані люди. Ця рада стежитиме за правильним розподілом ефірного часу, за комплексом програм, чи дотримується концепція ефіру. Ми навіть склали список (як зразок) членів цієї ради. Найближчим часом запропонуємо громадянам, партіям і організаціям нашу ідею на громадське обговорення. Можливо, це і буде перший реальний крок до нового телебачення.

- А як щодо модернізації каналу з технічного погляду?

- «Віртуальну студію» вдалося запустити вже при мені, хоч там є багато недоробок. Потрібні гарні фахівці. Поки з використанням цієї студії випускаємо тільки новини, але скоро обладнання працюватиме на повну. Якщо раніше у технічному сенсі конкурувати з приватними каналами ми не могли, то останнім часом йде «переозброєння»: згідно з ухваленою обласною радою та облдержадміністрацією програмою. Сьогодні наша державна компанія цілком може конкурувати з приватниками.

- Наскільки я знаю, ретрансляція ваших програм здійснюється й через супутник?

- Завдяки супутнику вдалося охопити до 95% території області. Проте найближчим часом нам доведеться від нього тимчасово відмовитися. Оскільки у компанії накопичилися борги у розмірі 915 тисяч гривень. Звичайно, супутник - це майбутнє. Останнім часом нас могли дивитися не тільки в області або в Україні, але й в Росії, Ізраїлі та навіть у Африці. Ми обов'язково повернемося до супутника, але наразі необхідно стабілізувати фінансове становище.

- ДОДТРК, окрім телебачення, включає в себе й обласне радіо. Часто доводиться чути скарги, особливо від сільських жителів, що це радіо помирає. А чи потрібно його реанімувати?

- Обласне радіо віщає в ефірі на двох каналах. Це діапазон середніх хвиль, який є лише на радянських приймачах. Плачевна ситуація і з проводовим радіо. Якщо 2000 року в Дніпропетровській області нараховувалося 700 тисяч радіоточок, то 2009-го - вже 180 тисяч. «Укртелеком» повністю ігнорує розвиток цього радіо - їм просто не вигідно цим займатися. Набагато перспективнішою є модернізація телефонних ліній або мобільний зв'язок. Але, на мій погляд, вихід для обласного радіо все ж є - потрібно домагатися хорошої частоти на діапазоні FM. Якщо модернізувати обладнання, то все можна налагодити за два-три роки. Проте поки і мережеве радіо має чималий потенціал.

- Чи існує в телерадіокомпанії кадрова проблема?

- Через конфлікт із колишнім керівництвом, я не працював у ДОДТРК останні два роки, а коли повернувся, то з колишнього провідного складу знайшов усього двох осіб. Буде неправильно, якщо я скажу, що їх замінили непрофесіонали. У всіх нових працівників є журналістська освіта, але багато хто стали директорами творчих об'єднань, головними редакторами всього через рік - півтора після закінчення вузу. Багато питань викликає й організаційна структура. Тому я узгодив із керівництвом Держкомтелерадіо України реструктуризацію телебачення. Створимо творчі об'єднання інформаційно-аналітичних програм, суспільно-політичного мовлення та художнього віщання. Це проста та логічна структура, яка дозволить вирішувати завдання, що стоять перед нами. На мій погляд, місцеве телебачення не має бути заполітизованим, необхідно робити більше освітніх, музичних, дитячих програм. Одним словом, телебачення потрібно наблизити до людей.

Вадим Рижков, газета «День», Дніпропетровськ

Фото - day.kiev.ua